- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство
- •Isbn 966-364-222-X
- •Модуль і покликання філософії та її культурно-історичні типи Змістовий модуль 1 філософія, її предмет і роль у суспільстві
- •Тема 1 предметне поле й функціональне призначення філософії
- •1.1. Філософія та світогляд
- •1.3. Особливості та структура філософського знання
- •1.4. Філософія і наука. Філософська рефлексія
- •Семінар № 1 Предмет, функції та специфіка філософського знання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 2 генеза філософської думки та її культурно- історичні форми
- •Тема 2 еволюція філософських поглядів у контексті цивілізаційних процесів
- •2.1. Філософія Стародавнього Сходу: світоустрій та людина
- •2.2. Антична філософія: космоцентризм
- •2.3. Філософія середніх віків: теоцентризм
- •2.4. Філософія епохи Відродження: антропоцентризм
- •2.5. Філософія Нового часу: наукоцентризм
- •2.6. Німецька класична філософія: система-розум-діяльність
- •Семінар №2 Історичний розвиток світової філософії
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль з сучасна філософія: синтез культурних традицій
- •Тема з основні напрямки та особливості сучасної західної філософії
- •3.1. Особливості сучасної філософії
- •3.2. Неокантіанство, неогегельянство
- •3.3. Прагматизм
- •3.4. Філософія життя
- •3.5. Психоаналітична філософія
- •3.6. Персоналізм
- •3.7. Феноменологія Гуссерля
- •3.8. Екзистенціалізм.
- •3.9. Франкфуртська школа
- •3.10. Структуралізм
- •3.11. Герменевтика
- •3.12. Позитивізм, постпозитивізм
- •3.13. Неотомізм - релігійна філософія
- •3.14. Неомарксизм
- •3.15. Російська релігійна філософія та філософський містицизм
- •3.16. Ситуація постмодернізму у філософії
- •Семінар № з Сучасна світова філософія
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 4 формування і розвиток вітчизняної філософської думки в контексті світової філософії
- •Тема 4 філософська думка в україні
- •4.1. Філософська думка Київської Русі
- •4.2. Гуманістичні ідеї вітчизняної філософії другої половини XIII ст. - першої половини XVII ст.
- •4.3. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII століття. Григорій Сковорода
- •4.4. Філософія українського романтизму XIX століття
- •4.5. Професійна філософія в Україні XIX - початку XX століття
- •4.6. Українська філософська та суспільно-політична думка другої половини хіх-хх століття
- •Семінар № 4 Особливості та основні етапи розвитку вітчизняної філософської думки
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля і
- •Підсумкові завдання до модуля і
- •Модуль II онтологія: структурна організація та діалектика буття Змістовий модуль 5 філософський зміст проблеми буття
- •Тема5 матерія, рух, простір, час
- •5.1. Буття, субстанція, матерія
- •5.2. Рух як спосіб існування матерії
- •5.3. Простір і час - форми буття матерії
- •Семінар № 5 Матерія, її основні форми та спосіб існування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 6 свідомість: її походження і сутність
- •Тема 6 генезис та структура свідомості
- •6.1. Свідомість - вища форма відображення дійсності
- •6.2. Суспільна природа свідомості. Свідомість та мова
- •6.3. Творча активність свідомості
- •Семінар № 6 Свідомість, її природа, сутність та структура
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 7 діалектика як вчення про загальний взаємозв'язок та розвиток
- •Тема7 діалектика та її альтернативи
- •7.1. Принципи діалектичного осмислення буття. Альтернативи діалектики
- •7.2. Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення
- •7.3. Категорії як загальні форми відображення буття, його пізнання і перетворення
- •Семінар № 7 Діалектика: принципи, закони, категорії
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля II
- •Підсумкові завдання до модуля II
- •Модуль III гносеологія, логіка, методологія Змістовий модуль 8 сутність і структура пізнавального процесу
- •Тема 8 пізнання як предмет філософського аналізу
- •8.1.Пізнаваність світу і його законів. Агностицизм
- •8.2. Практика - критерій істини, основа і ціль пізнання. Види практики
- •8.4. Інтуїція: етапи та умови формування
- •8.5. Діалектика абсолютної і відносної істини
- •Семінар № 8. Сутність та структура пізнавального процесу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 9 логіка
- •Тема 9 логіка - наука про закони правильного мислення
- •9.1. Предмет та значення логіки
- •9.2. Поняття
- •9.3. Судження.
- •9.4. Основні закони логічного мислення
- •9.5. Висновок
- •9.6. Логічні основи аргументації
- •II. Правила щодо аргументів.
- •III. Правила до форми обгрунтування тези (демонстрації) та помилки у формі доказів.
- •Семінар № 9 Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Проблемно-пошукові питання
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 10 методологія наукового пошуку: рівні, етапи, засоби
- •Тема 10 методологічні проблеми наукового пізнання
- •10.1. Поняття методу та методології наукового дослідження
- •10.2. Класифікація методів наукової діяльності та особливості їх використання
- •10.3. Основні форми наукового пізнання
- •Семінар № 10 Проблеми істинності знання. Методи та форми пізнавальної діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля III
- •Підсумкові завдання до модуля III
- •Модуль IV суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу Змістовий модуль 11 суспільство: сутність і специфіка пізнання
- •Тема 11 суспільство як система та процес
- •11.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •11.2. Природа як об'єкт філософської рефлексії
- •11.3. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії
- •11.4. Історична генеза соціальних спільнот
- •11.5. Форми суспільної свідомості -типи відображення соціального буття
- •Семінар №11 Суспільство: сутність та специфіка пізнання
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 12 особистість у системі суспільних зв'язків
- •Тема 12 філософія особистості
- •12.1. Людина, індивід, особистість
- •12.2. Діяльність як доцільна активність суб'єкта
- •12.3. Соціальна роль особистості в контексті її індивідуалізації
- •12.4. Специфіка ціннісного ставлення до світу
- •12.5. Екзистенційні категорії людського буття
- •Семінар №12 Особистість у вимірах філософського аналізу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 13 релігієзнавство
- •Тема 13 релігія як сфера духовної культури: структура та функціональне покликання
- •13.1. Предмет та функції релігієзнавства
- •13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм
- •2.Національні релігії:
- •13.3. Буддизм
- •13.4. Християнство
- •13.5. Іслам
- •13.6. Свобода совісті в Україні
- •13.7. Нові релігійні течії та організації в Україні
- •Семінар № 13 Науково –історична характеристика релігій світу
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 14 етика
- •Тема 14 особливості функціонування моралі у суспільстві
- •14.1. Моральні виміри особистості і суспільства
- •14.2. Найважливіші моральні та етичні вчення
- •14.3. Загальні моральні поняття
- •14.4. Моральний досвід
- •14.5. Етика ділового спілкування
- •Семінар № 14 Особливості моральної свідомості та спілкування
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Змістовий модуль 15 естетика
- •Тема 15 естетична діяльність як предмет філософської рефлексії
- •15.1. Естетика - теорія естетичної дільності. Системність естетичних знань
- •15.2. Естетика - наука про естетичне багатство дійсності та мистецтва
- •15.3. Поліфункціональність мистецтва
- •15.4. Ціннісний та інтерпретаційний аналіз в художньому спілкуванні
- •Семінар № 15 Естетика - філософія естетичної та художньої діяльності
- •Проблемно-пошукові питання:
- •Теми доповідей та рефератів
- •Література
- •Висновки до модуля IV
- •Підсумкові завдання до модуля IV
- •Прикінцеве слово
- •Тема 1. Предметне поле й функціональне
- •Тема 3. Основні напрямки та особливості
- •Тема 4. Філософська думка в Україні 197
- •Тема 7. Діалектика та її альтернативи 302
- •Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу 355
- •Тема 9. Логіка - наука про закони правильного мислення 388
- •Тема 10. Методологічні проблеми наукового пізнання 415
- •Тема 13. Релігія як сфера духовної культури:
- •Тема 14. Особливості функціонування моралі у суспільстві... 566
- •Тема 15. Естетична діяльність як предмет
- •Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство Навчальний посібник
- •Inkos@ln.Ua Свідоцтво дк №325 від 05.02.2001 р.
9.3. Судження.
Судження - це форма мислення, у котрій щось стверджується або заперечується про існування предметів, зв'язки між предметами та їх властивості або відносини між предметами. Приклади суджень: «Українські альпіністи здійснили сходження на Еверест», «Київ більший за Полтаву».
У простому атрибутивному судженні є суб'єкт (S - поняття про предмет судження), предикат (Р - поняття про ознаки предмета), зв'язка (може виражатися одним словом: «є», «суть», «виявляється» або групою слів чи тире) та квантор («всі», «жоден»,» «деякі»; кванторне слово вказує, відноситься судження до всього поняття чи до його частини).
Судження бувають прості й складні. Види простих суджень:
1. судження властивості (атрибутивні), де стверджується або заперечується притаманність предмету певних властивостей, станів, видів діяльності. Наприклад, «У троянди приємний запах», «Всякий тер'єр - собака». Схеми цього виду судження: S є Р; S не є Р;
1. судження з відношеннями («Ельбрус вище Монблана», «Кожен протон важче за електрон». Формула, що виявляє судження з двомісним відношенням, записується як aRb, або R(a,b), де а і b - імена предметів, a R - ім'я відношення;
3. судження існування (екзистенціальні), в яких стверджується або заперечується існування предметів (матеріальних або ідеальних) в дійсності. Приклади таких суджень: «Існує атомний реактор у Чорнобилі», «Не існує безпричинних явищ».
Кожному судженню притаманні якісна і кількісна характеристики. Тому в логіці застосовується об'єднана класифікація суджень за кількістю та якістю, на основі якої виділяються наступні чотири типи суджень.
A - загальпостверджувалъне судження. Структура його: «Всі S є Р». Наприклад, «Всі люди - хребетні».
І - частково-стверджувальне судження. Структура його: «Деякі S є Р». Наприклад, «Деякі елементарні частки мають позитивний заряд».
Е - загальнозаперечувальне судження. Його структура: «Жодне S не є Р». Приклад: «Жоден дельфін не є рибою».
О - частково-заперечувальне судження. Структура його: «Деякі S не є Р». Наприклад, «Деякі люди не є довгожителями». Складні судження створюються я простих за допомогою логічних зв'язок: кон'юнкції, диз'юнкції, імплікації, еквіваленції та заперечення. Таблиці істинності цих логічних зв'язок наступні.
Буквиa,b,c - змінні, що позначають судження: буква «І» позначає істинне, а «X» - хибне судження.
Таблицю істинності для кон'юнкції (а^b) можна пояснити на наступному прикладі. Вчителю дали стислу характеристику, що складається з двох суджень: «Він є добрим педагогом (a) і вчиться заочно (b)». Ця характеристика буде істинною в тому і тільки в тому разі, якщо судження а і b - обидва істинні. Це і відображено у першому рядку. Якщо ж а - хибне судження або b - хибне судження, то вся кон'юнкція перетворюється на хибу, тобто вчителю була надана неправдива, неправильна характеристика.
Члени суворої диз'юнкції (a v b) виключають один одного. Цс можна пояснити па прикладі: «Я поїду на південь поїздом (а) або полечу літаком (b)». Я не можу одночасно їхати поїздом і летіти літаком. Сувора диз'юнкція істинна тоді, коли істинним є одне з двох простих суджень.
Еквіваленція в таблиці (а = b) характеризується так: а = b є істинним в тих і тільки в тих випадках, коли а і b або обидва є істинними, або обидва - хибними.
Судження, як і поняття, бувають порівнювані (мають спільний суб'єкт або предикат) та непорівнювані. Порівнювані судження поділяються на сумісні та несумісні. У математичній логіці два висловлювання р і q називаються несумісними, якщо з істинності одного з них необхідно випливає хибність другого (тобто р і q ніколи не можуть виявитися одночасно істинними).
Сумісні судження виявляють одну і ту саму думку повністю або лише в деякій частині. Відношення сумісності: еквівалентність, логічне підпорядкування, часткове співпадіння (субконтрарність). Сумісні еквівалентні судження виявляють одну і ту саму думку, але в різній формі («Юрій Гагарін - перший космонавт» і «Юрій Гагарін першим полетів у космос»). Суб'єкт тут один і той самий, а предикати різні за формою, але однакові за змістом.
Сумісні судження, що знаходяться у відношенні логічного підпорядкування, мають спільний предикат; поняття, що виявляють суб'єкти двох таких суджень, також знаходяться у відношенні логічного підпорядкування. Відношення між судженнями за істинністю прийнято схематично зображувати у вигляді «Логічного квадрату».
Візьмемо судження «Всі студенти нашої групи - спортсмени». Це судження А - загальностверджувальне (підпорядковуюче). Судження І - «Деякі студенти нашої групи - спортсмени» - підпорядковане.
Увідношеннічастковою співпадання (субконтрарності) знаходяться два таких сумісних судження І та О, котрі мають однакові суб'єкти й однакові предикати, але розрізняються за якістю. Наприклад, І - «Деякі свідки дають істинні свідчення» та О - «Деякі свідки не дають істинних свідчень». Вони обидва одночасно можуть бути істинними, але не можуть бути одночасно неправдивими, хибними. Якщо одне з них хибне, то друге - обов'язково є істинним. Але якщо одне з них істинне, то друге - невизначене (воно може бути або істиною, або хибою). Наприклад, якщо істинним є судження / - «Деякі книги в цій бібліотеці букіністичні», то судження О - «Деякі книги в цій бібліотеці не є букіністичними» - буде невизначеним, тобто воно може бути як істинним, так і хибним.
Відношення несумісності: протилежність, протиріччя. За логічним квадратом, у відношенні протилежності (контрарності) знаходяться судження А і Е. Обидва судження А - «Всі люди працюють сумлінно» та Е - «Жодна людина не працює сумлінно» - є хибними. Якщо одне з протилежних суджень істинне, то інше - хибне. Отже, з істинності одного з протилежних суджень витікає хибність другого, але хибність одного з них залишає інше судження невизначеним.
У відношенні протиріччя (контрадикторності) знаходяться судження А і О , а також Е і /. Два судження, котрі суперечать одне одному, не можуть бути одночасно істинними і одночасно хибними. Якщо у даний час істинним є судження / - «Деякі льотчики - космонавти», то хибним буде судження «Жоден льотчик не є космонавтом».
Закономірності, що виявляють відношення між судженнями за істинністю, мають велике пізнавальне значення, оскільки вони допомагають уникати помилок при безпосередніх умовиводах, що походять від одної посилки (одного судження)