6. Основна характеристика декоративного стилю квіткових композицій.

Декоративний стиль має європейське походження, маючи коріння в епохи Ренесансу. Композиції виконані в цьому стилі, відзначаються дотриманням певних правил:

• жодному з елементів композиції не приділяється головна роль - тут значення має лише композиція в цілому;

• компонування квітів за певною геометричною формою, дає можливість вибору різних рослин, але тільки за умови збереження чіткої форми;

• декоративні композиції й букети складаються з великої кількості квітів, вони насичені по кольору, матеріалі, видовищні, гарні, виглядають багато розкішні;

• для композицій використовують схожі за формою квіткові рослини на природних стеблах, які компонують так, щоб індивідуальність кожної квітки розчинялася в загальному виді композиції.

У композиціях декоративного стилю використовують різні квіткові рослини (троянди, гербери, лінії, тюльпани, гортензію, іриси і т.д.), а також різноманітний стафаж у великих кількостях. При створенні квіткових композицій найчастіше використовують оазис, більш-менш щільно заповнюють його квітами, стафажом і декоративним матеріалом, майже не залишаючи між ними вільного місця.

Постановка квітів в оазис радіальна (під кутом). Колір і форма сусідніх квітів не повинні створювати різкого контрасту, а повинні доповнювати один одного. У декоративному стилі може бути 5-6 видів квітів і 3-5 видів аранжировочной зелені, а також фурнітура й декоративні елементи.

Дивлячись на декоративну композицію, можна визначити, яку геометричну форму вона нагадує.

Різновидом декоративного стилю є:

• Бідермейєр - характеризується закритістю, масивністю, чітким контуром. Для створення такого аранжування використовують квіти з невеликими округлими голівками, які укладають в 4-5 кіл навколо центральної квітки.

• Структурний букет - це композиція із щільною поверхнею. Такі аранжування становлять із окремих рослин і їх частин, укладаючи їх групами або за певною схемою.

7. Основна характеристика вегетативного стилю квіткових композицій.

З 1950- х років у моду знову ввійшов принцип "Назад до природи" і німецький дизайнер Мориц Эверс увів в аранжування квітів поняття "природності" і "відповідності природі". Так з'явився новий стиль "Вегетатив". Цей стиль вимагає використання рослин у їхньому природному стані, у їхній первозданній формі. Створені в цьому стилі композиції більш-менш точно відбивають природний стан рослин.

Обрані для цього стилю рослини повинні рости в одній географічній зоні: пустелі, на узбережжі, гірській місцевості або лісовій зоні.

Кожна квітка, кожний рослинний матеріал розташовують так, як це характерно для умов їх природного виростання. Природні вигини квітів, травинок міняти не дозволяється, потрібно домагатися їхньої гармонічної комбінації в тому виді, у якім їх створила природа.

При створенні вегетативних композицій діє тільки принцип "золотого січіння пропорції, їх краще робити асиметричними чім симетричними.

У композиціях широко використовують додатковий природний матеріал: мохи, лишайники, гілочки, листи, плоди.

Матеріал у композиціях розташовують так:

• на задньому плані - високі квіткові рослини;

• на середньому плані - більш низькі квіткові рослини;

• на передньому плані - низькі квіткові рослини.

У композиціях вегетативного стилю не використовують декоративні елементи, оскільки вони порушують принцип природності. Вегетатив вимагає також дотримання сезонності. Кожна пора року характеризується певною колірною гамою й характером ліній, а також певним асортиментами квіткових рослин.

Весна - перші короткі паростки. Колірна гама - блакитні, жовті, білі, лілові квіткові рослини й світла зелень.

Літо - інтенсивне зростання квітів і трав, вони спрямовані в гору й у колірній палітрі -величезна кількість різноманітних і чистих кольорів.

Осінь - у композиціях переважають жовтий, жовтогарячий, теракотовий, темно-зелений, коричневий коліну. Характер ліній міняється - вони стають м'якими, пасивними,

нахиленими під вагою плодів. В осінніх композиціях прекрасно виглядають гарбузи, яблука, плоди шипшини і т.д.

Зимові - переважають графічні лінії. Крім білого й чорного використовують червоний, синій, зелений колір.