Дніпродзержинський державний технічний університет
Факультет соціології та філології
Кафедра перекладу
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, випускних кваліфікаційних
ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
6.030507 та 7.030507 - “ПЕРЕКЛАД”
Дніпродзержинськ
2006
Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено.
Методичні вказівки до підготовки та оформлення курсових, випускних кваліфікаційних та дипломних робіт для студентів спеціальності 6.030507. та 7.030507 – «ПЕРЕКЛАД»
Укладач: завідувач кафедри перекладу ддту,
канд.філол.наук, доцент
ШЕПЕЛЬ Ю.О.
Відповідальний за випуск:: канд.філол.наук, доц. ШЕПЕЛЬ Ю.О.
Затверджено на засіданні кафедри перекладу ДДТУ
Протокол № 1 від 27.09.07
Коротка анотація видання. У методичних вказівках детально розглянуті основні питання з приводу підготовки, написання та оформлення курсових, випускних кваліфікаційних та дипломних робіт для студентів спеціальності 6.030507 та 7.030507 – «ПЕРЕКЛАД». Обґрунтовано основні вимоги до даного виду робіт та надані практичні зразки оформлення.
Зміст
РОЗДІЛ I. Послідовність підготовки дослідницької роботи......................
1.1. Вибір теми .......................................................................................................
1.2. Пошук інформації ....................................................................................
1.3. Розробка та проведення експериментального дослідження …..........
РОЗДІЛ II. Складові частини курсової та дипломної роботи......................
РОЗДІЛ III. Мова та стиль наукової роботи......................................................
РОЗДІЛ IV. Оформлення наукової роботи .......................................................
4.1.Загальні вимоги до оформлення ..................................................................
4.2.Оформлення таблиць.................................................................................
4.3. Вимоги до цитування ...................................................................................
4.4. Оформлення списку використаних джерел..............................................
РОЗДІЛ V. Курсові роботи.
5.1.Загальні вимоги до змісту курсової роботи ..............................................
5.2.Захист та оцінка курсової роботи.................................................................
РОЗДІЛ VI. Дипломна робота .
6.1.Загальні вимоги до змісту дипломної роботи.............................................
6.2.Етапи підготовки дипломної роботи………………………………..
6.3.Захист дипломної роботи ………………………
РОЗДІЛ VII. Список навчально-методичної літератури з перекладознавства, мовознавства та інших напрямків філологічного спрямування
РОЗДІЛ I
Послідовність підготовки дослідницької роботи
Вибір теми
Вибір теми є відповідальним етапом у підготовці до проведення наукового дослідження, тому що саме він обумовлює успішність кінцевого результату. Правильно обрана тема - вже половина успішно виконаної роботи.
Для того, щоб надалі робота не була перервана автором через втрату зацікавленості до неї, виявлення в ній відсутності новизни та актуальності, нездатності побачити логіку експериментального або практичного дослідження, технічних труднощів проведення практичної частини тощо, необхідно провести ретельну роботу з вибору теми дослідження.
Теми дипломних та курсових робіт пропонуються студентам відповідно до напрямків науково-дослідної або методичної роботи випускаючих кафедр. Такий перелік тем щорічно обновлюється. Однак, у студента є можливість і самостійного вибору теми дослідження, з урахуванням власних науково-практичних інтересів, тематики попередніх курсових робіт тощо. Дуже важливо, щоб тема роботи викликала особисту зацікавленість у виконавця. Як показує досвід, саме в таких випадках вона виявляється найбільш змістовною і багатою на фактичний матеріал.
Вибір теми припускає вже попередню роботу з науковою літературою. Особливо в цьому відношенні можуть бути корисними періодичні видання. Саме в них публікуються новітні експериментальні та теоретичні дослідження, обговорюються найбільш актуальні та перспективні проблеми. Систематична робота з періодичною літературою дозволяє тримати руку на «пульсі» сучасної науки.
Якщо ви вважаєте, що обрана тема роботи актуальна і несе в собі реальну новизну, необхідно вже на перших етапах роботи уявляти собі логіку усього практичного дослідження. На даному етапі докладного плану не потрібно, необхідний загальний задум без будь-яких додаткових технічних подробиць. Автор повинен уявляти собі загальну стратегію розробки методу дослідження з огляду на конкретні умови, у яких йому доведеться працювати.
Як бачимо, успішний вибір теми є результатом проведення автором складної підготовчої роботи, що істотно знижує імовірність втрати зацікав-леності до неї у випадку зіткнення з труднощами технічного або психологічного характеру. Необхідно підкреслити, що зміна теми дипломної роботи (у зв’язку з тим, що вона офіційно затверджується на початку навчального року відповідним наказом ректора) дозволяється тільки в надзвичайних випадках.
Після вибору теми студент звертається за порадою до свого наукового керівника. У випадку курсової роботи, особливо першої, це часто відбувається і на етапі вибору теми. Саме науковий керівник може допомогти у виборі, проясняючи сферу наукових інтересів студента, спираючись на знання його здібностей та особистісних властивостей, ступеня його підготовленості.
Науковий керівник може запропонувати варіанти сучасних, найбільш перспективних науково-дослідницьких проблем, направити пошук студента. Дуже важливо однак, щоб остаточний вибір конкретної теми був здійснений студентом самостійно. Сформована в такий спосіб особиста відповідальність обумовлює надалі і особисту зацікавленість студента.
Науковий керівник здійснює наукову та методичну допомогу, систематично контролює виконання роботи, проводить консультації щодо викладу теоретичного й експериментального матеріалу, вносить необхідні корективи, а також робить висновок про готовність роботи.
При необхідності, науковий керівник може запропонувати залучити консультантів по окремих розділах. Ними можуть бути професори та викладачі університету, високо кваліфіковані фахівці та наукові співробітники з науковими ступенями, провідні спеціалісти за даним напрямом.