10. РОСЛИННИЙ СВІТ
Ліси Херсонської області виконують надзвичайно важливі еколого-захисні функції. Завдяки їх меліоративному впливу закріпились рухомі піски, стабілізувались екологічні умови, покращились умови для проживання населення. Ліси зростають в екстремальних кліматичних та лісорослинних умовах. Середньомісячна кількість опадів становить лише 333 мм. Ймовірність посух сягає 55%, відносна вологість повітря знижується до 15-20%, а пилові бурі повторюються через кожні три роки. Вкрай несприятливим є гідрологічний режим бідних піщаних земель. На момент заліснення піщаних земель на багатьох ділянках ґрунтові води залягали на глибині 2-3 метри. За результатами багаторічних досліджень встановлено, що амплітуда коливання рівнів ґрунтових вод, особливо на близько водних пісках, сягає 1,5-2 м., що призводить до підтоплення лісів і один раз на 25-30 років – до зневоднення ґрунтів. Вищезгадані умови є вкрай несприятливими для вирощування лісів, які в значній мірі пошкоджуються хворобами, шкідниками, пожежами, мають низьку продуктивність і природну стійкість.
Ліс та продукція лісокористування належать до відновлювальних природних ресурсів державного значення, безперервність та невиснажливість використання яких є основою ведення лісогосподарської діяльності.
За даними останнього державного обліку (станом на 1 січня 1996 року) загальна площа земель лісового фонду Херсонської області (за даними об’єднання “Херсонліс”) склала 221,7 тис. га, в тому числі земель, вкритих лісовою рослинністю 130,7 тис. га.
Основними лісокористувачами в області є: Держлісгосп (74,8% площі лісового фонду області) та Мінагропром (17,7%).
Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво.
Протягом 2006 року в Херсонській області виробництво продукції, робіт та послуг лісового господарства збільшилось на 24975,3 тис. грн., з них у Цюрупинському районі – на 11064,8 тис. грн. (або 44,3% від загального обсягу), Голопристанському – на 5664,0 тис. грн. (або 22,7%).
Виробництво продукції, робіт та послуг
лісового господарства Херсонської області у 2004-2006 роках
|
2004 рік |
2005 р. до 2004 р., % |
2006 р. |
Обсяг продукції (робіт, послуг), тис. грн. |
15253,6 |
130,0 |
24975,3 |
Заготівля ліквідної деревини – всього, тис. м3 |
138,7 |
105,6 |
128,3 |
з них:
|
|
|
|
Лісоматеріалів круглих |
13,9 |
104,3 |
12,7 |
Деревини дров’яної для технологічних потреб |
51,6 |
55,8 |
34,6 |
Дров для опалення |
72,5 |
116,0 |
76,4 |
Загалом по області у 2006 році було заготовлено 128,3 тис. м3 ліквідної деревини; з них від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – (127,6 тис. м3), що на 7,7 тис. м3 (або на 5,6%). У загальній кількості заготовленої деревини лісоматеріали круглі склали – 1989 м3, деревина для технологічних потреб та дрова для опалення – 8084 м3. Поліпшенню продуктивності, порідного складу лісів, ефективному використанню їх деревних ресурсів, а також збереженню екологічних властивостей сприяли рубки, пов’язані з веденням лісового господарства та інші рубки.
Від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності загалом по області протягом 2006 року було заготовлено 154,0 тис. м3 деревини (на11,2% менше ніж у 2005р.), у тому числі від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства – 151,5 тис. м3 (або 98,4% від загального обсягу заготовленої деревини).
Нарощування лісосировинного і природоохоронного лісового фонду протягом багатьох десятиліть є основним завданням лісогосподарської діяльності. У 2006 році до вкритих лісовою рослинністю земель в лісовому фонді переведено 673 га лісових культур та ділянок з природним поновленням.
На 1399 га земель лісового фонду проведені роботи по відтворенню лісів (у 2005 – на 1212 га), з них посаджено і посіяно лісу на площі 856 га. Відтворення лісів шляхом природного поновлення відбулося на 543 га.
Лісовідновлення в лісовому фонді
Лісові пожежі завдають великих збитків лісовому господарству, живій природі і довкіллю в цілому. Протягом 2006 року в лісовому фонді області зафіксовано 448 випадків лісових пожеж, що на 25,5% більше, ніж у 2005 році.
Найбільша кількість пожеж відмічалася у лісах Цюрупинського – 143 випадки (або 31,9% від усіх зареєстрованих випадків), Голопристанського – 161 випадок (або 35,9%) районів.
Площа лісу, пройдена пожежами, порівняно з попереднім роком, в цілому по області збільшилась в 1,8 рази і склала 431 га, а заподіяні ними збитки – 2241,8 тис. грн. Частка лісових земель, що зазнали низових пожеж, склала 65% (або 280 га), верхових – 35% (або 151га).
Понад 43,0% лісових земель, що були пройдені пожежами, припало на Голопристанський район (172 га, збитки на суму 626,3 тис. грн.); 24,6% - на Цюрупинський район (106 га, на 1480,6 тис. грн.). Під час пожеж згоріло та пошкоджено 15,5 тис. м3 лісу на пні загальною вартістю 44,3 тис. грн., що становить 2% від загальної суми збитків.
Підвищенню продуктивності ведення лісового господарства сприяє своєчасне та якісне виконання робіт, спрямованих на охорону лісу від пожеж, антропогенного впливу, знищення шкідників і хвороб лісу.
Впродовж 2006 року від пошкоджень шкідливими комахами, хворобами лісу, впливу несприятливих умов загинуло 548 га лісових насаджень. В лісах виникло 9,0 тис. га осередків шкідників і хвороб лісу, з них 39,2% площі припало на листогризучих шкідників.
Найбільш ураженими виявилися ліси Голопристанського району – 28,4 тис. га (або 45,8% від загальної площі осередків по області); Цюрупинського району – 27,2 тис. га (або 43,9%). Із загальної площі наявних осередків шкідників та хвороб лісу 9,1 тис. га уражено хворобами; 45,1 тис.га хвоєгризучими шкідниками; 3,6 тис.га листогризучими шкідниками та 4,2 тис.га – іншими шкідниками.
Виконання лісозахисних заходів по знищенню осередків шкідників та хвороб лісу проведено на площі 19,8 тис.га (36,3 % площ лісу, пошкодженого на початок року). Основна частина робіт по захисту лісів від шкідників (19,6 тис. га або 99%) проводилась біологічним методом, решта (0,2 тис. га або 1%) – хімічним методом. В результаті здійснення заходів ліквідовано осередків шкідників та хвороб лісу на площі 1,6 тис.га.
Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення лісових проблем та підвищення ефективності мисливства.
Таблиця 10.2. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га
Заходи |
Рік |
|||
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
|
1 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду |
341 |
677 |
1212 |
851,3 |
-в т.ч. заліснення лісосік |
295 |
379 |
|
695,2 |
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях |
36 |
136 |
29,9 |
- |
Створення полезахисних лісових смуг |
1 |
- |
24,3 |
20 |
|
|
|
|
|
Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу.
Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін.
Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін.
Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін.
Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги - осокою гострою та осокою пухирчастою.
В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біофітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області.
Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі - Перелік), забезпечується шляхом:
встановлення особливого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів;
систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення;
створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і грибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення;
створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо);
врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи;
проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів.
Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться згідно зі ст. 4 Закону України "Про рослинний світ" дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, очерет, аїр, водяний перець, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмин пісковий, чебрець, череда, полин, шипшина, очерет. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування.
Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор - адвентивні види.
Таблиця 10.3. Динаміка заготівлі лікарської сировини , т
Рік |
Вид рослин |
Обсяги заготівлі |
|
|
|
встановлені ліміти |
фактично заготовлено |
2004 |
ромашка лікарська |
100, 0 |
75,5 |
|
цмін пісковий |
2,0 |
1,0 |
Разом по області |
102,0 |
76,5 |
|
2005 |
ромашка лікарська |
100 |
44,23 |
|
полин |
140 |
140 |
|
череда |
1,5 |
0,300 |
|
чебрець |
1,0 |
0,500 |
|
звіробій |
0,5 |
0,200 |
Разом по області |
243,0 |
185,23 |
|
2006 |
ромашка лікарська |
100,0 |
21,45 |
|
очерет південний |
на площі 240 га |
на площі 190 га |
Разом по області |
100,0 |
21,45 |
|
Таблиця 10.4. Озеленення населених пунктів.
Заходи |
Рік |
|||
|
2004 (шт) |
2004(шт) |
2005 (шт) |
2006 (шт) |
1 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Створено нових зелених насаджень |
- |
184338 |
126019 |
230,044 |
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень |
- |
- |
- |
- |
Проведено догляд за насадженнями |
7067,8 |
- |
- |
- |
Охорона та відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних
видів дерев та недеревних диких рослин
Контроль за обсягами заготівлі природних рослинних ресурсів місцевого значення проводиться відповідно до наказу Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області від 12.05.06р. № 30 "Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2006рік". Розподіл лімітів заготівлі ромашки лікарської та очерету південного на території Херсонської області у 2006 році, в межах земель запасу сільських, селищних рад. Загальна кількість дозволеного обсягу заготівлі ромашки лікарської складає 100 т. За звітними даними фактично заготовлено 21,45 т.
За період з квітня 2006р по грудень 2006 року Держуправлінням погоджено 35 дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення, а саме 29 дозволів на заготівлю ромашки лікарської у кількості 71 тонна; 6 дозволів на заготівлю очерету південного.
За результатами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні природних рослинних ресурсів місцевого значення складено 14 актів. Виявлено 3 порушника на яких складено протоколи про адміністративне правопорушення. Протоколи направлені до суду за місцем скоєння правопорушення.
В дендрологічному парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори - 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанці, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію грунтопокривних та тіньовитривалих трав'янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин.
11. ТВАРИННИЙ СВІТ
Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства.
Право ведення мисливського господарства надано 31 господарству області. Загальна площа мисливських угідь у 2006 році в Херсонській області залишилась на рівні 2005 року і склала 2193,2 тис. га. В якості мисливських угідь використовується 77,1% земельного фонду області.
Серед користувачів мисливських угідь – підприємства, підпорядковані Українському товариству мисливців та рибалок (далі УТМР) (83,3% площі мисливських угідь області); Держлісгоспу (9,1%) та інші організації (7,6%).
|
Всього по області |
У тому числі: |
||
Держком-лісгосп |
УТМР |
Інші організації |
||
Площа мисливських угідь, тис. га |
2193,2 |
199,8 |
1827,8 |
165,6 |
Загальні витрати на ведення мисливського господарства, тис. грн. |
3339,7 |
520,2 |
1007,1 |
1812,4 |
Надходження від ведення мисливського господарства, тис. грн. |
1886,6 |
515,9 |
1106,6 |
264,1 |
Вихід продукції на 1000 га мисливських угідь, грн. |
860 |
2582 |
605 |
1594 |
Площа мисливських угідь, яка припадає на одного єгеря, тис. га |
14,6 |
7,7 |
18,1 |
6,6 |
Загальні витрати на ведення мисливського господарства збільшились порівняно з 2005 роком на 701,4 тис. грн. і склали 3339,7 тис. грн., а частка коштів, витрачених на ці цілі з Державного бюджету становила 42,9% (у 2005 році – 45,5%). На охорону, відтворення, облік диких тварин та упорядкування мисливських угідь витрачено 35,9% усіх коштів (1198,9 тис.грн.), з яких 34,5% - витрати на відтворення мисливських тварин та біотехнічні заходи.
В середньому по області від ведення мисливського господарства з 1000 га угідь отримано продукції на 860 грн. (у 2005 році – на 820 грн.). Загальні надходження від ведення мисливського господарства зросли з 1798,9 тис. грн. у 2005р. до 1886,6 тис.грн. у 2006р. Окупність ведення мисливського господарства становить 56%.
Частка добутих копитних тварин у загальній кількості, які мешкають у мисливських угіддях, була на рівні 3,8% (допустимий норматив добування становить до 10%), хутрових звірів – 15,5% (до50%), пернатої дичини – 14,9% (до 50%).
В області функціонував один розплідник по штучному розведенню пернатої дичини, чисельність основного поголів’я якого складає 350 голів. На утримання розплідника було витрачено 12,1 тис. грн.
Збереженню тваринного світу в значній мірі перешкоджає браконьєрство. Площа мисливських угідь, яка охороняється одним єгерем, в середньому по області склала 16,8 тис. га.
Залишається проблема недостатніх попусків води з Каховського водосховища у нижній б’єф греблі Каховської ГЕС у весняні та літні періоди, особливо у маловодні роки, що відображається на умовах розмноження і нагулу риб, погіршує екологічний стан пониззя Дніпра.
Для зменшення негативного впливу гідробудівництва і створення сприятливих умов для мешкання гідробіонтів, на протязі більше 30 років в заплавних водоймах щорічно здійснювався комплекс рибоводно-меліоративних робіт (розчистка та поглиблення плеса озер, рукавів між ними та русловими водоймами, насипка штучних нерестовищ для рибця).
Таблиця 11.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин , голів
Вид мисливських тварин |
Рік |
|||||
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Копитні (усього): |
5293 |
5501 |
6369 |
6313 |
6514 |
|
Олень благородний |
1311 |
1432 |
1691 |
1707 |
1761 |
1669 |
Лань |
812 |
1204 |
1870 |
1908 |
2261 |
2264 |
Козуля |
1825 |
1610 |
1497 |
1440 |
1360 |
1200 |
Муфлон |
205 |
238 |
241 |
296 |
285 |
287 |
Кабан |
1083 |
949 |
992 |
879 |
758 |
448 |
Хутрові звірі (усього): |
134914 |
140685 |
141430 |
156496 |
131396 |
- |
Перната дичина (усього): |
896,1 |
708,7 |
671,3 |
636,9 |
681,4 |
- |
За результатами проведеного аналізу встановлено, що чисельність мисливських тварин за останній п'ятирічний період збільшилась на 185 % за рахунок охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь.
Таблиця 11.2.Добування основних видів мисливських тварин, (голів)
Рік |
Види мисливських тварин |
Затверджений ліміт добування |
Видано ліцензій |
Добуто голів |
Не використано ліцензій |
Причини невикористання |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
2002 |
Козуля |
54 |
54 |
41 |
10 |
відсутність запитів |
|
Кабан |
37 |
33 |
19 |
2 |
відсутність запитів |
|
Лань |
80 |
10 |
8 |
2 |
відсутність запитів |
|
Олень бл. |
44 |
30 |
24 |
6 |
відсутність запитів |
|
Олень пл. |
0 |
0 |
0 |
0 |
- |
|
Муфлон |
102 |
102 |
56 |
46 |
відсутність запитів |
Разом по області |
317 |
229 |
148 |
66 |
|
|
2003 |
Козуля |
49 |
49 |
32 |
17 |
відсутність запитів |
|
Кабан |
61 |
51 |
42 |
7 |
відсутність запитів |
|
Лань |
162 |
10 |
9 |
1 |
відсутність запитів |
|
Олень бл. |
107 |
30 |
29 |
1 |
відсутність запитів |
|
Муфлон |
132 |
70 |
59 |
11 |
відсутність запитів |
Разом по області |
511 |
210 |
171 |
32 |
|
|
2004 |
Козуля |
45 |
45 |
31 |
10 |
відсутність запитів |
|
Кабан |
37 |
35 |
22 |
5 |
відсутність запитів |
|
Лань |
112 |
12 |
12 |
використані |
|
|
Олень бл. |
138 |
38 |
37 |
використані |
|
|
Муфлон |
108 |
105 |
86 |
16 |
відсутність запитів |
Разом по області: |
440 |
235 |
186 |
31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2005 |
Козуля |
38 |
38 |
25 |
13 |
відсутність запитів |
|
Кабан |
34 |
34 |
28 |
6 |
відсутність запитів |
|
Лань |
62 |
12 |
12 |
- |
- |
|
Олень бл. |
86 |
36 |
36 |
- |
- |
|
Муфлон |
70 |
70 |
58 |
12 |
відсутність запитів |
Разом по області: |
290 |
190 |
159 |
78 |
|
|
2006 |
Козуля |
34 |
34 |
29 |
5 |
відсутність запитів |
|
Кабан |
31 |
29 |
28 |
4 |
відсутність запитів |
|
Лань |
62 |
12 |
25 |
- |
- |
|
Олень бл. |
86 |
36 |
34 |
2 |
- |
|
Муфлон |
73 |
73 |
73 |
- |
відсутність запитів |
Разом по області: |
286 |
184 |
189 |
11 |
|
|
Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів.
Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь - тарпан, кулан, антилопа сайгак, олень благородний, байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварини. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень - монах середземноморський.
Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців.
Біорізноманіття промислових видів риб.
На зменшення вилову риби впливають багато факторів антропогенної діяльності. Причиною періодичної масової загибелі статевозрілих особин сазана, товстолобика, карася є нинішній екологічний стан водойм.
Але є види тварин, які добре пристосувались до такої екологічної ситуації. За останні 5 років в кілька разів зросла чисельність популяцій одного з видів водно-болотних птахів, кормовою базою яких є риба - баклана великого, який з'їдає відносно багато риби і витісняє представників качиних з традиційних місць їх перебування.
Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам в р. Дніпро
за останні 3 роки (тонн) Таблиця 1
-
№
Назва виду
2004
2005
2006
1
Осетер
0,369
0,122
0,533
2
Оселедець пузанок
0,77
0,604
0,514
3
Лящ
31,186
33,444
17,9641
4
Судак
0,09
1,2833
0,1987
5
Сазан
-
0,293
0,213
6
Жерех
-
-
-
7
Щука
0,033
3,384
2,855
8
Товстолобик
18,474
23,34
11,987
10
Рибець
0,002
0,045
0,071
11
Тарань
7,932
13,683
4,11946
12
Густера
-
-
-
13
Білий амур
-
0,237
0,021
14
Карась
21,097
32,924
39,88684
15
Окунь
0,342
0,923
0,97048
16
Краснопірка
0,131
1,488
0,888
17
Чехоня
-
-
-
18
Тюлька
49,808
79,794
91378
19
Сом
0,059
0,428
0,332
20
Верховодка
0,035
-
-
21
Севрюга
0,008
0,0065
0,012
Всього риби:
132,336
197,2617
173,316442
22
Раки
0,113
0,203
0,058
Усього:
132,449
197,4647
173,37442