Вплив погоди на самопочуття людини

Кілька десятків років тому практично нікому й у голову не приходило зв’язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття, захворюваність, в тому числі й на психічні і інші порушення життєдіяльності людини, зі змінами активності Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурями й іншими космічними явищами, кліматом і погодою і їх ритмічністю, що є невід’ємною й універсальною властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища – від молекулярного рівня до рівня цілого організму.

У ході історичного розвитку людина пристосувалася до визначеного ритму життя, обумовленого ритмічними змінами в природному середовищі й енергетичній динаміці обмінних процесів. В даний час відомо безліч ритмічних процесів в організмі, названих біоритмами. Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів і явищ. До них відносяться ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Усе наше життя являє собою постійну зміну спокою і активної діяльності, сну і бадьорості, стомлення від напруженої праці і відпочинку. В організмі кожної людини, подібно морським припливам і відливам, вічно панує чіткий ритм, що випливає із зв’язку життєвих явищ з ритмом всесвіту і символізує єдність світу.

Центральне місце серед усіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині – хронодіагностики, хронотерапії, хронофармакології. Основу їх складають положення про те, що саме у різні години доби вони мають на організм різний, іноді прямо протилежний вплив. Порушення життєдіяльності мають спільну назву – “геліометеотропні реакції”. Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на ранніх стадіях.

Клімат також впливає на самопочуття людини, діючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрація кисню, ступінь збурення магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Атмосферний тиск і його зміни викликають дискомфорт, головний біль і загальну слабкість, тривожний настрій або немотивовану тугу, непосидючість, безсоння або сонливість, особливо в період зниження атмосферного тиску.

При переході від підвищеного тиску до звичайного виникає кесонна хвороба як наслідок накопичення надлишкового азоту в крові. Характерні артралгія, міалгія, синдром Меньєра.

Знижений атмосферний тиск викликає гіпоксію за рахунок зниження парціального тиску кисню в повітрі. Клінічно це проявляється м’язовою слабкістю, сонливістю, послабленням пам’яті і уваги, запамороченням та прискоренням дихання, нудотою і блюванням, носо-ротовою та кишковою кровотечами. Ці прояви об’єднують терміном “гірської”, “льотної”, “висотної” хвороби. Поряд із соматичними розладами, на фоні астенії спостерігаються легкодухість, байдужість або ейфорійне збудження, яке змінюється пригніченням психіки, втратою критичної оцінки свого стану, кмітливості, що супроводжується головним болем при найменшому напруженні.

Температура повітря зумовлює метеотропні нервово-психічні реакції. Перебування в холоді призводить до астено-вегетативних розладів. Значне охолодження призводить до замерзання, настають значні зміни в ЦНС: з’являються слабкість, сонливість, запаморочення, порушення серцево-дихальної діяльності, тетанічні судоми, сечопуск. При замерзанні людина тривало (до тижня) може бути в стані анабіозу, і після реанімаційних заходів – одужує, але можуть спостерігатись епілептиформний і психоорганічний синдроми.

Перегрівання теж пригнічує ЦНС і може призвести до теплового удару, а внаслідок впливу прямих сонячних променів – сонячного удару (див. розділ теплової реакції).

Зміни магнітного поля Землі найбільше впливають на психофізіологічний стан людини. Під час геомагнітних збурень виникають астено-вегетативні розлади. Біотропну дію на організм чинять міжпланетні магнітні поля.

Біотропна дія атмосферної електрики та іонізація повітря під час грози і формування атмосферних фронтів впливає, через подразнення шкірних рецепторів або пряме проникнення електромагнітних полів в тканини, на функціональний стан головного мозку і вегетативні реакції.

Вплив атмосферних фронтів визначається електромагнітними імпульсами, різкими змінами температури, вологості, тиску повітря і вітру. Вони активізують ЦНС, змінюють судинний тонус і обмін речовин, що може призвести до загострення психопатологічних процесів чи функціонального стану нервової системи у здорових, що отримало назву “фронтосиндром” (Чубинський С.М.)

Комплекс екологічних подразників - тривалість світлового дня, метеорологічні елементи, характер ландшафту - зумовлюють поняття ландшафтних рефлексів. Цей комплекс призводить до змін функціонування ЦНС і ендокринної системи та функцій інших фізіологічних систем і органів. Особливо чітко це проявляється в умовах Заполяр’я, Антарктиди, полярної ночі та інших екстремальних кліматично-метеорологічних умовах, описано під назвою “антарктичної напруги”, “синдрому психоемоційної напруги” і обумовлено вегетативною дисфункцією.

Гіппократ за 4 століття до нашої ери вказував на залежність здоров’я людини від клімату і погоди, а Парацельс у 15 столітті пов’язував походження захворювань з вітрами і блискавками.

Метеопатії – це симптомокомплекс переважно минулих психофізичних змін, що виникають внаслідок порушення адаптаційних механізмів через наявність хронічних захворювань, спадкової обтяженості, вікових змін, а також стресів, або порушення біологічного “годинника” у відповідь на різкі зміни погоди.

Дотепер ще не удалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дається взнаки порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, збільшується число помилок, нещасних і навіть смертельних випадків.

Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підлаштування фізіологічних процесів в організмі до умов зовнішнього середовища, що змінилися. У результаті посилюється захисна реакція, і здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.

Найбільша метеочутливість у хворої людини, пристосувальні реакції якої послаблені, тому організм втрачає здатність швидко адаптуватися. Зокрема, у пацієнтів з психічними розладами, хронічними легеневими, серцевими та шлунково-кишковими хворобами. Під час магнітних буревіїв збільшується кількість інфарктів у 3 рази, інсультів - у 2, нападів стенокардії і смертності – у 1,5. На сьогодні відпрацьовано прогнозування зміни погоди за інтенсивністю фону за 16-бальною шкалою, що дає можливість метеорологічним службам попередити населення регіонів про можливі розлади здоров’я.

В дні, коли очікується жорсткий і небезпечний природний фон, людям з підвищеною чутливістю до зовнішніх погодних факторів рекомендується дотримуватися щадної дієти, не перевтомлюватись, не вживати алкогольних напоїв, запобігати стресовим ситуаціям, переохолодженням та перегріванням. Хворим слід приймати ліки, рекомендовані лікарями.