Розділ IV оформлення курсової, випускної кваліфікаційної та дипломної роботи

1. Загальні вимоги до оформлення

Літературне оформлення курсової, випускної кваліфікаційної або дипломної роботи є важливим елементом її виконання та одним з численних факторів, що враховуються при оцінюванні під час захисту.

Робота повинна бути виконана тільки машинописним способом за допомогою комп'ютерної верстки (це особливо стосується випускних робіт) на одній стороні листа білого папера формату А4 через полуторний міжрядковий інтервал (при комп'ютерному наборі розмір шрифту в текстовому редакторі Microsoft Word - 14).

Текст роботи варто друкувати відповідно до наступних розмірів:

• :

  ліве поле - 30мм

• верхнє і нижнє поле - 20мм

• праве поле - 10 мм

Шрифт повинний бути чітким, рядок - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою. Вписувати в текст роботи окремі слова, формули, умовні знаки допускається чорною пастою.

Помилки, описки або графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, можна виправляти тільки шляхом зафарбовування білою фарбою (коректором) і нанесенням на цьому місці виправленого тексту. Кількість таких виправлень повинна бути мінімальною.

Випускні роботи подаються тільки у твердому плетінні.

Курсові та випускні роботи повинні бути виконані державною мовою.

Назви структурних частин роботи (розділів та параграфів) друкуються прописними літерами симетрично до тексту. Розділи прийнято нумерувати римськими цифрами, а параграфи - арабськими. Підпункти параграфів друкуються малими літерами (крім першої прописної) з абзацу. Крапку наприкінці назви не ставлять. Якщо назва складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Підпункти параграфів нумерують у межах параграфів, їхній номер складається з номера параграфу та порядкового номера підпункту, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підпункту повинна стояти крапка, наприклад: «1.1.» чи «1.3.».

Назви не повинні бути останнім рядком на сторінці. Відстань між назвою розділу або назвою параграфа і текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожний розділ варто починати з нової сторінки.

Першою сторінкою є титульний лист. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок, але номер сторінки на ньому не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють угорі сторінки без крапки наприкінці.

Правила запису кількісних числівників

Однозначні кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами. Наприклад: п'ять верстатів (не: 5 верстатів), на трьох прикладах (не: на 3 прикладах).

Багатозначні кількісні числівники пишуться цифрами, за винятком числівників, якими починається абзац. Такі числівники пишуться словами.

При перерахуванні однорідних чисел (величин та відносин) скорочене або повне позначення одиниці виміру ставиться тільки після останньої цифри. Наприклад: 3, 14 та 25 осіб.

Кількісні числівники при записі арабськими цифрами не мають відмінкових закінчень, якщо вони супроводжуються іменниками. Наприклад, на 20 сторінках (не: на 20-ти сторінках).

При написанні порядкових числівників потрібно дотримуватися наступних правил. Однозначні та багатозначні порядкові числівники пишуться словами. Наприклад, третій, тридцять четвертий, двохсотий.

Порядкові числівники, що входять до складу складних слів, у наукових текстах пишуться цифрами. Наприклад, 15-бальна шкала.

Порядкові числівники при записі арабськими цифрами мають родові закінчення. Наприклад, тридцятих – 30-х (не: 30-тих), у 53-ому році (не: у 53-тьому), і т.д.

При переліку декількох порядкових числівників родове закінчення ставиться лише один раз. Наприклад, студенти 1 та 2-го курсів.

Порядкові числівники при записі римськими цифрами для позначення порядкових номерів століть родових відмінків не мають. Наприклад, ХХ століття (не: ХХ –те століття).

Порядкові числівники при записі арабськими цифрами не мають родових відмінків, якщо вони стоять після іменника до якого відносяться. Наприклад, рис.2, у табл.5.

Існує також ціла низка скорочень, які досить часто використовуються у письмовій формі наукового мовлення. Наприклад, т(том), н.ст. (новий стиль), ст.ст. (старий стиль), акад. (академік), проф. (професор), ст.викл. (старший викладач), ас.(асистент), доц. (доцент), канд.філол.н. (кандидат філологічних наук), канд.психол.н.(кандидат психологічних наук), стор. (сторінка,) м. (місто), тощо.