6.7. Температура хімічно очищеної води після охолоджувача продувки

, ºС (16)

Д_дод – кількість доданої води, т/год.; t′′_сеп – температура насичення в сепараторі при тиску в деаераторі Р_н = 0.4 МПа, t′′_сеп = 146.3 ºС;

Д_дод = Д_т · 0.012 + Д_хов - Д'_пр = 734 · 0.012 + 90 – 5 = 94.5 т/год.;

t_зл – температура продувної води, що зливається у каналізацію після підігрівача хімічно очищеної води, приймаємо t_зл = 60 ºС;

ºС. h′_дод = с_р∙t_дв = 154.4кДж/кг.

6.8. Визначаємо інтервал підігріву живильної води у регенеративних підігрівачах

∆t_{п в} = t_{ж в} – t_д = 230 – 146.3 = 83.7 ºС. (17)

t_д - температура живильної води на виході з деаератора.

6.9. Визначаємо величину підігріву води на один ступінь регенерації

Враховуючи, що регенеративний підігрів здійснюється у трьох регенеративних підігрівачах, і, прийнявши рівномірний розподіл підігріву води у ступенях, визначаємо величину підігріву на один ступінь (перепад температури на ступені)

ºС. (19)

6.10. Визначаємо температуру живильної води перед підігрівачем високого тиску (РП 1)

На підставі рівності t_{ж в} = t′₁ + ∆t_{н ст}

t'₁ = t_{ж в} - ∆t_{н ст} = 230 – 28 = 202 ºС.

Зауважимо, що це рівне температурі живильної води після РП 2.

6.11. Витрата пари з першого відбору

Визначаємо з рівняння теплового балансу нагрівника РП 1

, (20)

h'_{ж в} – ентальпія живильної води:

h'_{ж в} = с_р · t_{ж в} = 4.19 · 230 = 963.7 кДж/кг;

h'₁ – ентальпія живильної води перед підігрівачем високого тиску (РП 1),

h'₁ = t'₁ · с_р = 202 · 4.19 = 846.8 кДж/кг;

h'_в1 – ентальпія конденсату в першому регенеративному підігрівачі високого тиску

h'_в1 = t′′ _в1 · с_р = 234 · 4.19 = 980.5 кДж/кг;

η_{р п} – ККД регенеративного підігрівача, приймаємо η_{р п} = 0.98. Підставимо числові значення у (20)

т/год.

6.12. Визначаємо температуру насичення пари другого відбору

Ця температура рівна температурі води перед РП 1 плюс температура недогріву

t_{2 н} = t'₁ + t_нед = 202 + 4 = 206 ºС.

6.13. Визначаємо тиск у другому відборі пари

На „h-s” діаграмі проводимо ізотерму t_{2 н} = const до перетину її з лінією дійсного процесу розширення пари у турбіні. Дана точка визначає тиск пари у другому відборі.

6.14. Уточняємо тиск у камері другого відбору, МПа

Для цього використовуємо рівняння Флюгеля, задавши оцінку витрати пари через турбіну,

(21)

6.15. Знаходимо ентальпію і температуру насичення другого відбору

На „h-s” діаграмі проводимо ізобару Р_в2 = const до перетину з лінією дійсного процесу розширення пари в турбіні, ентальпія точки перетину є ентальпією пари в камері другого відбору; ізотерма, яка проходить через дану точку, визначає температуру пари в камері другого відбору (t_в2 = 254^оС). Продовживши ізобару Р_в2 = const до перетину з лінією насичення x = 1, отримаємо точку. Ізотерма, що проходить через цю точку, відповідає температурі насичення другого відбору

h_в2 = 2888 кДж/кг; t_{2 н} = 206 ºС.