- •1. Характеристика ринкової економіки. Поняття економіки торговельного підприємства.
- •2. Ринок, види ринків, складові.
- •3. Торгівля в системі ринкових відносин.
- •4. Сукупність та функції торгівлі в умовах ринку.
- •5. Торговельне підприємство як суб’єкт ринкових відносин.
- •6. Соціально економічне значення товарообігу: на держ рівні, на рівні підприємства
- •7. Склад та структура роздрібного товарообороту, основні чинники, що впливають на обсяг та структуру товарообороту.
- •8. Зміст плану роздрібного товарообороту, взаємозв’язок його показників.
- •9. Вихідні передумови розробки стратегії управління товарооборотом.
- •11. Методика аналізу обсягу та структури роздрібного товарообороту.
- •12. Необхідність, мета,завдання та вихідні передумови планування роздрібного товарообороту.
- •13. Економічна суть товарних запасів та товарообіговості, показники вимірювання.
- •15. Необхідність, мета, завдання, методи ті методика планування товарних запасів
- •16. Значення, мета та завдання формування товарного забезпечення обороту.
- •18.Планування,обсяг закупівель товарів.
- •19. Соціально-економічне значення праці в торгівлі та її особливості. Поняття трудових ресурсів.
- •20. Продуктивність праці, методи оцінки
- •21.Організація матеріального стимулювання праці.
- •23. Аналіз формування та використання персоналу
- •24. Аналіз продуктивності праці.
- •25.Плануваняя чисельності персоналу торговельного підприємства.
- •26. Сутність фонду оплати праці, показники вимірювання.
- •27.Аналіз формування та використання фоп
- •28.Планування коштів на оплату праці.
- •29. Економічна сутність поточних витрат, їх характеристика, залежність від напрямків діяльності.
- •34. Підготовка висновків та розробка пропозиції щодо зменшення витрат обігу.
- •33. Методика аналізу витрат обігу
- •35. Сутність, необхідність, мета, завдання планування витрат обігу.
- •36. Методи та методика планування витрат обігу.
20. Продуктивність праці, методи оцінки
Продуктивність праці – результативність праці. Методи визначення продуктивності праці поділяються на визначення прямих та обернених показників. До прямих показників належить виробіток продукції. Продуктивність праці, в свою чергу, визначається в натуральних, вартісних і нормативних показниках. До обернених показників належить трудомісткість, що поділяється на планову, фактичну і нормативну. 1) Визначення продуктивності праці в натуральних показниках: є найбільш вірогідним методом, але він має обмежене застосування, оскільки не дає можливості зіставити продуктивність різного устаткування і по різних видах робіт, виконаних в неоднакових умовах, а також у цілому по підприємству. 2) Визначення продуктивності праці у вартісних показниках: Така продуктивність праці дає змогу узагальнити в одному показнику продуктивність праці при виконанні різних робіт та виготовленні різноманітної продукції. Але цей показник має один суттєвий недолік, пов'язаний з тим, що підвищення продуктивності праці залежить від збільшення валового доходу підприємства, одним із шляхів збільшення якого є зростання витрат виробництва, а це дає можливість використовувати на виготовлення продукції дорожчі сировину та матеріали, не збільшуючи віддачу виробництва. 3) Визначення продуктивності праці у нормативних одиницях: Цей метод також недосконалий через свою відносність. Він не дає уявлення про абсолютний рівень продуктивності праці людини, бригади, виробничого підрозділу тощо.
21.Організація матеріального стимулювання праці.
Матеріальне стимулювання в торгівлі передбачає оплату праці робітників торгівлі відповідно до діючого законодавства в розмірі визначеному посадовими окладами, ставками, надбавками, преміями і т.д.
Етапи розробки системи матеріального стимулювання праці робітників: вибір форм та систем організації заробітної плати; обґрунтування тарифних ставок та окладів; формування системи додаткового стимулювання праці.
Оплата праці персоналу торговельного підприємства може здійснюватися за погодинною або відрядною формою оплати праці.
Другим етапом роботи з розробки системи матеріального стимулювання праці робітників є визначення розмірів тарифної частини заробітної плати. Система додаткового стимулювання персоналу розробляється з метою посилення трудової мотивації працівників. Вона включає в себе наступні інструменти стимулювання:1) система преміювання за поточні результати господарської діяльності та окремі досягнення. 2) доплати та надбавки. 3) одноразові заохочення за результати праці; 4) системи участі найманих робітників у прибутках та капіталі підприємства; 5) інші соціальні виплати та пільги.
23. Аналіз формування та використання персоналу
Аналіз формування та використання персоналу торговельного підприємства:
І етап – аналіз чисельності, складу та руху персоналу: 1) аналіз чисельності персоналу та динаміки її зміни; 2) аналіз складу персоналу – показники: коефіцієнт співвідношення основних та допоміжних робітників; коефіцієнт співвідношення торгово-оперативного та управлінського персоналу; коефіцієнт кваліфікованості персоналу (чисельність високо- та кваліфікованих працівників / загальна кількість робітників); коефіцієнт участі в капіталі підприємства; 3) аналіз руху персоналу – показники: коефіцієнт оновлення персоналу; коефіцієнт плинності персоналу персоналу); коефіцієнт співвідношення прийнятих та звільнених працівників. ІІ етап – аналіз продуктивності праці торговельного підприємства. ІІІ етап – аналіз формування та використання фонду оплати праці торговельного підприємства (аналіз загального обсягу та динаміки фонду оплати праці, аналіз складу виплат по стимулюванню персоналу, аналіз рівня та динаміки середньої заробітної плати, аналіз факторів, що обумовили зміну обсягу фонду оплати праці, аналіз ефективності стимулювання персоналу, аналіз фінансових можливостей підприємства по формуванню фонду оплати праці).