8. Основна характеристика лінійно - графічного стилю квіткових композицій.

Стиль зародився в Європі під впливом японських принципів квіткового аранжування, згідно з якими кожна квітка, стебло, лист має велике значення.

Назва стилю пояснюєтьсятим, що головними його елементами служать певні лінії. В основі стилю лежить подання про те, що кожна квітка відрізняється властивої йому формою, кольором, фактурою матеріалу, що й необхідно підкреслити. Кожний окремий елемент композиції відіграє певну роль, а спеціально залишений порожній простір надає добутку особливу "ізюминку" естетична цінність тут досягається за рахунок лінії, а не обсягів.

Для композицій цього стилю рекомендують використовувати представницькі (екзотичні) квіти з великими листами, рідко розташованими відростками елементи, що привносять у композиції лінійності (лілії, антуриум, стрелиции, орхідеї). Такі композиції формують за принципом "золотого січення". Для лінійно-графічного стилю особливо важливе почуття пропорційності. Візуальним центром ваги композиції сприймається основа (базис), доповнюється великими листами, з метою створення оптичної рівноваги. В основі розташовують також квіти самих темних, "важких" відтінків. У таких композиціях зовсім не доречні стрічки, велика кількість декоративного матеріалу.

Для лінійно-графічного стилю характерні мінімум матеріалу й максимум ефекту. Але лінії й форми, повинні бути значимими, ефектними й виразними

У вертикальних композиціях цього стилю один з високих елементів відіграє роль головної осі на якій розміщають окремо або групами квіти. Крім квітів лінії формуються за допомогою гілок корилуса, салека, бамбука і т.д.

Спадаючі лінійно-графічні композиції ефектно виглядають на високих підставках з металу, в скляних вазах. Для таких композицій і буклетів дуже важлива презентація (зручне розташування). Навколо них обов'язково повинний залишатися вільний простір.

В аранжуванні квітів застосовують найчастіше співвідношення 3:5=5:8. Це означає, що, наприклад, при розміщенні квітів у вазі на висоту вази повинне доводиться 3 частини, квітів над вазою 5 частин і висота всієї композиції складе 8 частин. При створенні композиції в плоскій вазі використовують ті ж співвідношення, але замість висоти беруть діаметр вази.

Правильне співвідношення окремих частин і цілого, квітів, аранжованої зелені й посудини надає всій роботі гармонійну завершеність.

Рівновага - композицію вважають гармонічною й пропорційностю, тому випадку, якщо вона робить враження стійкості, а не видасться однобокою. В ассиметричных формах композицій, у відмінності від симетричних, обидві половини не однакові, але вони повинні візуально врівноважувати один одного. Для цього більші , темні і яскраві квіти розміщують ближче до основи дрібні й світлі розташовують угорі й з боків. Зрівноважити композицію можна й широколистим стафажем.

Контраст - протиставлення. Контрасти можуть бути колірні, горизонтальних і вертикальних ліній, розмірів і маси, фактури листів і квітів. В аранжуванні квітів це найбільш ефективні прийом.

Фон - вдало підібраний фон підкреслює красу й своєрідність аранжування й , навпаки невдалий фон може загубити найкрасивішу роботу. Контраст підбирають за принципом контрасту: темне на світлому й навпаки; строкате на однотонному й навпаки.