12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.

Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить по те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращанню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.

Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних:

• Голопристанський район – м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик;

• Скадовський район – м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Красне;

• Каланчацький район – с. Хорли, с. Приморське;

• Генічеський район – м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове.

На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.

Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „Асканія-Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк.

Аналіз розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в області показав, що загальна кількість відпочиваючих та туристів за 2005 рік (671,5 тис. осіб) зросла на 37,9 відсотків у порівнянні з 2004 роком (486,1 тис. осіб). За 2006 рік кількість відпочиваючих, які відвідали нашу область, склала близько 800 тис. осіб.

В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і т. і. Запаси ропи складають 21 тис. м³ на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12.12.2003 року, протокол №793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції.

Суттєве значення для розвитку курортного комплексу мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район).

Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру. Для його розміщення розроблено проект детального планування на території 360 га. Загальна місткість 10 тис. місць, кількість обслуговуючого персоналу 7,2 тисячі.

У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4-х лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу, а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.

На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м³/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м³/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовніш­нього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м³/добу).

Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 103 тис. місць.

Схемою планується :

• ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в

тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;

• структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає:

а/ курортно-рекреаційний район "Щасливцеве" - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих;

б/ курортно-рекреаційний район "Стрілкове"- 46,250 тис. відпочиваючих.

Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих.

Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих із них :

• 39 тис. - в діючих закладах відпочинку

• 63 тис - нові заклади відпочинку

• 30 — 40 тис - неорганізовані відпочиваючі.

По Міжнародному медичному центру планується виділення функціональних зон:

- зона лікувально-реабілітаційних установ площею 130 га, загальною ємкістю 3 тис. місць;

- рекреаційні заклади:

пансіонати загальною ємкістю 3,5 тис. місць

міні-пансіонати - 1600 місць

кемпінг - 1000 місць;

- міжнародний медичний коледж - 500 місць;

- міжнародний етнокомплекс площею 30 га;

- комунальна зона — 13 га;

- зона лікувальних пляжів та загального користування - 9 га.

Усі функціональні зони будуть об'єднані вуличною та магістральною мережею шляхів. На відстані 400 метрів від урізу води планується загально-курортна магістраль, яка зручно об'єднає усі функціональні зони комплексу.

На відстані 800 метрів пройде територіальний шлях, який буде обслуговувати, як безпосередньо комплекс, так і транзитний рух для обслуговування усієї Арабатської Стрілки.

Загальна ємкість планувальної території близько 10 тис. місць одночасно. В проекті передбачено повне інженерне обладнання з системами водопостачання, водовідведення, енергопостачання, а також благоустрій та інженерна підготовка території.

З 60-х років минулого сторіччя Придніпровською залізницею з території Арабатської Стрілки безпідставно було організовано вивіз ґрунту для відсипки насипів нових залізничних колій, в результаті чого утворилися кар’єри, які заповнюються ґрунтовими водами, що створює проблему подальшого будівництва оздоровчих закладів, а також перебуванню відпочиваючих на даній території. Орієнтовні об’єми ґрунту для рекультивації вироблених територій на першу чергу потребують 1,5 - 2,0 млн. м^З, на перспективу - 8,0 млн. м^З.

У порівнянні з минулим роком поліпшився стан фінансування заходів з оздоровлення та відпочинку дітей. Так, з бюджетів усіх рівнів, коштів господарств, установ та організацій на оздоровчу кампанію 2006 року використано 13678,85 тис. грн. (у 2005 році - 10972 тис. грн.).

З обласного бюджету виділено 3484,3 тис. грн., що майже вдвічі більше ніж у 2005 році, з місцевих бюджетів - 2048,093 тис. грн. (у 2005 році -1405,801 тис. грн.). За рахунок коштів виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виділено 2238,3 тис. грн. (у 2005 році - 2000 тис. грн.). На проведення оздоровлення та відпочинку дітей залучено коштів юридичних та фізичних осіб понад 4500 тис. грн.

З державного бюджету виділено 1408,157 тис. грн. (у 2005 році — 1348,009 тис. грн.), з них Мінсім'ямолодьспорту України - 605,649 тис. грн. (у 2005 році - 565,655 тис. грн.), Мінпраці України - 401,508 тис. грн. (у 2005 році - 381,654 тис. грн.), МОН України - 165 тис. грн. (у 2005 році -165 тис. грн.), Мінагрополітики України - 236 тис. грн. (у 2005 році -250 тис. грн.).

Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області, проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства.

Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні. Дослідною станцією рису разом з іншими науковими центрами і лабораторіями України розроблена нова технологія вирощування рису. Основними технологічними особливостями, які забезпечують екологічну рівновагу, є наступні:

- застосування пестицидів тільки нового покоління з коротким періодом розпаду діючої речовини, внесення засобів захисту рослин тільки наземним способом, застосування агротехнічних методів боротьби з бур'янами;

- недопущення проточності води з рисових чеків після обробки посівів пестицидами.