МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«НАРОДНА УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Є.А. Подольська

Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство

Видання друге, перероблене та доповнене

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ – 2006

УДК 1(075.8)

ББК 87я73 П 44

Гриф надано

Міністерством освіти і науки України

(лист №14/18.2-2222 від 28.11.2002 р.)

Рецензенти:

Н.П. Осипова - доктор філософських наук, завідувач кафедри соціо­логії і політології Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого:

ОМ. Кривуля - доктор філософських наук, професор Харківсько­го Національного університету ім. Каразіна;

А.П. Алєксєєнко - кандидат філософських наук, завідувач кафедри філо­софії, соціології та релігієзнавства Харківського медичного університету.

Подольська Є. А.

П 44 Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. Навчальний посібник. Видання друге, перероб­лене та доповнене - К: Центр навчальної літератури, Інкос, 2006. - 624 с.

ISBN 966-364-222-X

У навчальному посібнику з позицій сучасного осмислення філо­софської світової скарбниці у сукупності всіх її складових (філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства) ведеться змістовне викладен­ня матеріалу відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти та науки в напрямі Болонського процесу. У доступній і стислій формі освоїти філософські теорії, концепції, ідеї, що можуть стати ос­новою розвитку світогляду сучасного фахівця, а також методологічним інструментарієм для студентів і аспірантів. Проаналізовані основні тен­денції і напрямки розвитку світової та вітчизняної філософської дум­ки, гуманістичний потенціал етичних, релігійних та естетичних вчень. Для студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів.

© Подольська Є. А., 2006

© Інкос, 2006

© Центр навчальної літератури, 2006

Isbn 966-364-222-X

ЗМІСТ

ISBN 966-364-222-X 2

ЗМІСТ 3

ВСТУП 6

Модуль І ПОКЛИКАННЯ ФІЛОСОФІЇ ТА ЇЇ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ТИПИ 8

Змістовий модуль 1 ФІЛОСОФІЯ, ЇЇ ПРЕДМЕТ І РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ 8

Тема 1 ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ Й ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ 8

СЕМІНАР № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання 15

Змістовий модуль 2 ГЕНЕЗА ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ ТА ЇЇ КУЛЬТУРНО- ІСТОРИЧНІ ФОРМИ 17

Тема 2 ЕВОЛЮЦІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ 17

ПОГЛЯДІВ У КОНТЕКСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 17

СЕМІНАР №2 Історичний розвиток світової філософії 46

Змістовий модуль З СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ: СИНТЕЗ КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ 48

СЕМІНАР № З Сучасна світова філософія 87

Змістовий модуль 4 ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ 89

ТЕМА 4 ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В УКРАЇНІ 89

СЕМІНАР № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки 109

ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ І 112

СЕМІНАР № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування 123

Змістовий модуль 6 СВІДОМІСТЬ: ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ І СУТНІСТЬ 125

ТЕМА 6 ГЕНЕЗИС ТА СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ 125

СЕМІНАР № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура 133

Змістовий модуль 7 ДІАЛЕКТИКА ЯК ВЧЕННЯ ПРО ЗАГАЛЬНИЙ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ТА РОЗВИТОК 134

ТЕМА7 ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ 134

СЕМІНАР № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії 153

ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ II 155

Модуль III ГНОСЕОЛОГІЯ, ЛОГІКА, МЕТОДОЛОГІЯ 158

Змістовий модуль 8 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 158

ТЕМА 8 ПІЗНАННЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ 158

СЕМІНАР № 8. Сутність та структура пізнавального процесу 170

Змістовий модуль 9 ЛОГІКА 171

ТЕМА 9 ЛОГІКА - НАУКА ПРО ЗАКОНИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ 171

СЕМІНАР № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення 181

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 10 МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПОШУКУ: РІВНІ, ЕТАПИ, ЗАСОБИ 183

ТЕМА 10 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ 183

СЕМІНАР № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності 193

Модуль IV СУСПІЛЬСТВО І ОСОБИСТІСТЬ У ВИМІРАХ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ 196

Змістовий модуль 11 СУСПІЛЬСТВО: СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА ПІЗНАННЯ 196

ТЕМА 11 СУСПІЛЬСТВО ЯК СИСТЕМА ТА ПРОЦЕС 196

СЕМІНАР №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання 209

Змістовий модуль 12 ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СУСПІЛЬНИХ ЗВ'ЯЗКІВ 211

ТЕМА 12 ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ 211

СЕМІНАР №12 Особистість у вимірах філософського аналізу 221

Змістовий модуль 13 РЕЛІГІЄЗНАВСТВО 223

ТЕМА 13 РЕЛІГІЯ ЯК СФЕРА ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ 223

СЕМІНАР № 13 Науково –історична характеристика релігій світу 248

Змістовий модуль 14 ЕТИКА 250

ТЕМА 14 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРАЛІ У СУСПІЛЬСТВІ 250

СЕМІНАР № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування 262

Змістовий модуль 15 ЕСТЕТИКА 264

СЕМІНАР № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності 271

ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ IV 273

Підсумкові завдання до модуля IV 275

ПРИКІНЦЕВЕ СЛОВО 276

ВСТУП

У наш час глибоких системних трансформацій від кожної з людини життя вимагає здатності усвідомленої, розумної орієн­тації в навколишньому світі. Але така здатність не є природже­ною - людина повинна цього навчитися, і кращою школою для такого навчання є засвоєння вищих досягнень філософської культури. Саме філософія дозволяє не просто ковзати по по­верхні речей, а проникати в їх сутність, мати власну думку, що не залежить від чужих думок та стереотипів, обґрунтовувати власні ідеали та цінності.

Філософію часто сприймають як певне абстрактне знання, дуже віддалене від реальностей повсякденного життя. Це аж ніяк не відповідає дійсності. Навпаки, щонайглибщі проблеми філософії народжуються в життєвих реаліях, в нашій супереч­ливій дійсності, де кожен з нас - чи то професор, студент, ста­левар, лікар - вирішує основні питання свого буття, які видат­ний німецький філософ Іммануїл Кант окреслив у своїй тріаді: «Що я мушу знати? Що я повинен робити? На що я маю спо­діватися?»

Сутність думу цього посібника полягає в тому, щоб надати молодій можливість вивчати філософію в сукупності всіх її складових: філософії, логіки, етики, естетики, релігієзнавства. Змістовне викладення матеріалу відбувається відповідно до програми з філософії та вимог Міносвіти в напрямку Болонсь­кого процесу.

У першому модулі студенти видокремлюють предмет та основні аспекти філософії як знання інтегрального виду, усві­домлюють її функціональне покликання, окреслюють проблем­не поле, досліджують закономірності розвитку світової філо­софської думки та еволюцію вітчизняної філософії. Без опанування змісту та етапів розвитку філософської думки в Україні в контексті еволюції світової філософії неможливо зро­зуміти історію українського народу, особливості формування ного духовного світу, культури та традицій.

Опис семінарського заняття після кожного змістового мо­дуля включає потреби та завдання, основні терміни, план, теми рефератів і доповідей, проблемно-пошукові завдання та список літератури. Після кожного модуля, що містить кілька тем (змістових модулів), підбиваються підсумки та наводяться кон­трольні питання.

В рамках другого модуля студенти засвоюють основні ка­тегорії онтології, що дозволяє сприймати світ як єдність об­'єктивної дійсності та людських найголовніших сил, виявля­ти філософський зміст категорії буття, досліджувати діалектичні закономірності розвитку матерії та свідомості. Для засвоєння основних принципів, законів категорій діалектики, сутнісних характеристик руху, простору та часу в рамках се­мінарського заняття пропонуються тестові та проблемно-по­шукові завдання, що допомагають уникати метафізичного, схоластичного, софістичного способів прийняття та пояснен­ня навколишнього світу.

Ще у XVII ст. англійський філософ Ф. Бекон говорив про те, що знання і могутність людей збігаються. Людина, яка опа­нувала логіку, мислить чіткіше, її аргументація більш перекон­лива, ніж у тієї, хто логіки не знає. Видатний американський психолог Дейл Карнегі у книзі «Як перестати турбуватися і почати жити» пише, що правильний спосіб мислення заснова­ний на аналізі причин і наслідків, він веде до логічного конст­руктивного планування, а невірний спосіб міркування часто призводить до напруження та нервових зривів. Саме такі зав­дання вирішуються у третьому модулі, де усвідомлюються ос­новні засади теорії пізнання, виявляється об'єктивний характер істини, взаємозв'язок чуттєвого та раціонального мислення, подається класифікація наукових методів, розкривається діалек­тика істини абсолютної та відносної, форм наукового пізнання, евристичний потенціал інтуїції.

Логічне мислення не є вродженим, тому його можливо й потрібно розвивати різними способами. Видатний логік Д. Мілль відзначав, що саме логіка є великим переслідувачем темного та заплутаного мислення; вона розсіює туман, який приховує від нас наше неуцтво і спонукає нас вважати, що ми розу­міємо предмет, натомість коли ми його насправді не розуміємо.

Систематичне вивчення науки логіки є одним з ефективних шляхів розвитку логічного абстрактного мислення. Логіка до­помагає доводити правдиві міркування і спростовувати невірні, вона вчить мислити чітко, лаконічно, слушно. Тому, крім ознай­омлення з основними формами слушного мислення - поняттями, міркуваннями та висновками - у змістовому модулі IX пропонуються види доказу та спростування, а також типи чис­ленних логічних помилок, що трапляються у мисленні.

Інноваційний характер за своїм змістом та структурою має четвертий модуль, де аналізується суспільство як функційна система, особистість у системі соціальних зв'язків, основи віров­чення найбільш розповсюджених релігійних напрямків, основні категорії етики та естетики.

Філософія є відкритою системою знань, що неперервно оновлюється, де немає назавжди зафіксованих аксіом, законів та доведених на їх основі теорем, її жива стихія - це безліч запитань і напружені роздуми над вічними проблемами людсь­кого буття, котрі ніколи не можуть мати остаточного вирішен­ня, що раз і назавжди всіх задовольнить. В наслідок цього філо­софію важко ввести в межі підручника, навіть якщо поставлене цілком конкретне прагматичне завдання - дати людині загальні уявлення про проблеми та методи філософії.

Смисловий простір філософії знаходиться поза потоком історичного часу, а тому важливо долучити читача в неперерв­ний діалог мислителів - і тих, хто жив 2500 років тому, і тих, хто займається творчою діяльністю сьогодні. Бернард Шоу в жартівливій формі зазначав, що обмінюючись яблуками, кожен має по одному яблуку, а обмінюючись ідеями, кожен із співроз­мовників має по дві ідеї. Отже, читайте, міркуйте, усвідомлюй­те... І будьмо розумнішими, більш ерудованими, впевненими, а цс додасть гідності і відчуття власної значущості у світі, який прагнемо охопити у своїх філософських роздумах.