2. Пошук інформації

Робота над науковою темою починається з підбору та первинного ознайомлення з необхідною літературою. Характеризуючи документальні джерела наукової інформації, необхідно насамперед підкреслити їхнє різноманіття. Можемо розподілити їх за наступними групами:

Неперіодичні видання: монографії, збірники, наукові видання, науково-популярні видання, матеріали наукових конференцій.

Періодичні видання: журнали, газети.

Постійні видання: бюлетені, звістки, збірники, праці, учені записки.

Дисертації (чи автореферати дисертацій).

Інформаційні видання: реферативні журнали, експрес-інформація, огляди.

Довідкова література: енциклопедії, довідкові видання, словники.

Бібліографічні видання (періодичні та неперіодичні). Усі ці видання можна знайти в бібліотеках університету та міста. Полегшити роботу щодо пошуку та підбору літератури можуть систематичні, алфавітні та предметні каталоги, бібліографічний відділ (який є в кожній науковій бібліотеці). Для підбору періодичної літератури варто звернутися до переліку статей, опублікованих у плані календарного року, і розміщеному наприкінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Кожний із згаданих джерел має свої переваги і недоліки. Приміром, монографія є більш глибоким і цілісним аналізом явища, що досліджується, однак потрібно мати на увазі, що за 2-3 роки, що пішли на підготовку та видання книги, дані, які містяться в ній можуть застаріти.

Журнали дозволяють мати справу з найбільш «свіжою», новою інформацією, однак вони є менш сконцентрованими за наповненістю з визначеною тематикою: яким би вузькоспеціалізованим ні був би журнал, тематика його значно ширше, ніж конкретні інтереси того чи іншого фахівця, матеріали щодо обраної теми можуть бути розподілені по великій кількості журналів.

Підхід до пошуку літератури може залежати від того, у якій послідовності її передбачається вивчати: у хронологічній, коли літературні джерела розглядаються в прямому хронологічному зв'язку, або загально хронологічній, коли знайомляться спочатку з новітніми виданнями, а потім вже переходять до більш старих за часом публікацій.

Додатковим і актуальним на сьогодні джерелом інформації стають новітні комп'ютерні технології. Доступ до Інтернету та його використання є обов'язковою умовою написання дослідницької роботи сучасного студента. Вивчаючи літературу, важливо відокремлювати саме наукові факти, що і становить безпосередньо творчий процес. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як: новизна, точність, об'єктивність і вірогідність.

Вірогідність фактів залежить від вірогідності першоджерел, термінів їх опублікування, наукового та професійного авторитету автора, приналежності автора до тієї чи іншої наукової школи. Робота з літературою враховує і детальне обмірковування знайденої інформації. Виписки варто робити на окремих аркушах, залишаючи місце для виникаючих власних ідей, задумів, питань, уточнень. Крім того, такі записи дозволяють на наступних етапах написання роботи вільно компонувати матеріал у будь-якому порядку, зіставляти факти один з одним, зіштовхуючи їх, групуючи та розширюючи. Це і є зовнішньою картиною внутрішнього аналізу явища, що досліджується. Саме така робота надає можливості автору висловити свою власну концепцію.

Непогано завести окремі папки, що відповідають майбутнім розділам письмової роботи, куди і складати всі виписки, сортуючи їх по ходу виконання підготовчої частини дослідження. Науковому аналізу літератури, що розглядається, сприяє і сортування отриманого матеріалу по таких рубри-ках, як наприклад: «експериментальні факти», «ідеї», «питання», «гіпотези» тощо. Дуже важливо ретельно фіксувати джерело інформації, будь-то цитата чи перефразування, щоб надалі відрізнити власні думки й ідеї від запозичених і не стати (можливо мимоволі) винуватцем плагіату.