3. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел у дослідницькій роботі - це ключ до джерел, якими користувався автор при її написанні. Крім того, такий список, у значній мірі, є показником наукової етики і культури наукової роботи.

У курсових і дипломних роботах використовують алфавітний спосіб угруповання літературних джерел. Прізвища авторів і назви літературних джерел (якщо автор не зазначений) розміщені за алфавітом. Однак не слід в одному переліку змішувати різні алфавіти. Іноземні джерела за звичай розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел, що написані мовою дослідницької роботи, а саме, державною мовою.

Принцип надання літературних джерел у бібліографічному списку - «слово за словом». Запис рекомендується розташовувати:

а) при збігу перших слів — за алфавітом других слів і т.д.;

б) при декількох роботах одного автора — за алфавітом назв;

в) при авторах однофамільцях — за ідентифікуючими ознаками (молодший, старший, батько, син — від старших до молодшого);

г) при декількох роботах автору, написаних їм у співавторстві з іншими — за алфавітом прізвищ співавторів.

У списку використаних джерел обов'язково вказуються:

• для монографії - прізвище та ініціали автора (авторів), назва твору, місто, видавництво, при необхідності номер тому або частини, рік видання та кількість сторінок у монографії;

• для збірника - назва роботи, прізвище та ініціали редактора або укладача, місто, видавництво, рік видання і кількість сторінок у збірнику;

• для статті зі збірника - прізвище та ініціали автора, назва статті, назва збірника, прізвище та ініціали редактора або укладача, місто, видавництво, рік видання, посилання на сторінки на яких розміщена згадана стаття;

• для статті з періодичного видання - прізвище та ініціали автора, назва статті, назва періодичного видання, рік, номер, посилання на сторінки на яких розміщена згадана стаття;

Глава V курсові роботи

5.1. Загальні вимоги до змісту курсової роботи

Курсова робота являє собою завдання, спрямоване на розвиток здатності студентів до самостійної науково-дослідної діяльності. Мети курсової роботи:

^- поглибити і розширити теоретичні знання;

- опанувати прийомами (навичками) самостійної позитивної діяльності, виробити уміння формулювати судження і висновки, логічно послідовно і доказово їх викладати;

- виробляти уміння публічного захисту підготовленого матеріалу

(робити доповідь, відповідати на питання, обстоювати свою думку і т.д.).

Основна вимога до змісту курсової роботи - це її досить високий теоретичний рівень. Незважаючи на те, що вона носить навчально-дослідницький характер, вона повинна спиратися на новітні досягнення науки в цій сфері та продемонструвати здатність автора до теоретичного аналізу.

Крім того, курсова робота покликана сформувати у студентів навички організації та проведення експериментального або практичного дослідження, уміння працювати з фактами, інтерпретувати їх та формулювати висновки. Тому, якщо перша курсова робота найчастіше носить поки тільки теоретичний характер, у відношенні подальших дослідницьких робіт, як правило, обов'язковим є і наявність експериментальної або практичної частини.

Варто пам'ятати, що курсова робота навіть теоретичного характеру - це не великий реферат. Вона не повинна бути тільки результатом роботи з літературою за відповідною темою. Це насамперед дослідження. І це стосується теоретичної частини також. Одним з найважливіших при виконанні курсової роботи є етап аналітичної діяльності, у ході якої автор прослідковує логіку розвитку ідей за даною проблематикою, аналізує протиріччя й обов'язково висловлює свою думку і своє відношення до згаданих у роботі сторін проблеми.