13. Деякі екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

До основних екологічних проблем області відносяться:

• деградація земель внаслідок водної та вітрової ерозії, вторинного засолення та осолонцювання;

• зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, значна їх розораність ;

• підтоплення земель і населених пунктів, особливо в південних районах;

• наявність берегоерозійних процесів Каховського водосховища, р. Дніпро, Чорного та Азовського морів;

• забруднення водойм стічними водами з недосконалих, а в ряді випадків аварійних очисних споруд населених пунктів;

• Відсутність проектів визначення та встановлення водоохоронних зон вздовж річок, морів, водосховищ та інших водойм.

• скорочення площ лісових насаджень;

• забруднення земель твердими побутовими та токсичними відходами;

• погіршення якості питної води;

• забруднення підземних вод нафтопродуктами та наявність полігону ТПВ (м. Херсон);

• стан лівобережної частини земель області південніше Каховської ГЕС.

Одним з факторів прояву деградації земель в області є ерозія ґрунтів. Дуже висока сільськогосподарська освоєнність території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії, а в районах з вираженим рельєфом поширена інтенсивна водна ерозія ґрунтів. Площа дефляційно небезпечних земель складає 1689,3 тис. га.

Інтенсивне використання земель призводить до великих щорічних втрат гумусу (в середньому по області вони складають 1,38т/га), які не компенсуються внесенням органічних добрив та гуміфікацією рослинних решток. Близько 28 тис.га сильно змитих земель потребують виведення з сільськогосподарського використання. Ці землі знаходяться в ІІІ та ІV грунтово-ерозійних зонах на схилах балок в басейнах рік Дніпра та Інгульця. Подальше використання їх призведе до повної деградації та розмиву.

Підвищеного антропогенного тиску зазнають землі на зрошенні, де процеси деградації інтенсифіковано використанням дощувальних машин з надмірно високими енергетичними характеристиками опадів та невідповідністю якості поливної води нормативним вимогам.

На землях, що зрошуються, викладені вище негативні зміни ґрунтового покриву доповнюються вторинним засоленням та накопиченням активного натрію. Всього площа засолених земель по області складає 346,7 тис.га. Зважаючи, що хімічна меліорація земель на зрошенні ведеться у недостатніх обсягах, погіршення агроекологічних показників може набути критичної межі - безповоротної втрати родючих земель.

Особливої гостроти в останні роки набула проблема підтоплення земель та населених пунктів.

Провідну роль із режимоутворюючих факторів підземних вод області мають як природні, так і техногенні. До природних факторів підтоплення (періодичне випадіння аномально великої кількості атмосферних опадів - більше 600 мм при середньому значенні 386 мм, практична безсточність більшої частини рівнинної території, наявність великої кількості замкнутих подових понижень, дуже слабка природна дренованість території та інші) додаються техногенні: вплив Каховського водосховища, зрошувальних та іригаційних систем, скид дренажних вод, інфільтрація із полів зрошення, каналів, інтенсивна експлуатація водоносних горизонтів та ін. Продовжується регіональний підйом рівнів підземних вод майже по всій території області.

Кардинальним і поки що єдиним шляхом розв’язання проблеми підтоплення земель залишається відновлення дії існуючого дренажу та його модернізація, забезпечення відповідного рівня експлуатації, проведення реконструкції існуючих зрошувальних систем, але на утримання дренажних систем місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування кошти виділяються недостатньо. Крім того, з 924 свердловин водозниження більше 580 відпрацювали понад 20 років і потребують ремонту або реконструкції.

Для подолання явищ підтоплення необхідно:

- у повному обсязі забезпечити фінансування цільових комплексних програм щодо розвитку меліорації та захисту від шкідливої дії вод як з державного, так і з місцевого бюджетів;

- вирішити питання стосовно проведення протифільтраційних робіт на Північно-Кримському та Краснознам’янському каналах;

- здійснити науково обґрунтовані заходи по розкриттю природних водостоків, облаштування водоспусків та водопропускних споруд;

- забезпечити ефективну роботу існуючих дренажних систем у проектному режимі;

- ліквідувати втрати води з водопровідної мережі;

- провести вертикальне планування територій населених пунктів для відводу вод.

Відбувається руйнування прибережної смуги Азовського, Чорного морів і Каховського водосховища. Особливо критичний стан склався у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше десяти оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Згідно з розробленим дочірнім підприємством “Проектний інститут “Одесакомунпроект” у 2002 році техніко-економічним розрахунком “Берегозахист морського узбережжя смт Лазурне (з урахуванням гідровузла в створі протоки)”, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи від 01 грудня 2004 року № 06-12-137, орієнтовна вартість робіт берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн грн.