Всього на укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн 263,4 тис. Грн.

Водозабірні споруди та водопровідні мережі наднормативно зношені. На них втрачається до 40 % води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишились безгосподарними 800 свердловин.

Більшість сільських водозаборів працюють на родовищах з незатвердженими запасами прісних підземних вод, які потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат.

Очисні споруди і каналізаційні мережі міст Генічеська (скид в Азовське море), Скадовська (скид в Чорне море), селищ Залізний Порт (скид у водойми Чорноморського біосферного заповідника), Каланчак (скид в р.Каланчак) не відповідають вимогам техногенно-екологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Через недосконалість та зношеність систем водовідведення Херсона, Нової Каховки, Каховки, Берислава, Горностаївки, відбувається забруднення Дніпра недостатньо очищеними та неочищеними (аварійні скиди) стічними водами.

Лісові насадження Херсонської області зазнають інтенсивного антропогенного впливу, гинуть в результаті пожеж, від шкідників, хвороб та самовільних рубок. Лісистість для степу рекомендується довести до 9%. Нині лісистість області складає 4,6%, а без урахування Цюрупинського і Голопристанського районів - біля 2%. Таке становище неминуче призведе до перетворення території області в пустелю. Лісові насадження області переважно штучного походження і природоохоронного призначення - закріплення пісків, боротьба з водною та вітровою ерозією.

В останні роки стан лісових ресурсів неухильно погіршується. На фоні різкого зменшення обсягів лісомеліоративних робіт має широке розповсюдження знищення полезахисних лісосмуг, у вкрай незадовільному стані знаходяться лісові насадження в Цюрупинському та Голопристанському районах. В результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис.га знаходяться у незадовільному стані. Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості сухостою та ураженість великих масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів. Ліси колишніх сільгосппідприємств, які на сьогодні не передані у постійне користування і перебувають на землях запасу сільських Рад. Відсутність відповідальності за стан цих лісів органів місцевого самоврядування та підприємств Держлісфонду призводить до незаконної їх вирубки. При роздержавленні сільськогосподарських підприємств та розпаюванні сільськогосподарських угідь колишніх КСП більша частина площ захисних лісових насаджень виділена у землі запасу та резервного фонду місцевих рад.

В області у результаті реформування аграрного сектору утворилася значна кількість безгосподарних, неопізнаних та заборонених до використання агрохімікатів, у зв’язку з чим проблема екологічної безпеки набула особливої гостроти. Станом на 01 січня 2007 року в області накопичено 700,911 тонн непридатних і заборонених до використання пестицидів. Проведені роботи по перезатаренню 452 тонн таких пестицидів у 170 залізобетонних контейнери, у тому числі: ВАТ “Каланчацький райагрохім” – 64 контейнери, ВАТ “Білозерський райагрохім” – 50 контейнерів, ВАТ “Генічеський райагрохім” – 56 контейнерів. Контейнери зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям згідно з узгодженими проектами. Решта пестицидів у кількості 248,911 тонн зберігаються на складах колективних сільгосппідприємств області.

У цілому стан зберігання неопізнаних, непридатних та заборонених до використання пестицидів не відповідає екологічним і санітарним вимогам. Більшість складів зруйновано, стелі протікають, вікна та двері відсутні, тара незадовільна, що приводить до забруднення земель, підземних вод та повітря.

За даними Херсонського обласного управління земельних ресурсів станом на 01 квітня 2007 року в області налічується 375 сміттєзвалищ, які функціонують без правовстановлюючих документів та 10 полігонів твердих побутових відходів, які мають всі правовстановлюючі документи.

Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок:

- будівництва заводів з переробки твердих побутових відходів у містах Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, Скадовськ, Гола Пристань;

- проведення рекультивації несанкціонованих звалищ;

- впорядкування системи збору відходів та їх сортування;

- передбачення фінансування заходів Програми поводження з твердими побутовими відходами.

Основним джерелом господарсько-питного водопостачання м. Херсона та Херсонської області є підземні води. Їх експлуатація здійснюється водозабірними свердловинами, які обладнані на понт-меотіс-верхньо-сарматський водоносний комплекс, верхньо-міоценовий (тортонський), палеогеновий та четвертичний водоносні горизонти. Всього в області налічується понад 2,5 тисячі свердловин, з яких лише 55% подають воду у відповідності до вимог ДОСТу 2874-82 "Вода питна".

Як джерело водопостачання, використовують дніпровську річкову воду з Каховського магістрального каналу на Іванівському груповому водопроводі. Очищеною та знезараженою водою забезпечується смт Іванівка та 5 сільських населених пунктів району.

Проблема водопостачання поглиблюється тим, що частина сільських водопроводів стала безгосподарною з причини розформування сільськогосподарських колективних господарств і несвоєчасною їх передачею у власність органам місцевого самоврядування.

Перебої в подачі електроенергії, відсутність енергосилового обладнання, призводять до частих перебоїв в подачі води у водопровідні мережі, що додатково погіршує її якість.

Інтенсивне використання у попередні роки підземних вод, що перевищувало прогнозні експлуатаційні запаси, стало однією з основних причин хімічного забруднення підземних вод основного неогенового водоносного комплексу у південно-східних районах області. Довгострокове використання підземних джерел водопостачання призводить до їх забруднення більш мінералізованими водами нижче розташованих підземних водоносних горизонтів, у зв’язку з чим 45 % артсвердловин подають воду, яка не відповідає санітарним вимогам по мінералізації, вмісту сульфатів, хлори­дів та більше нормативних величин по жорсткості.

Проблема невідповідності ДОСТу по санітарно-хімічним показникам залишається ще не вирішеною у зв'язку з відсутністю альтернативних джерел питного водопостачання.

Херсонський водозабір, в основному, відбирає прісні підземні води. На фоні водовідбору прісних вод, на ділянках Херсонського водозабору по окремим свердловинам продовжується погіршення якості підземних вод, мінералізація яких досягає 4,2 г/дм³.

Погіршення якості підземних вод по окремим свердловинам інших ділянок Херсонського водозабору, пов'язане з находженням забруднюючих сполук із понтичного водоносного горизонту, який до кінця 60-х років був місцем скиду побутових і госпфекальних вод. Перетік некондиційних вод здійснюється по поза трубному простору покинутих свердловин та свердловин, які вийшли із ладу.

Внаслідок порушення гідродинамічних умов тип підземних вод змінився з гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого до хлоридно-сульфатного натрієво-магнієвого.