3.2. Оформлення таблиць

Ілюстрації (схеми, графіки, малюнки) та таблиці необхідно розміщу-вати безпосередньо після тексту, в якому на них є перше посилання, або на наступних сторінках. Ілюстрації (схеми, графіки, малюнки) включаються до загальної нумерації сторінок наукової роботи. Частину такого матеріалу необхідно виносити за межі основних розділів у додаток, з метою уникнення перевантаження додатковим матеріалом загального тексту дослідницької роботи.

Стандартна таблиця складається з наступних елементів: порядкового номеру та тематичної назви; боковика; заголовків вертикальних граф (голівки); горизонтальних та вертикальних граф (основної частини, тобто в прографку).

Логіка побудови таблиці повинна бути такою, що її логічний суб'єкт, або підмет (поняття тих предметів, що у ній характеризуються), повинний бути розташований у боковику, чи в голівці, чи в них обох, але не в прографку, а логічний об’єкт таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується підмет), — у прографку, але не в голівці чи боковику.

Кожна назва над графою повинна відноситися до всіх даних у цій графі, а кожна назва рядку в боковику — до всіх даних цього рядка. Назва кожної графи в голівці таблиці повинна бути по можливості стислою. Варто усувати повтори тематичної назви у назвах графів.

Боковик, як і голівка, повинний бути лаконічним. Слова, що повторюються, варто виносити в об'єднуючі рубрики; загальні для всіх назв боковика слова розташовують у назві над боковиком. Після назви боковика розділові знаки не ставлять.

У прографку всі елементи, що повторюються та відносяться до всієї таблиці, виносять у тематичну назву або назву графи. Однорідні числові дані розташовують так, щоб їхні класи збігалися; неоднорідні дані поміщають кожне в новий рядок; лапки використовують тільки замість однакових слів, що стоять одне під іншим.

Основні назви(заголовки) в самій таблиці пишуть із прописної літери. Другорядні назви(заголовки) пишуться двома способами: з малої літери, якщо вони граматично пов'язані з головною назвою, і з прописної літери — якщо такого зв'язку нема. Заголовки (як другорядні, так і головні) повинні бути максимально точними і простими. У них не повинно бути повторів чи подвійного змісту.

Усі таблиці, якщо їх декілька, нумерують арабськими цифрами в межах усього тексту. Над правим верхнім кутом таблиці розміщують напис «Таблиця...» з вказівкою порядкового номеру таблиці (наприклад, «Таблиця 4») без значка № перед цифрою і крапки після неї. Якщо в тексті наукової роботи є тільки одна таблиця, то номер їй надавати не треба, слово «таблиця» в такому випадку писати не потрібно. Таблиці обов’язково мають тематичні назви, які розташовують посередині сторінки і пишуть із прописної літери без крапки на кінці.

При переносі таблиці на наступну сторінку голівку таблиці варто повторити і над нею помістити слова «Продовження таблиці 5». Якщо голівка громіздка, допускається її не повторювати. У цьому випадку нумерують графи і повторюють їхню нумерацію на наступній сторінці. Назву таблиці не повторюють.

Усі дані, що наводяться в таблицях, повинні бути достовірні, однорідні та перевірені, в основі їхнього угруповання повинні бути істотні ознаки.

Не допускається розміщувати у тексті наукової роботи, без посилання на джерело, таблиці, дані яких уже були опубліковані. Досить часто автори приводять цифровий матеріал у таблицях, коли його зручніше розмістити в тексті. Такі таблиці справляють негативне враження і свідчать про невміння автора дослідження працювати з табличним матеріалом. Тому, перед тим як розмістити якийсь матеріал у вигляді таблиці, варто вирішити, чи не можна представити його в звичайній текстовій формі.

Графіки, малюнки, діаграми також послідовно нумеруються. Кожний повинний мати назву, що пояснює його зміст.

Повторні посилання на таблиці, графіки, діаграми і малюнки в тексті варто вказувати скорочено («див. табл.1» чи «див.рис.5»).