4. Проблеми адаптації людини до навколишнього середовища

В історії нашої планети (з дня її формування і до сьогоднішнього часу) безупинно відбувалися і відбуваються грандіозні процеси планетарного масштабу, що змінюють зовнішній вигляд Землі. З появою могутнього фактора – людського розуму - почався якісно новий етап в еволюції органічного світу. Завдяки глобальному характеру взаємодії людини з навколишнім середовищем вона стає найбільшою геологічною силою.

Виробнича діяльність людини впливає не тільки на напрямок еволюції біосфери, але визначає і власну біологічну еволюцію. Специфіка середовища проживання людини полягає в складному переплетенні соціальних і природних факторів. На початку людської історії природні фактори відігравали вирішальну роль в еволюції людини. Вплив природних факторів на сучасну людину значною мірою нейтралізується соціальними факторами у нових природних і виробничих умовах. У даний час на людину часто діє вплив дуже незвичайних, а іноді надмірних і сильних факторів середовища, до яких еволюційно вона ще не готова.

Людина, як і інші види живих організмів, здатна адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища.

Адаптацію людини до нових природних і виробничих умов можна охарактеризувати як сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищі.

Життя кожної людини можна розглядати як постійну адаптацію, але наші здібності до неї мають визначені межі. Також і здатність відновлювати свої фізичні і розумові сили для людини не безмежна.

В даний час значна частина хвороб людей пов’язана з погіршенням екологічного середовища проживання: забрудненнями атмосфери, води і грунту, недоброякісними продуктами харчування, зростанням шуму. Пристосовуючись до несприятливих екологічних умов організм людини відчуває стан напруги, стомлення. Напруга – мобілізація всіх механізмів, що забезпечують визначену діяльність організму людини. Залежно від величини навантаження, ступеня підготовки організму, його функціонально-структурних і енергетичних ресурсів знижується можливість функціонування організму на заданому рівні, тобто настає стомлення.

Втома – це особливий фізіологічний стан людини, який характеризується дискоординацією функцій, тимчасовим зниженням працездатності організму внаслідок виконуваної роботи. З точки зору фізіології – це гальмування клітин ЦНС, спрямоване на запобігання значній втраті енергії, що могла б призвести до пошкодження органа або системи органів, що працюють.

При стомленні здорової людини може відбуватися перерозподіл можливих резервних функцій організму, і після відпочинку знову з’являться сили. Люди здатні переносити найсуворіші природні умови упродовж відносно тривалого часу. Однак людина, яка не звикла до цих умов потрапляє в них уперше, виявляється в значно меншій мірі пристосованою до життя в незвичному середовищі, ніж її постійні мешканці.

Здатність адаптуватися до нових умов у різних людей не однакова. Так, у багатьох людей при довгих авіаперельотах зі швидким перетинанням декількох часових поясів, а також при позмінній роботі виникають такі несприятливі симптоми, як порушення сну, знижується працездатність. Інші ж адаптуються швидко. Серед людей можна виділити два крайніх адаптивних типи. Перший з них – спринтер, що характеризується високою стійкістю до впливу короткочасних екстремальних факторів і погано переносить тривалі навантаження. Протилежний тип – стаєр. В північних регіонах країни серед населення переважають люди типу “стаєр”, що виявилося, очевидно, результатом тривалих процесів формування популяції, адаптованої до місцевих умов.

Вивчення адапційних можливостей людини і розробка відповідних рекомендацій має в даний час важливе практичне значення. Однак ми дотепер не усвідомлюємо складності і глобальності проблеми, яка найважливіша для людства - захисту екології. В усьому світі люди прагнуть до максимального зменшення забруднення навколишнього середовища. В багатьох країнах світу, в тому числі в Україні встановленню кримінальну відповідальність за екологічні злочини. Але, звичайно, не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені, кожному самостійно потрібно піклуватися про навколишнє середовище і підтримувати природний баланс, у якому людина здатна нормально жити.