7.3. Просторові покриття

Просторові покриття від площинних відрізняються тим, що тон­ка плита оболонки працює переважно на стиск, а розтяжні зусилля раціонально зосереджені в контурних елементах, причому всі ці еле­менти працюють у різних площинах. Основними видами просторових покрить є оболонки, складки і шатра висячі й пневматичні.

Оболонки бувають одинарної і двоякої кривизни. Перші явля­ють собою циліндричні чи конічні поверхні. Оболонки двоякої криви­зни можуть бути або оболонками обертання з криволінійною твірною (купол, гіперболічний параболоїд, еліпсоїд обертання та ін.).

За структурою оболонки бувають гладкі, хвилясті, ребристі й сі­тчасті (рис.7.6). Вони можуть бути виконані як монолітними, так і збі­рними. У збірних конструкціях крім залізобетону використовуються азбестоцемент, метал і пластик. Ребристими є оболонки, в яких тонка криволінійна стінка зміцнена ребрами. Сітчасті оболонки складаються тільки з чи ребер зі стрижнів, проміжки між який заповнюють матеріа­лом, що не несе (склопластик, плівка та ін.). Гладкі залізобетонні обо­лонки виконують монолітними. При виготовленні монолітних оболо­нок найбільш складним є підготовка криволінійної опалубки і влашту­вання риштування, що спричиняє значну витрату матеріалів і необхід­ність великих трудовитрат. Залізобетонні і металеві оболонки застосо­вують для пристрою покрить прольотом до 100 м, а іноді й більше.

Складки і шатра - це просторові покриття, утворені плоскими взаємно пересічними елементами (рис.7.7). Складки складаються з ряду повторюваних у певному порядку поперек прольоту елементів, що спираються по краях на діафрагми жорсткості. Шатра перекрива­ють прямокутний в плані простір площинами, що змикаються догори з чотирьох боків. Товщина плоского елемента складки повинна бути не менше 1/200 прольоту, висота - не менше 1/20, а ширина грані - не менше 1/5 прольоту. Їх застосовують для будинків прольотом до 40 м

Рис.7.7. Складки і намети: а - складка пилкоподібна; б - те ж трапецієподібного профілю; в - те ж, з однотипних трикутних площин; г - шатро на прямокутній основі з плоским верхом; д - складка складного профілю; е - багатогранний складчасте склепіння; ж - складка-капітель; і - чотиригранне шатро; л - складчастий купол; м - збірна складка призматичного типу; н - збірна накладка з затягуваннями

Висячі покриття відрізняються найбільш економічною витратою металу, що працює тільки на розтягання (рис.7.8). Витрата сталі на висяче покриття прольотом 70-80 м складає приблизно 10-15 кг/м², тоді як застосування металевих ферм або рам для перекриття такого прольоту вимагало б витрати металу 80-120 кг/м².

Пневматичні покриття (рис.7.9) дозволяють перекривати про­льоти до 30 м, бувають трьох основних видів: повітроопорні оболон­ки, пневматичні каркаси і пневматичні лінзи. Їх використовують для влаштування спортивних споруд, польових лабораторій та інших ви­довищних споруд тимчасового і пересувного характеру.

Рис.7.9. Типи пневматичних покриттів: а, б -повітроопорні; в - пневматична лінза; г - фрагмент стьобаної конструкції; д, е - каркасні пневматичні склепінчасті

покриття; ж - пневматичний арковий купол; 1 - повітронепроникна оболонка; 2 - вікно-ілюмінатор з органічного стек­ла; 3 - анкери-штопори для кріплення

до гру нту ; 4 - шлюз; 5 - тяж-

"простьобування"; 6 - стальний опор­ний пояс лінзи; 7 - розтяжка для надання повздовжньої стійкості і утримання тенту

покриття

Контрольні запитання

1. Види покриттів, основні вимоги до них.

2. влаштування горищних покриттів з дерев'яних конструкцій.

3. Суміщені покриття. Їхні основні види.

4. Влаштування водовідводу з горищних і суміщених дахів.

5. Класифікація просторових покриттів і особливості їх будови.