Методичні рекомендації щодо проведення державного іспиту з кримінального права

Як вже відзначалося, питання екзаменаційного білету з кримінального права пов'язане з висвітленням конкретних інститутів і понять, що належать до Загальної частини кримінального права України. При відповіді на таке питання, потрібно розкрити поняття загального характеру або дати характеристику тих чи інших принципів, положень.

Приклади таких питань: "Поняття й ознаки злочину". "Принципи кримі­нального права", “Суб’єкт злочину”, "Стадії вчинення злочину", "Співучасть у злочині”, "Поняття кримінальної відповідальності і її підстава", "Покарання та його цілі", "Судимість" і т. д.

Відповідаючи, наприклад, на питання "Суб'єкт злочину і його ознаки", студенту необхідно сказати, що суб'єкт злочину є одним з обов'язкових елементів його складу: відсутність суб'єкта виключає склад злочину, а значить і кримінальну відповідальність; з іншими елементами складу злочину він пов'язаний тим, що саме завдяки суспільно небезпечній поведінці суб'єкта вчиняється злочин, причому поведінкою осмисленою, такою, що пройшла через призму його свідомості і волі. Тут треба відзначити, що для законодавчої характеристики цього елементу складу злочину в чинному КК України, на відміну від попереднього, існує спеціальний розділ IV, який називається “Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (Суб’єкт злочину)”. Згідно із законодавчим визначенням, “суб’єктом злочину є фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність” (ч. 1 ст. 18). Ці змістовні ознаки суб’єкта нероздільні і саме такому визначенні закріплений принцип особистої та винної відповідальності тільки фізичних осіб.

Проблема суб'єкта злочину має важливе значення для з'ясування таких важливих питань, як "Склад злочину". "Кримінальна відповідальність", "Осудність", "Відповідальність неповнолітніх і іноземців" і т. д. Потім студенту потрібно висловити своє ставлення щодо по­няття суб'єкта, тобто, що суб'єктом, за кримінальним правом України, може бути тільки фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Показати, у чому полягає відмінність поняття "суб'єкт злочину" від поняття "особа злочинця", том що перше поняття охоплює тільки обов'язкові юридичні ознаки - вік. осудність, наявність яких свідчить про можливість особи нести кримінальну відповідальність за скоєне суспільно небезпечне діяння, тоді як поняття особи злочинця становить собою психологічну і соціально-політичну характеристику злочинця, тобто наявність судимості, трудова діяльність, родинний стан, стан здоров'я, працездатність, заслуги перед державою і т. д. Ці ознаки знаходяться за межами поняття суб'єкта злочину і враховуються лише при індивідуалізації покарання.

Після з'ясування загального поняття суб'єкта злочину варто переходити до аналізу його ознак. Тут студенту слід розкрити поняття фізичної особи, відмічаючи. що будь-який злочин як суспільно небезпечне явище породжується людиною і тому, як випливає з закону (ст. 18 КК України) суб'єктом будь-якого злочину може бути тільки людина, тобто фізична особа. Потім необхідно дати аналіз основних ознак суб'єкта, якими є осудність і досягнення певного віку, показати, що ці ознаки невід'ємні, обов'язкові для всіх складів, і коротко роз­крити їх зміст.

Аналізуючи ознаку "яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність", необхідно назвати загальний вік відповідальності (16 років) і ті виняткові випадки, коли закон пе­редбачає знижений вік відповідальності (14 років). Показати причини диференціації віку відповідальності в чинному законодавстві, тобто, що за основу визначення віку, із досягненням якого особа може бути суб'єктом злочину, береться рівень свідомості підлітка, його здатність правильно усвідомлювати свою поведінку і відповідно до цього розумно впливати на свої вчинки. Для цього потрібні конкретні знання, досвід, навички, певна соціальна інформованість, значний рівень суспільної зрілості. З урахуванням розходжень у характе­рі така здатність у підлітка настає в різний час, в одних випадках з 14, в інших з 16 років.

Аналізуючи ознаку осудності варто розкрити її зміст і дати визначення цього поняття як здатності особи усвідомлювати свої дії і керувати ними, а також відзначити, що кримінальний закон звернений тільки до осудних осіб, тоб­то осіб, які здатні розуміти фактичні обставини того, що вчинюється, діяти ці­леспрямовано, згідно з власною волею. Необхідно також зупинитися на юриди­чному значенні цієї ознаки. Наприкінці відповіді на дане питання, перейти до поняття "обмежена осудність", що передбачено ст. 20 КК України.

Далі слід перейти до висвітлення питання спеціальний суб’єкт злочину. При аналізі цього питання слід відзначити, що загальні ознаки суб’єкта злочину властиві всім ознакам злочину, тому законодавець, як правило не вказує ці ознаки в конкретних складах злочинів. Однак, у деяких кримінально-правових нормах, крім цих ознак, передбачені й додаткові ознаки, що характеризують особу, яка вчиняє це суспільно-небезпечне діяння. Це дозволяє вести мову про спеціального суб’єкта злочину. Але, якщо раніше ознаки спеціального суб’єкта злочину досліджувалися, як правило, щодо конкретних складів злочинів, а при спробі сформулювати загальне поняття спеціального суб’єкта злочину виникали дискусії, то тепер дано законодавче поняття такого суб’єкта. У ч. 2 ст. 18 КК України визначається, що “спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа”. Далі слід зазначити, що аналіз норм особливої частини КК України дозволяє стверджувати, що такі додаткові ознаки, які мають характеризувати суб’єкта злочину як спеціального, досить різноманітні. Для підтвердження цього твердження слід навести декілька (3-4) конкретних прикладів.

Вичерпний аналіз конкретного складу злочину, передбаченого Особливою частиною кримінального права України потребує, насамперед, знання структури Особливої частини, а також змісту самої кримінально-правової норми й окремих, вироблених наукою кримінального права, таких правових понять, як "банда", "вбивство", "тілесні ушкодження" і т. д. Головне, що визначає повноту і змістовність відповіді на дане питання, це знання основних ознак складу злочину (диспозиції) і його правильний юридичний аналіз.

Починати відповідь слід зі стислої характеристики злочину, зазначити, у якому розділі КК України міститься стаття, що встановлює відповідальність за нього, назвати описані в її диспозиції ознаки його складу. Потім перейти до аналізу об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину.

Рішення практичного завдання, що додається до отриманого білету, повинно бути мотивованим і розгорнутим.

Переходячи до рішення практичного завдання, студент повинен уважно прочитати і осмислити його умови. В залежності від обставин, що містяться у фабулі (змісті), студент зобов'язаний прийти до висновку про відсутність або наявність складу злочину.

Рішення задачі повинно містити посилання на роз'яснення практики застосування відповідних кримінально-правових норм (або категорій справ), які містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України (якщо відповідна постанова наявна). Якщо по цій категорії справ вищезазначене джерело відсутнє, можна використовувати рішення по конкретним кримінальним справам, прийняте Вищою судовою інстанцією України (палата з кримінальних справ Верховного Суду України). Такі рішення публікуються, наприклад у “Віснику Верховного Суду України “.