10. Геосфера, кордони, будова

Геосфера — геологічні концентровані, суцільні або переривчасті шари землі, що відрізняються за фізичними характеристикам і хімічним складом. В напрямку від переферії до центру виділяють магнетосферу, атмосферу, гідросферу, літосферу, мантію, ядро; окремо виділяють біосферу.

Взаємодії, що приводять до утворення екосфери проявляється у двох видах: природокористування та природознищення. Природокористування - це сукупність впливів людства на географічну оболонку Землі з метою забезпечення умов та потреб існування людства - вилучення з неї певних ресурсів (речовин та енергїі). Існує природокористування адаптивне та естетичне. Адаптивне природокористування пов’язано із ставленням до природи як до звичаиного життєвого сєредовища. Естетична форма ставлення людини до природи гунтується на любові людини до самої природи. Поняття природокористування включає і процедури відновлення та охорони ресурсів та створення геоекологічної інфраструктури -об’єктів, що сприяють оптимізації природокористування. Природокористування, як форма взаємодії з природою, є феномен, який на певних етапах розвитку суспільства (після неолітичної революції), у значній мірі, притаманний лише людині. Природознищення - це такі взаємодії з природою, коли природні ресурси використовуються не для забезпечення природних потреб людей, а для створення нових технологій винищення політичних та економічних конкурентів у середині окремих країн або населения і військових, в умовах гонки озброєнь, інших конкуруючих держав та етносів, а також цілеспрямоване винищення ресурсів супротивника у війнах. Використання природних ресурсів для військово-промислового комплексу за останні 4-5 тис. років привело до виснаження великої кількості родовищ мінеральних ресурсів, знищення лісів, джерел водних ресурсів, значних площ родючих земель. Результатом впливів людини на географічну оболонку в процесі природокористування часто є виникнення геоекологічних криз та катастроф що призводять до порушення рівноваги, що приводить до не спрацювання природних факторів стабілізації в основних компонентах екосфери - літосфери, гідросфери, атмосфери тощо. Наслідком таких впливів є те, що екосфера (на відміну від географічної оболонки) практично втрачае можливості саморегуляції п управляється людством. Другим наслідком е те, що вона стає, на думку деяких фахівців, все менш прийнятною домівкою для само! людини. Власно кажучи, ці два визначення є найважливішими критеріями ідентифікації, які відрізняють екосферу від географічної оболонки.

11 Зовн.Вплив на геосферу

Космос, мантія та ядро нашої планети, що є зовнішнім середовищем відносно географічної оболонки та екосфери, має непересічний вплив на склад, історію розвитку та сучасний стан, що дає привід класифікувати це утворення, як відкриту систему. Можна виділити кілька джерел таких впливів.

Вплив Галактики та дальнього Космосу, що пов’язано

-з перетинанням Сонячної системи разом із Землею окремих секторів Галактики. С цим пов’язують, з деякою часткою гіпотетичності.

- ритміку (приблизно 160 - 200 млн. років) окремих глобальних процесів, зокрема, тектонічних та біологічних;

- падінням на Землю великої кількості речовини, зокрема, метеоритів, що є одним з головних чинників грандіозних катастроф в розвитку планети.

Вплив Сонця:

- динамічний фактор, тобто сукупність явищ, які обумовлені рухом Землі навколо Сонця та віковими змінами параметрів орбіти, із чим, зокрема, згідно теоріям Меланковича, пов’язані великі зледеніння;

• енергетичний фактор, що визначається потоком сонячної радіації на Землі;

• речовинний потік а- та бета-часток, електронів та протонів "сонячного вітру", який впливає не тільки на верхній шар атмосфери, а і на речовину, особливо на живу, в середовищі географічної оболонки та екосфери;

- інформаційний вплив, що пов’язаний з ритмами діяльності живої речовини.

Вплив Місяця:

- приливне гальмування добового обертання Землі;

- приливний вплив на атмосферні, літосферні та гідросфері процеси, зокрема, на циркуляційні переміщення речовини в цих сферах, яке інколи визначають як первинний фактор внутрішнього первинного розігріву Землі;

- інформаційний вплив на живу речовину, механізм якого не ще не з’ясований, але очевидний.

Вплив мантії та ядра Землі:

• зміна хімічного складу атмосфери та гідросфери в процесі дегазації надр;

• інформаційний вплив на живу речовину по розломам земної кори;

• тектонічні перетворення літосфери - гороутворення, вулканічна діяльність, землетруси тощо.