- •1 Екологія, еволюція уявлень
- •2. Екологічна парадигма
- •3.Середовище існування та еко.Фактори
- •4. Вплив екофакторів ті адаптація
- •5.Популяція
- •6. Організація і функц. Геосистем
- •7. Типи руху геосистем
- •8. Часть русск! антропогенні екосистеми
- •9.Часть русск! основні екол закони
- •3) Принцип конкурентного исключения, правило Гаузе (г.Ф. Гаузе, 1934):
- •10. Геосфера, кордони, будова
- •11 Зовн.Вплив на геосферу
- •12. Хімічний склад географічної оболонки.
- •13. Складові гео.Оболонки: літо, атмо, гідро, педо, кріо….
- •14. Колообіг речовин і енергії в геосфері
- •15.. Трансформацїї глобального колооберту металів та металоїди
- •16. Кругообіг фосфору та сірки, його заг. ХаР-ка та значення
- •17. Кругообіг радіац. Ел-тів
- •18. Кругообіг вуглецю
- •19. Кругообіг азоту
- •20. Кругообіг кисню
- •21. Глобальний КолообІг вуглецю
- •22. Екол. Проблеми планетарного масштабу
- •23.Антропогенні зміни поверхні літосфери. Надра Землі, їх використання та охорона.
- •24. Природні ресурси
- •25. Грунти, як головний засіб с-г виробництва та середовища життя. Деградація гр.-тів. Процеси…
- •26. Антропогенне виснаження грунтів. Спустелювання.
- •27.Структура та екофункції гідросфери. Вплив гос.Діяльності людини на водне середовище.Антропогенна діяльність як домінуючий фактор трансформації поверхневих вод.
- •28. Світові проблеми прісної води. Основні заходи охорони і раціонального використання.
- •29. Экологічні проблеми водних екосистем україни
- •30. Коливання рівня Світового океану.
- •31. Забруднення вод св.Океану:хім, мех і біол
- •32. Забруднення Світового океану нафтою. Наслідки забруднення.
- •33. Будова і склад атм. Антропогенне забруднення атм.
- •34. Джерела енергії геосфери. Радіаційний та тепловий баланс. Антропогенний вплив на енергет. Баланс геосфери. Теплове забруднення.
- •35.Аерозольне забруднення. Природні та штучні джер. Аероз.
- •36. Причини та насл. Змін клімату. Гіпотеза антр. Зміни клімату. «парниковий ефект», баланс вугл. Газу
- •37. Зміни в океані внаслідок похолодання клімату. Реакції світового океану на потепління
- •38. Генезис та еволюція озонового шару.
- •39. Вчення про біосферу
- •40. "Червона книга України" –
- •41 Класифікація пзф об’єктів.
- •42. Поява біосфери.
- •43. Особл. Розвитку геогр. Обол. В місячну еру (Гаплогей). Особливості та хронологія виникнення перших оболонок з.
- •44 Гіпотези виникнення життя на землі. Архей, протерозой
- •45. Не полн! Причини та наслідки перших палеоекологічних криз на Землі. Кріосфера в Докембрійському етапі.
- •46.Рус!!! Особливості еволюції геогр. Оболонки в палеозої.
- •47. Характеристика еволюції органічного світу, причини та наслідки палеоекологічних криз в Палеозої.
- •48 .Льодовикові епохи в геологічному минулому, хронологія, причини і насл.
- •50.Поширення ссавців і покритонасінних
- •53. Виникнення мавпоподібної людини, австралопітеки, люди вмілі і люди прямоходячі
- •54. Гіпотези виникнення роду HomoSapiens. Хар-ка виду.
- •55. Причини міграції давніх людей, хронологія розселення.
- •56. Антроп. Діял-ть – Палеоліт та Неоліт. Неоліт. Революція
- •57. Стадії неолітичної революції.
- •58 Неолітична революція
- •59. Руск!! людина як домінуючий фактор пустель африки та азії знищення природ.Ланшафтів середземноморя, близьк. Сх, перед.Азії
- •60. Народонаселення планеті землі
- •61. Поняття про стих. Лихо. Класифікац. Надзвич. Прир. Сит.
- •4 Класи надзвичайних ситуацій:
- •62. Техногенні екологічні катастрофи
- •63. Екологічні наслідки військових дій
- •64. Принципи раціонального природокор. Теорія і практика
- •65 . "Ноосфера"
12. Хімічний склад географічної оболонки.
В географічній оболонці реально існують близько 90 хімічних елементів, а інші утворюються за допомогою ядерних реакцій. Тільки вісім елементів кисень (О), кремній (Sі), алюміній (АІ), залізо (Fе), натрій (Nа), калій (К) та магній (Мg) становлять за масою 99 % земної кори, причому половина припадає на кисень і чверть на кремній (табл. 2.1). Із хімічних елементів, які зустрічаються в географічній оболонці в великих кількостях приблизно половина має відношення до живих організмів - вони є складовими організмів і виконують життєвонєобхідні функції. Такі хімічні елементи мають назву біогенні. Інші елементи не мають певних, добре визначених функцій в живій частині географічної оболонки і умовно можуть вважатися другорядними. Але слід відзначити, що "другорядність" таких елементів, в конкретних ситуаціях є перебільшенням. Зокрема, наприклад, радіоактивні ізотопи таких хімічних елементів як свинець, стронцій, калій, уран, торій, йод. цезій тощо при забрудненні ними фрагментів географічної оболонки в результаті військової діяльності або техногенних катастроф не яким чином не слід вважати другорядними по впливу на живу природу.
Біогенні елементи, в свою чергу, поділяються з деякою умовністю на макро- і мікроелементи. Макроелементи використовуються організмами у великих кількостях: кисень, водень, азот, вуглець. залізо, фосфор, кальцій, хлор, цинк тощо. Вони беруть безпосередню участь в у побудові органічних сполук та неорганічних речовин живих організмів, вони входять в склад білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів. Вміст їх змінюється від 60 % до 0,001 % маси тіла. Азот, вуглець кисень та водень - органогени, тобто елементи, які породжують органічні сполуки.
Роль мікроелементів у житті рослин, тварин та людей для одних елементів вивчена добре, для інших мова йдеться про певну ймовірність участі такого елементу в життєдіяльності. Вміст мікроелементів змінюється в живої речовині від 0,001 до 0,00001 % маси тіла. До даної группи належать марганець, залізо, цинк, йод тощо Головний критерій, за якими відрізняють макроелементи від мікроелементів - це потреба щоденна потреба живої речовини. В макроелементах таке живлення досягає 100 мг за добу, в мікроелементах - не перевищує кількох міліграмів.
Хімічний елемент |
% |
Хімічний елемент |
% |
Залізо |
34,63 |
Натрій |
0,57 |
Кисень |
29,53 |
Хром |
0,26 |
Кремній |
15,20 |
Марганець |
0,22 |
Магній |
12,70 |
Кобальт |
0,13 |
Нікель |
2,39 |
Фосфор |
0,10 |
Сірка |
1,93 |
Калій |
0,07 |
Кальцій |
1,13 |
Титан |
0,05 |
Алюміній |
1,09 |
|
|
13. Складові гео.Оболонки: літо, атмо, гідро, педо, кріо….
Біосфера – оболонка Землі, що включає усю сукупність живих організмів і ту частину речовини планети, що знаходиться в безупинному обміні з цими організмами. Термін “біосфера” уперше ввів у науку в 1875 р. австрійським вчений Едуард Зюсс (1831 – 1914). ПРоте цілісне вчення про біосферу створив наш видатний співвітчизник В.І. Вернадський.
1. Атмосфера є зовнішньою газовою оболонкою Землі, що досягає від її поверхні в космічний простір приблизно на 3000км.
Верхня межа ГЕОсфери в атмосфері – на думку одних вчених, проходить на висоті вершин Гімалаїв (10км над рівнем моря), на думку інших – досягає нижніх шарів стратосфери (30км).
Функції атмосфери: захиснА, регулююча, спричиняє ряд складних екзогенних процесів , є середовищем життя.
Шари атмосфери (знизу вгору): 1. тропосфера (до висоти 18 км) - тут зосереджено 90% маси повітря; 2. стратосфера (до 50) містить озоновий шар; 3. мезосфера (до 80); 4. термосфера (1000); 5. екзосфера (1900);
Осн. ЕЛ-ТИ хімічного складу атмосфери: N2 (78%), O2 (21%), CO2 (0,03%).
2. Гідросфера – це водна сфера нашої планети, сукупність океанів, морів, вод континентів, льодовикових покривів. Запаси води на Землі величезні—1,46-109 км3, тобто 0,025% усієї маси Землі. Проте Прісна вода на планеті становить лише 2 % від її загальної кількості, причому 85 % її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води — це річки, прісноводні озера й деяка частина підземних вод; саме ці джерела й використовуються людством для своїх потреб.
Вода виконує дуже важливі екологічні функції:
1) це головна складова частина всіх живих організмів, основний механізм здійснення взаємозв'язків усіх процесів у екосистемах, головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екол. циклів; є основним кліматоутворюючим фактором, основним акумулятором сонячної енергії і «кухнею» погоди для всієї планети; один із найважливіших видів мінеральної сировини, головний природний ресурс споживання людства (людство використовує її в тисячу разів більше, ніж нафти чи вугілля).
Домінуючі елементи хімічного складу гідросфери: Na+, Mg2+, Ca2+, Cl–, S, C.
3. Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що включає всю земну кору й частину верхньої мантії Землі й складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід.
Екологічне значення літосфери: на її поверхні живе більшість рослинних і тваринних організмів, у тому числі й людина; . є джерелом отримання корисних копалин — енергетичної сировини, руд металів, мінеральних добрив, будівельних матеріалів тощо, відбуваються грізні екологічні процеси (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі, обвали, ерозія земної поверхні), які мають величезне значення для формування екологічних ситуацій в певних ділянках планети, а іноді призводять до глобальних екологічних катастроф.
Домінуючі елементи хімічного складу гідросфери: O, Si, Al, Fe, Ca, Mg, Na, K.
Педосфера - верхня тонка оболонка літосфери на материках — це ґрунти, що забезпечують умови життя для рослин і є основною умовою для отримання продуктів харчування людей; Педосфера знаходиться в безперервній взаємодії з іншими оболонками планети, бере участь у складних процесах обміну й перетворення енергії й речовини на земній кулі та відіграє велику загально-планетарну (глобальну) роль
Криосфера характеризуется отрицательной или нулевой температурой, при которых вода, содержащаяся в парообразном, свободном или химически и физически связанном с другими компонентами виде, может существовать в твёрдой фазе (лёд, снег, иней и другие).