Екологія як наука про функціонування біологічних систем у довкіллі та охорона психічного здоров’я в загальному контексті екології

Екологія – наука про закономірності формування і функціонування біологічних систем і їх взаємовідношення з довкіллям (грецьк. Оikoz, будинок, місце життя + logos – вчення).

Поняття “екологія” в 1866 році ввів німецький вчений Е.Геккель, який визначив її як "загальну науку про взаємовідносини організмів з оточуючим середовищем" (екосистеми).

Необхідність активної участі психіатрів в охороні здоров’я населення, обумовлена використанням її для активного формування і розвитку спеціального її напрямку – екологічної психіатрії, основним полем діяльності якої є охорона психічного здоров’я населення. В останні десятиріччя виділився її новий розділ – екологічної психіатрії.

Екологічна психіатрія – це наука, яка вивчає психічні розлади, охороняє психічне здоров’я в умовах впливу традиційних природних чинників та антропогенного забруднення біосфери.

Успішний розвиток екологічної психіатрії можливий лише при наявності спеціальних науково-організаційних структур, зокрема, спеціалізованих центрів, та забезпеченні їх відповідними кадрами.

Організація охорони психічного здоров’я людини повинна базуватись, в першу чергу, на профілактиці і, зокрема, на підвищенні захисних сил організму людини, зміцненні спадкової стійкості до дії шкідливих факторів, а також на створенні умов, які б забезпечили запобігання контактів людини з різними патогенними природними та антропогенними факторами в екосистемах.

Завдання екологічної психіатрії.

Епідеміологічні – вивчення психічних розладів, зумовлених дією певних екологічних факторів.

Етіологічні і патогенетичні – встановлення причин і механізмів формування психічних розладів, пов’язаних з особливостями екологічної ситуації.

Вивчення особливостей клінічних проявів і перебігу психічних розладів, що виникають унаслідок дії екологічних чинників, а також патоморфозу психічних розладів під їх впливом.

Діагностичні – розробка відповідних методів діагностики психічних розладів.

5. Лікувально-профілактичні – розробка ефективних засобів лікування і профілактики психічних розладів, котрі виникають унаслідок дії екологічних чинників, а також реабілітації хворих.

Класифікація екологічних чинників, що зумовлюють психічні розлади (за о.К.Напреєнко, к.Н.Логановським)

1. Фізичні

1.1. Радіація;

1.1.1. Іонізуюче випромінювання;

1.1.2 Надвисокочастотне (НВЧ) електромагнітне випромінювання;

1.1.3. Інші електромагнітні поля;

1.1.4. Видиме, ультрафіолетове, інфрачервоне, лазерне випромінювання;

1.2. Вібрація і звук;

1.3. Інфра та ультразвук;

1.4. Несприятливі кліматично-метеорологічні умови;

1.5. Високі і низькі температури;

1.6. Зміни атмосферного, водного тиску і газового середовища;

1.7. Вплив прискорення і гравітації;

1.8. Електричний струм і розряди.

2. Хімічні

2.1. Інтоксикації лікарськими речовинами;

2.2. Інтоксикації речовинами не медикаментозної природи;

2.2.1.Отруєння металами;

Отруєння іншими неорганічними сполуками;

Отруєння органічними сполуками;

Отруєння пестицидами (інсектицидами, гербіцидами, фунгіцидами, родентицидами та ін.);

2.3. Вплив хімічного знаряддя (бойових отруйних речовин).