34. Підготовка висновків та розробка пропозиції щодо зменшення витрат обігу.

Зниження витрат обігу може бути досягнуто при раціональному веденні тарного господарства, своєчасний ремонт і повернення оборотної тари, дбайливе поводження і правильне зберігання тари скорочує витрати на тару, особливо якщо її вартість входить у ціну продукції. В ході перерахованих вище моментів, необхідно зазначити, що в плануванні, обліку, звітності і при аналізі витрат обігу використовуються вартісні натуральні і питомі показники. Основними є вартісні показники, що випливають із самої вартості витрат обігу. Абсолютні дані, що виражаються в грошовій формі є найважливішим показником розміру витрат і відображаються в планах, поточному обліку, звітності і використовуються при аналізі. Натуральні показники застосовуються в аналізі витрат обігу обмежена, і використовуються при аналізі таких статей витрат, які визначаються кількістю. При аналізі витрат обігу широко застосовується показник-рівень витрат обігу, тобто відношення абсолютної суми витрат до суми роздрібного або оптового товарообігу. Рівень витрат обігу є одним з найважливіших якісних показників роботи торгового підприємства. Покриття витрат обігу здійснюється з націнки, яку виробляє торгівельне підприємство. Простежимо залежність надбавок від витрат обігу на графіці. Для позбавлення від рівня інфляції, коли у вартісному вираженні сума надбавок зростає пропорційно сумі витрат, візьмемо відносні показники по осі "X" - націнки у відсотках до товарообігу по осі "Y" - витрати обігу у відсотках до товарообігу.

32. Витратами обігу вважаються витрати, пов’язані з доведенням товарів від виробника до споживача.

Витрати обігу являють собою вираження в грошовій формі матеріальні, трудові і фінансові витрати.

Рівень витрат обігу – один із найважливіших показників якості роботи торгового підприємства. Він показує, в скільки обходиться державі утримання торговельного апарату, а також характеризує вартість обігового процесу. Зниження рівня витрат обігу при одночасному підвищенні культури обслуговування відображає результати роботи торгового підприємства по вдосконаленню торговельного процесу, використання внутрішніх резервів і підвищення продуктивності праці.Завданнями витрат обігу є: встановлення звітних величин і спів ставити їх з базовими; визначення суми абсолютної економії чи перевитрат; визначення суми відносної економії чи перевитрат; розрахунок впливу окремих факторів на зміну суми витрат, що залежать від обсягу товарообігу;

зробити висновки по одержаних результатах, виявити невикористані резерви зниження витрат та зробити заходи по їх реалізації.

33. Методика аналізу витрат обігу

Аналіз витрат обігу торговельного підприємства спрямований на виявлення ре-зервів подальшого підвищення ефективності праці за рахунок більш раціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів у процесі його діяль-ності. Джерелами інформації для аналізу витрат є оперативні дані бухгалтерського обліку, статистична звітність, матеріали документальних ревізій, інвентаризацій, перевірок, доповідні записки, результати спостережень. Перед початком аналізу перевіряється достовірність даних і забезпечується співставленість окремих показників.

В залежності від обсягу проведення аналізу та завдань, з ним пов’язаних, розріз-няють повний і неповний аналіз витрат.

Повний аналіз витрат повинен здійснюватися не менше одного разу у квартал і його завданнями є визначення: 1) очікуваних (фактичних) рівнів і суми витрат, виконання плану витрат обігу по загальному рівню та з окремих статей витрат;

2) динаміки та ступеня виконання плану по витратах; 3) розміру і темпу зміни фактичного (очікуваного) рівня витрат обігу у порівнянні з його планованим значенням;

Неповний аналіз витрат повинен здійснюватися один раз на місяць. При цьому

доцільно щоденно, у крайньому випадку щотижнево, порівнювати витрати з нормативними, планованими показниками, а також з індексами обсягів продажу, валових доходів, прибутком. Основними завданнями неповного аналізу є:

1) встановлення відхилень і їх вартісна оцінка;2) встановлення чинників, що викликали ці відхилення; 3) розподіл відповідальності за виявлені результати.

Аналіз витрат обігу торговельного підприємства в основному здійснюється на відносних показниках витратності діяльності, а саме рівнях витрат.

За результатами аналізу складається пояснювальна записка, яка містить конкрет-ні рекомендації щодо управління витратами і ліквідації нераціональних поточних ви-трат на підприємстві.

Аналіз витрат на торговельному підприємстві здійснюється в декілька етапів:

1. Розглядається динаміка загальної суми і рівня витрат обігу звітного періоду у порівнянні з попереднім, визначаються темпи зміни цих показників ті ін.

2. Розглядаються аналогічні показники, що характеризують динаміку окремих статей витрат.

3. Визначається рівень витратоємності по окремих товарних групах (підгрупах)

4. Встановлюється фактичне виконання планованих кошторисів витрат

5. Визначається вплив окремих факторів на зміну суми й рівня витратоємності як в цілому по підприємству, так і у розрізі окремих статей витрат. До таких факторів належать: зміни обсягу товарообігу та асортименту реалізації товарів; наявність та стан матеріально-технічної бази підприємства; досконалість управління торговельно-технологічними процесами; ефективність менеджменту персоналу тощо.