1.3. Розробка і проведення експериментального (практичного) дослідження.

Робота над курсовими (а особливо випускними - бакалаврськими і дипломними роботами) неодмінно характеризується наявністю практичної частини дослідження.

Аналіз літературних джерел і отримані в ході цього власні ідеї дозволяють сформулювати стратегію і тактику практичної частини, гіпотезу дослідження і конкретні задачі, що випливають з неї.

Використовуючи допомогу наукового керівника, студент повинен визначити загальну мету свого експерименту, підібрати конкретні методики і позначити цінність дослідження.

При підборі методик для практичної частини дослідження варто керуватися наступними правилами:

• методика повинна бути надійною й апробованою. Повинно бути позначено її джерело (якщо методика не загальновідома).

• у випадку, коли робота присвячена апробації нової (авторської) методики, паралельно повинні бути використані більш надійні й апробовані методи.

• кількість методик звичайно визначається ступенем складності їх про­ ведення й обробки, а також кількістю випробуваних. Експеримент повинний бути побудований таким чином, щоб отримані результати могли підтвердити чи навпаки, спростувати висунуту автором гіпотезу. Гіпотеза як правило випливає з огляду вивчених першоджерел і являє собою обґрунтовані автором у ході теоретичного аналізу питання.

Розділ іі складові частини курсової та дипломної роботи

Основними елементами курсової і дипломної робот у порядку їхнього розташування є наступні:

1. Титульний лист

2. Зміст

3. Вступ

4. Розділи основної частини

5. Висновок

6. Список використаних джерел

7. Додаток

2.1. Титульний лист

У верхньому полі вказується повна назва вищого навчального закладу, факультету і кафедри, де виконана робота.

У середньому полі дається назва курсової чи дипломної роботи, що проводиться без слова «тема» і в лапки не полягає. Назва роботи повинна бути по можливості лаконічною, точною і відповідати її загальному змісту.

Далі позначають:

• прізвище, ім'я і по батькові автора;

• науковий ступінь;

• учене звання;

• прізвище;

• ім'я і по батькові наукового керівника і (чи) рецензента (можливо ще і консультанта);

• позначка про допуск до захисту завідувачем кафедрою;

■ місто і рік.

2.2. Зміст.

У змісті надаються всі назви роботи, розділи і підрозділи, вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки або назви змісту повинні точно повторювати заголовки(назви) в тексті.

Назви однакових рівней рубрикації необхідно розташовувати один під одним. Заголовки(назви) кожного наступного рівня зміщають на 3-5 знаків вправо стосовно назв попереднього рівня. Всі заголовки або назви починають із прописної літери без крапки на кінці.

Матеріал курсової, випускної кваліфікаційної або дипломної робіт умовно поділяється на теоретичну та практичну(експериментальну) частини. Якщо послідовність і назва розділів теоретичної частини відповідають повною мірою авторському задуму, то зміст практичної(експериментальної) частини за звичай є стандартним і містить наступні обов'язкові параграфи:

• предмет, задачі та гіпотеза практичного дослідження;

• організація і процедура експерименту;

• результати і їхнє обговорення;

• висновки.