Вплив вібрації і звуків

Вібрація – це механічні коливальні рухи тіла, окремих органів і тканин, що виникають під впливом зовнішніх чинників (механічних, звукових, ультразвукових).

Природними джерелами вібрації є коливання води, повітря, земної кори (землетруси, вулкани, шторми). Штучні джерела вібрації – вібраційне обладнання, віброінструменти, транспортні засоби, акустичні системи тощо.

Вібраційна чутливість людини пов’язана із здатністю організму сприймати дію ритмічних коливань за допомогою механорецепторів, розміщених в поверхневих і глибоких шарах шкіри.

Вібрація викликає так звану “вібраційну хворобу” (синдром білих пальців, судиноспастична хвороба, ангіотрофоневроз). У клінічній картині вібраційної хвороби провідне місце займає судинний синдром локального (акроспазми) і загального ураження різних видів спинного і головного мозку, особливо вегетативної нервової системи, який має 4 стадії розвитку, від легкої, початкової, до генералізованої.

При вібраційній хворобі, спричиненій загальною вібрацією, у клінічній картині превалюють: діенцефальний синдром з нейроциркуляторними пароксизмами; вестибулярний - з нападами запаморочення; синдроми вегетативного поліневриту з вираженими парестезіями, болем в кінцівках; синдром вегетоміофасциту з наявністю дистрофічних змін в м’язах та болем. Крім цих синдромів, практично завжди спостерігаються ангіодистонічний, ангіоспастичний та невритичний, а психопатологічна симптоматика відповідає психоорганічному синдрому.

Всі ці розлади мають стійкий характер, малозворотні. Лікування базується на комплексному застосуванні судинорозширювальних і гангліоблокуючих засобів та фізіотерапії.

Профілактика – модернізація вібраційних технічних засобів, дотримання техніки безпеки та забезпечення нормативних мікрокліматичних умов організації праці.

Вплив звуків на людину

Звуком називають механічні коливання зовнішнього середовища, які сприймаються слуховим апаратом людини (від 16 до 20000 коливань у секунду). Коливання великої частоти називають ультразвуком (понад 20 кгц), малої – інфразвуком (менше 16 гц). Шум – голосні звуки, що злилися в неструнке звучання.

Людина завжди жила у світі звуків і шуму. Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є одним із впливів навколишнього середовища. У природі голосні звуки рідкі, шум відносно слабкий і нетривалий. Поєднання звукових подразників дає час, необхідний тваринам і людині для оцінки їхнього характеру і формування відповідної реакції. Звуки і шуми великої потужності уражають слуховий апарат, нервові центри, можуть викликати больові відчуття і шок.

Тривалий шум несприятливо впливає на орган слуху, знижуючи чутливість до звуку. Він призводить до розладу діяльності серця, печінки, до виснаження і перенапруження нервових клітин. Рівень шуму вимірюють в одиницях, що виражають ступінь звукового тиску, децибелах. Цей тиск сприймається не безмежно. Рівень шуму в 20-30 децибелів (дб) практично не шкідливий для людини, це природний шумовий фон. Що ж стосується голосних звуків, то тут допустима межа складає приблизно 80 децибелів. Звук у 130 децибелів уже викликає в людини больове відчуття, а у 150 - стає для неї нестерпним. Недарма в середні віки існувала страта “під дзвін”. Гул дзвону мучив і повільно убивав засудженого.

У великих містах шумовий фон зріс на 30 % і складає понад 80 децибелів – рівень, який небезпечний для здоров’я (больовий поріг з’являється при гучності 130 децибелів). Він призводить до невротичних станів і збільшення небезпеки ранніх інфарктів і інсультів, а також скорочує життя на 8-12 років.

Дуже високий рівень мають промислові шуми. На багатьох шумних виробництвах він сягає 90-110 децибел і більше. Не набагато тихіше й у наших будинках, де з’являються все нові джерела шуму - так звана побутова техніка. Шум завдає відчутної шкоди здоров’ю людини, але й абсолютна тиша лякає і пригнічує її.

Шум має кумулятивний ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі, усе сильніше пригнічують нервову систему.

Серед осіб, що працюють у шумних умовах рівень нервово-психічних захворювань вищий, ніж в осіб, що працюють у нормальних звукових умовах.

Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи, впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори, знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм, спричинених так званою “шумовою” хворобою.

Нечутні звуки також можуть шкідливо впливати на здоров’я людини. Так, інфразвук особливо впливає на психічну сферу людини: знижується інтелектуальна діяльність; погіршується настрій; іноді з’являються почуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності – слабкість, як після сильного нервового стресу. На думку вчених, саме інфразвуки, що нечутно проникають крізь найтовстіші стіни, спричиняють багато нервових хвороб жителів великих міст.

Ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів, також небезпечні. Механізми їх дії на живі організми вкрай різноманітні. Особливо чутливі до їх негативного впливу клітини нервової системи. Руйнівна дія ультразвуку з кавітацією – утворює мікропорожнини у клітині. Під впливом ультразвуку з’являються головний біль, запаморочення, загальна слабкість, швидка втомлюваність, розлади сну, дратівливість, послаблення пам’яті, акустична і зорова гіперчутливість. При високій інтенсивності ушкодження з’являються різкий біль різної локалізації, опіки, помутніння рогівки і кришталиків, облисіння. Високі частоти можуть спричинити гемоліз, крововиливи в різних органах, навіть смерть. Значних змін зазнає слух, руйнуються тканини, в тому числі кісткова.

Лікування симптоматичне, загальнозміцнювальне, санаторне із виключенням віброакустичного впливу.