- •Дніпродзержинський державний технічний університет
- •Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу Дніпродзержинського державного технічного університету заборонено.
- •Укладач: завідувач кафедри перекладу ддту,
- •Послідовність підготовки дослідницької роботи
- •Вибір теми
- •Пошук інформації
- •1.3. Розробка і проведення експериментального (практичного) дослідження.
- •Розділ іі складові частини курсової та дипломної роботи
- •2.1. Титульний лист
- •2.3. Вступ.
- •2.4. Основна частина
- •2.5. Заключні висновки
- •2.6. Список використаних джерел
- •2.7. Додатки
- •Розділ ііі мова та стиль наукової роботи
- •Розділ IV оформлення курсової, випускної кваліфікаційної та дипломної роботи
- •Загальні вимоги до оформлення
- •Правила запису кількісних числівників
- •3.2. Оформлення таблиць
- •3.3. Вимоги до цитування
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Глава V курсові роботи
- •5.1. Загальні вимоги до змісту курсової роботи
- •5.2. Захист і оцінка курсової роботи
- •Розділ VI випускна кваліфікаційна та дипломна робота
- •6.2. Етапи підготовки випускної кваліфікаційної та дипломної роботи
- •Попередній захист
- •6.3. Захист дипломної роботи
- •Розділ VII Список основної навчально-методичної літератури з перекладознавства, мовознавства та інших напрямків філологічного спрямування
- •Курсова робота
- •Випускна кваліфікаційна робота
- •Дипломна робота
- •Дипломне завдання
- •Реферат
3.3. Вимоги до цитування
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу тієї чи іншої теорії варто наводити певні цитати. Правила оформлення цитат наступні:
1. Текст цитати надається у лапках і використовується у тій граматичній формі, у якій він даний у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.
2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення тексту, що цитується та без перекручувань думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручування тексту і позначається трьома крапками. Воно ставиться в будь-якому місці цитати (на початку, середині, наприкінці).
3. Якщо перед опущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається, при цитуванні кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело. У квадратних дужках перша цифра вказує на номер джерела в бібліографічному списку наприкінці роботи, далі через кому вказується сторінка оригіналу, де розміщена узята цитата (наприклад, [12, 135]). Слово «сторінка» ні в повній, ні в скороченій формі не використовується.
4. При непрямому цитуванні (при переказі, при викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, варто бути вельми точним у викладі думок автора і коректним при оцінюванні матеріалу, що викладається, давати відповідні посилання на джерело. У такому випадку посилання на автора здійснюється в квадратних дужках через одну цифру, що позначає номер його роботи в бібліографічному списку. У випадку, коли таких авторів декілька, номери їх праць друкуються через крапку з комою. Наприклад: [63], [14; 21; 50].
5. Цитування не повинне бути ані надлишковим, ані недостатнім, тому що і те й інше знижує рівень наукової роботи.
6. Якщо необхідно виразити відношення автора наукової праці до окремих слів або думок з тексту, що цитується, то після них необхідно поставити знак оклику або знак питання, які ставлять у круглих дужках.
7. Якщо автор наукової роботи, приводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, він повинний це визначити наступним чином: після тексту, який є поясненням, ставиться крапка, потім вказуються ініціали автора наукової праці, а весь текст ставиться в круглі дужки.
Варіантами таких зауважень або пояснень є наступні: (підкреслено мною. — Л.Л.). При оформленні цитат варто знати правила, пов'язані з написанням прописних та малих літер, а також із уживанням розділових знаків у текстах, що цитуються. Якщо цитата цілком відтворює речення тексту, що цитується, то вона починається з прописної букви у всіх випадках, крім одного — коли ця цитата є частиною речення автора роботи. Якщо цитата відтворює тільки частину речення з тексту, що цитується, то після тексту, після лапок, що відкривають цитату ставлять три крапки. Наприклад:
- Як підкреслює В.М.Комісаров: “...в процесі перекладу функціонують дві мовленнєві системи.”
Якщо текст цитується не за першоджерелом, а за іншим виданням, то посилання варто починати словами «Цит. за:» або «Цит. за ст.:». І далі в квадратних дужках номер джерела і сторінки.