Механічні травми

Серед травматичних чинників ушкодження здоров’я перше місце займають механічні травми: побутові, виробничі, технологічні, особливо при виробництві, збереженні, експлуатації і похованні боєприпасів, токсичних і радіоактивних речовин, транспортні катастрофи та інше. Травми широко розповсюдженні в нашому повсякденному житті.

Травматичні ураження головного мозку становлять 20 % від кількості механічних травм мирного часу, та 10 % разом з бойовою психічною травмою унаслідок локальних воєн. Якщо механічні травми промислового та природного походження мають спорадичний характер, то шляхово-транспортні – щогодинні, що заслуговує особливої уваги.

Щоденно на шляхах планети 140 тисяч людей стають жертвами катастроф, з них 3 тис. гинуть, 15 тис. стають інвалідами на все життя, зокрема, протягом 2003 р. загинуло 1,2 млн людей і близько 50 млн отримали тілесні ушкодження.

Крім спричинення травматизму, автомобіль є основним забруднювачем атмосфери (79 %), він робить свій внесок в зростання астенії і захворювань органів дихання, та є однією з причин гіподинамії і ожиріння, а шум призводить до цілого ряду інших розладів.

Унаслідок черепно-мозкової травми виникають різноманітні психічні порушення – від легких астенічних до недоумства, що об’єднано у понятті “травматична хвороба”.

Клінічно розрізняють: 1) психози початкового та гострого періоду (сутінкові стани, онейроїд, делірій, Корсаківський амнестичний та афективні синдроми); 2) психічні порушення пізнього та віддаленого періодів (травматична астенія, психопатоподібні розлади, стани зміненої свідомості та пароксизмальні афективні ігалюцинаторно-маячні психози, травматичне недоумство і паркінсонізм). Детальний виклад дивись в підручнику психіатрії.

Психічні порушення унаслідок впливу екстремальних чинників та організація допомоги при них

Як вже відзначалось вище, стихійні лиха і техногенні катастрофи виявляють тривалий вплив на поведінку і здоров’я людини. Поряд з ураженнями і травмами у людей виникають нервово-психічні реакції, реактивні психози у результаті психічної травми. За особливостями виникнення і перебігу виділяють шокові (гострі), підгострі і затяжні реактивні психози.

Соціально-психологічне напруження людей, які зазнали екстремального лиха, залежно від його масштабів різниться формою і характером. Особливо сильний вплив на психічне напруження людини виявляє комплекс факторів, характерною особливістю яких є дія декількох чинників одночасно. Наприклад, землетрус і ураган (“Катрін”), окрім знищення споруд, можуть викликати затоплення прибережної смуги, пожежі при замиканні електричних проводів, уражати людей у результаті витоку сильнодіючих отруйних чи радіоактивних речовин і т.п. Соціально-психологічне напруження людей в зоні комплексної дії лиха може бути різним – від незначної зміни психічного стану до появи значних зрушень у психіці та поведінці, катастрофічного стресу.

Катастрофічний стрес – стан, обумовлений дуже сильними впливами екстремальних чинників, які охоплюють одночасно багатьох людей і характеризується неорганізованим психічним напруженням. В умовах розвитку катастрофічного стресу великий вплив на діяльність людей виявляє роль неусвідомлених процесів, які негативно впливають на їх поведінку і навіть призводять до паніки.

Питання про поведінку людини в обстановці небезпеки є центральним, тому точність прогнозу, продумана система готовності і висока технічна забезпеченість виявляться практично непотрібними, якщо поведінкова реакція буде неадекватною до даних обставин.

Надання допомоги постраждалим в екстремальних умовах, їх евакуація, ліквідація наслідків організовуються і матеріально забезпечуються державою. Для керівництва рятувальними і невідкладними аварійно-відновними роботами, для нормалізації життя і діяльності людей в регіонах лиха створюються урядові комісії з широкими повноваженнями. До медичних заходів відносять: медичну розвідку вогнища лиха; розшук, надання першої медичної, в тому числі – психіатричної, і першої лікарської допомоги ураженим і хворим; їх евакуацію в лікувальні заклади, санітарну обробку і лікування; участь медичних формувань у профілактиці заходів, які знижують вплив на людей уразливих факторів. Для виконання заходів по боротьбі з наслідками лиха залучають працездатне населення, яке знаходиться у вогнищі екстремальної ситуації, служби спасіння, невоєнізовані формування громадянської оборони, спеціальні служби територіальних організацій. В окремих випадках використовують частини і з’єднання Збройних Сил, а також організації інших адміністративних районів країни.

Безпосередньо у вогнищі лиха організовується надання постраждалим першої долікарської допомоги, а у розташованих за межами вогнища лікувальних закладах – спеціалізованої медичної допомоги.

Обстановка в районах стихійного лиха може ускладнюватися різким погіршенням санітарного стану і пов’язаною з цим небезпекою виникнення і поширення інфекційних захворювань. Тому, поряд з наданням медичної допомоги, в районі стихійного лиха важливе значення мають протиепідемічні і санітарно-гігієнічні заходи, які організовують і проводять органи охорони здоров’я і формування медичної служби громадянської оборони. Ефективність цих заходів прямо залежить від дотримання населенням правил особистої і колективної психогігієни, а також від правильності застосування методів захисту від інфекційних захворювань.

Несприятливі наслідки стихійного лиха можуть бути значно зменшені при допомозі заходів з їх прогнозування, своєчасного попередження населення про їх наближення, організації захисту, в тому числі, індивідуального і колективного, програми яких розробляють фахівці пихіатрії катастроф.

В першу чергу важлива повноцінна підготовка відповідних керівників – осіб, які знають і вміють керувати ситуацією. В ряді країн ведуться інтенсивні пошуки надійних способів прогнозування стихійних бід і можливих у зв’язку з ними аварій і катастроф. Наприклад, в багатьох країнах у порядку міжнародного співробітництва урагани, тайфуни, виверження вулканів прогнозують за допомогою метеорологічних супутників Землі. Широко практикується прогнозування пожеж за комплексним показником на основі додавання коефіцієнтів, які враховують географічні, температурні, погодні і інші умови. Все це сприяє зниженню впливу катастрофічних ситуацій на людину.

В роботі з попередження і ліквідації наслідків стихійного лиха беруть участь найрізноманітніші державні служби і заклади, а також міжнародні добровільні організації, такі як Червоний Хрест, який завжди надає допомогу постраждалому населенню. Особлива роль у попередженні і виникненні нервово-психічних реакцій у людей, які опинилися у вогнищі екстремальної ситуації, належить процесу самовиховання, тобто формуванню людиною своєї особистості у відповідності зі свідомо поставленою метою. Виховання і самовиховання почуттів, індивідуальних особливостей, здібностей і можливостей адекватної самооцінки, індивідуальної психічної саморегуляції і т.п., створюють необхідну основу для психічної підготовки до переживання різноманітних стресових впливів на психіку людини.

Екологічні катастрофи та соціальні ситуації, що виникають внаслідок них, масові міграції тощо призводять до “екологічної стресової ситуації” або “екологічного стресу” (І.А.Хлєбович і співавт., 1975).

Екологічний стрес – це сукупний вплив природних і соціально-економічних чинників, що призводять до напруження регуляторних механізмів, порушення динамічної рівноваги, зниження стійкості й збільшення ентропійних процесів у фізіологічних системах організму.

Ламається старий і формується новий динамічний стереотип, змінюється функціонування регуляторних механізмів, що підтримують фізіологічні константи в адаптаційному діапазоні.

Глобальні проблеми, породжені травматизмом і, особливо, шляховими катаклізмами, які щоденно приносять людству смерть, інвалідизацію, економічні і психологічні труднощі сім’ям, що втратили близьких, сфокусували увагу ВООЗ на питаннях профілактики та збереження здоров’я під девізом “Безпека на дорогах залежить від всіх нас”. Головними з них є принципи розподілу відповідальності за безпеку між учасниками шляхового руху і відомствами, які відповідають за створення, функціонування і регулювання систем дорожнього руху.

В першу чергу це проектування шляхів, які б зводили до мінімуму можливість здійснення помилок; виробництво автомобілів з удосконаленими засобами активної і пасивної безпеки; запобігання факторів ризику (великих швидкостей на шляхах з інтенсивним рухом, вживання алкоголю і психотропних засобів, втоми і емоційних стресів, несприятливих погодних умов, особливо в критичні нічні години) тощо.

Другим суттєвим моментом є надання кваліфікованої допомоги. Відомо, що життя людини в 50 % випадків залежить від того, наскільки кваліфікованою була допомога відразу ж після катастрофи, інакше кажучи – долікарська допомога, яку можуть надати оточуючі люди. Практика показує, що найслабшою ланкою є здатність оточуючих надати долікарську допомогу, тому МЗ України впроваджує дводенні курси навчання населення з надання екстреної долікарської допомоги, зокрема як надати допомогу при травмі голови і хребта, переломах кісток, зупинці дихання, кровотечах, больовому і психогенному шокові. Розроблені програми створення єдиної системи екстреності медичної допомоги, класифікатори невідкладних станів та матеріально-технічне забезпечення (реанімобілі, моніторинги на шляхах, комплектація станцій і бригад невідкладної допомоги необхідним транспортом, оснащенням медикаментами та кваліфікованими кадрами) і, найголовніше – це індивідуальний вклад в профілактику шляхово-транспортних пригод кожного з нас – знання правил і культура поведінки на шляхах.

Контрольні запитання:

Вплив фізичних чинників на психічне здоров’я.

Вплив іонізуючого випромінювання.

Вплив неіонізуючого випромінювання.

Вплив струму високої і невисокої частот.

Вплив електромагнітних полів промислової та побутової частоти.

Ураження світлом, ультрафіолетовими та інфрачервоними променями.

Вплив вібрації, прискорення, звуків і електричного струму

Вплив ландшафту і погоди на психічне здоров’я.

Вплив екстремальних чинників на психічне здоров’я людини.

Механічні травми і здоров’я.

Екстремальні чинники і організація допомоги.