12*. Екомережа та біорізноманіття

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури, яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами - лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат, сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляційні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, - наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15% від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському - більше 10%. Співвідношення «рілля - ліс», «рілля - пасовища», «рілля - пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар лісу в області приходиться 11,6 га ріллі (по Україні - 3,2 га), на один гектар пасовищ і сіножатей - 10,7 (по Україні - 4,4). Загальна оцінка співвідношення рілля та найважливіших елементів геоекологічної інфраструктури - лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні.

На сьогодні стан території області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікробіоти та фауни.

Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону.

В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду - великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращання трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше).

Земельні угіддя – складові регіональної екологічної мережі Херсонської області

Угіддя	Площі угідь у межах земель, наданих установам ПЗФ у постійне користування		Площі угідь у межах земель, що знаходяться у користуванні інших землекористувачів та земель запасу		Разом
	га	%	га	%	га	%
1	2	3	4	5	6	7
Сільськогосподарські землі, всього	0	-	4597,3	5,2	4597,3	5,2
з них: сільгоспугіддя	0	-	4517,1	5,1	4517,1	5,1
інші	0	-	80,2	0,09	80,2	0,09
забруднені сільськогосподарські угіддя, які не використовуються в сільськогосподарському виробництві	0	-	0	-	0	-
з сільгоспугідь: рілля	0	-	17,1	0,02	17,1	0,02
перелоги	0	-	0	-	0	-
багаторічні насадження	0	-	0	-	0	-
сіножаті	0	-	1577,4	1,8	1577,4	1,8
пасовища	0	-	2922,6	3,3	2922,6	3,3
Ліси та інші лісовкриті площі, всього	0	-	1169,1	1,3	1169,1	1,3
з них: лісові землі, всього	0	-	1169,1	1,3	1169,1	1,3
чагарники	0	-	0	-	0	-
Забудовані землі, всього	15,7	100	134,8	0,15	150,5	0,17
Відкриті заболочені землі, всього	0	-	592,0	0,67	592,0	0,67
Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом	0	-	15732,0	17,87	15732,0	17,86
Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	0	-	9985,1	11,3	9985,1	11,3
з них: кам’янисті місця	0	-	12,0	0,12	12,0	0,12
піски (включаючи пляжі)	0	-	4905,0	49,12	4905,0	49,12
яри	0	-	6,5	0,07	6,5	0,07
інші	0	-	5061,6	50,69	5061,6	50,69
Води, всього	0	-	56030,5	63,5	56030,5	63,49
з них: природні водотоки	0	-	0	-	0	-
штучні водотоки	0	-	14,0	0,03	14,0	0,03
озера, лимани	0	-	55976,1	99,9	55976,1	99,9
ставки	0	-	40,4	0,07	40,4	0,07
водосховища	0	-	0	-	0	-
Разом земель	15,7	100	88240,8	100	88256,5	100
Крім того моря	0	-	0	-	0	-
Всього	15,7	100	88240,8	100	88256,5	100

* - відсоток розраховувався від площі земель природоохоронного призначення – 88240,8 га

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля.

З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорозмаїття на території області виконуються:

1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області "Екологія – 2010".

2. Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі.

3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2002 - 2015роки.

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження).

В області налічується 75 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, із них 11 загальнодержавного та 64 місцевого значення.

Велика роль в збереженні біорозмаїття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Каркінітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельський під.

На території області охороняються 395 видів, що включені до Світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів - МСОП (IUCN) -( 18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біофітів - (25), та до Червоної книги України - (55), Червоного списку Херсонської області - (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослин, а саме: 7 видів водоростей - 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних, 4 види папоротеподібних, 1 вид голонасінних і 105 видів покритонасінних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання.