- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- •Isbn 966-364-222-X
- •Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- •Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- •1.1. Філософія та світогляд
- •1.3. Особливості та структура філософського знання
- •1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- •Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- •Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- •2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- •2.2. Антична філософія: космоцентризм
- •2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- •2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- •2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- •2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- •Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- •Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- •3.1. Особливості сучасної філософії
- •3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- •3.3. Прагматизм
- •3.4. Філософія життя
- •3.5. Психоаналітична філософія
- •3.6. Персоналізм
- •3.7. Феноменологія Гуссерля
- •3.8. Екзистенціалізм.
- •3.9. Франкфуртська школа
- •3.10. Структуралізм
- •3.11. Герменевтика
- •3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- •3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- •3.14. Неомарксизм
- •3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- •3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- •Семінар № з Сучасна світова філософія
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- •Тема 4 філософська думка в україні
- •4.1. Філософська думка Київської Русі
- •4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- •4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- •4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- •4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- •4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- •Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля і
- •Підсумкові завдання до модуля і
- •Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- •Тема5 матерія, рух, простір, час
- •5.1. Буття, субстанція, матерія
- •5.2. Рух як спосіб існування матерії
- •5.3. Простір і час - форми буття матерії
- •Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- •Тема 6 генезис та структура свідомості
- •6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- •6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- •6.3. Творча активність свідомості
- •Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- •Тема7 діалектика та її альтернативи
- •7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- •7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- •7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- •Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля II
- •Підсумкові завдання до модуля II
- •Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- •8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- •8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- •8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- •8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- •Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 9 логіка
- •Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- •9.1. Предмет та значення логіки
- •9.2. Поняття
- •9.3. Судження.
- •9.4. Основні закони логічного мислення
- •9.5. Висновок
- •9.6. Логічні основи аргументації
- •II. Правила щодо аргументів.
- •III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- •Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- •Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- •10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- •10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- •10.3. Основні форми наукового пізнання
- •Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля III
- •Підсумкові завдання до модуля III
- •Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- •Тема 11 суспільство як система та процес
- •11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- •11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- •11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- •11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- •Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- •Тема 12 філософія особистості
- •12.1. Людина, індивід, особистість
- •12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- •12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- •12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- •12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- •Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- •Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- •13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- •13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- •2.Національні релігії:
- •13.3. Буддизм
- •13.4. Християнство
- •13.5. Іслам
- •13.6. Свобода совісті в Україні
- •13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- •Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 14 етика
- •Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- •14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- •14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- •14.3. Загальні моральні поняття
- •14.4. Моральний досвід
- •14.5. Етика ділового спілкування
- •Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 15 естетика
- •Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- •15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- •15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- •15.3. Поліфункціональність мистецтва
- •15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- •Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля IV
- •Підсумкові завдання до модуля IV
- •Прикінцеве слово
- •Тема 1. Предметне поле й функціональне
- •Тема 3. Основні напрямки та особливості
- •Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- •Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- •Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- •Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- •Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- •Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- •Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- •Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- •Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.
Теми доповідей та рефератів
Своєрідність філософії України в контексті світової історії.
Християнство і філософія у Київській Русі.
«Український дух» філософії Г. Сковороди.
Філософські принципи «Кобзаря» Т. Шевченка.
Національний характер філософії І. Франка.
Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних природознавців (кінець ХІХ-початок XX ст.).
Історіософія В'ячеслава Липинського та «вольовий націоналізм» Дмитра Донцова: держава, нація, національна ідея.
Література
Горський B.C. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1996. - 288с.
Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. - К., 1991.
Донцов Д. Націоналізм, - Лондон; Торонто, 1996.
Історія філософії України / Хрестоматія. - К., 1993. - 553 с.
Історія філософії на Україні: В 2 т. - К., 1997.
Кониський Г. Філософські твори: у 2-х т. - К., 1990.
Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. - К., 1990.
Сковорода Г. Повне зібрання творів: у 2-х т. - К., 1973.
Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії - К.: Україна, 2001.
Філософія: Підручник / Під ред. Бойченко І.В. -К.: Либідь, 2001.
Філософія відродження на Україні. - К, 1990.
Франко І.Я. Збір творів: у 5-ти т. - К., 1986. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. -К., 1981.
Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні К., 1992.
Юркевич П.Д .Философские произведения. М., 1990.
Яворский С. Философские произведения: В 2 т. -К.: Наукова думка, 1993.
Висновки до модуля і
* Як одна зі стародавніх сфер духовної культури філософія зародилась у VII-VI ст. до н.е. в Індії, Китаї, Давній Греції.
* Філософія виконує функції: І - світоглядні: 1) гуманістичну; 2) соціально-аксіологічну (конструктивно-ціннісну, інтерпретаторську та критичну); 3) культурно-виховну; 4) пояснювально-інформаційну; II - методологічні: 1) евристичну; 2) координаційну; 3) інтегрувальну; 4) логіко-гносеологічну.
Антична філософія має певні загальні риси: космологічно-онтологічний характер; існування теоретико-пізнавальної етичної проблематики у межах онтологічної; усвідомлення людської діяльності лише як активного перегрупування природних речей; пошуки таких форм буття, що найкраще відповідали б природній доцільності.
В античності формулюється класичне уявлення про метафізичний (безпередумовний, безпередпосилочний) характер філософії, в центрі якого стоїть онтологія як вчення про буття.
* В античній філософії абсолютне знання сприймається як система першопочатків, у ролі яких і виступає перша філософія, або метафізика. Оскільки першопочатки не можуть бути доведені або виводитися з чогось, то метафізика є тією метанаукою, що обґрунтовує початки не окремих наук, а наукового пізнання в цілому.
Домінування певної проблематики в конкретні історичні епохи дозволяє характеризувати античну філософію як космоцентризм, філософію середніх віків - як теоцентризм, філософську думку епохи Відродження - як антропоцентризм, а філософські пошуки Нового часу - наукоцентризм.
Філософські пошуки мислителів з середини ХVП до середини XIX ст. провадились у межах тієї традиції у філософії, що можна позначити як класична модель, для якої характерними стали уявлення про філософію як форму раціонально-теоретичної свідомості; принципова установка на раціональну пізнаваність світу; установка на систематичність; сприймання світу в цілому як проникнутого ідеєю гармонії, доцільності та природного порядку; інтенція суб'єкта пізнання на рефлексивне осягнення власних прийомів та методів пізнання, на перетворення пізнавального мислення у центральний об'єкт метафізичних досліджень.
* 3 початку XX ст. на фоні розчарування в здатності філософії удосконалити світ мислителі вели пошуки ірраціональних першопочатків: несвідоме, «воля до влади», «творчий порив», інтуїція тощо. На етапі некласичного типу філософствування ставиться під сумнів правомірність будь-якої гармонійної раціоналістичної системи, висувається принцип тісного зв'язку з відчуттями, настроями, переживаннями індивіда.
* Особливостями некласичної західної філософії, основними темами її філософствування є: по-перше, звернення до суб'єктивного світу людини; по-друге, аналіз кризи культури; по-третє, аксіологічний підхід до дійсності.
* Серед безлічі напрямків і течій сучасної світової філософії є кілька ліній, що найбільш яскраво характеризують основні тенденції її розвитку. Це, по-перше, ірраціоналістично-гуманістична; по-друге, релігійна; по-третє, позитивістська.
* Українська філософія формувалася з кінця X - початку XI ст. в контексті розвитку світової філософської думки. її особливість визначається домінуванням етико-морального її спрямування. В центрі вітчизняної філософії -людина з її внутрішнім світом в органічній єдності з умовами її самореалізації.