5.5. Деформаційні шви. Балкони, лоджії й еркери

Щоб уникнути появи в стінах будинків тріщин від нерівномір­ного осідання чи фундаментів внаслідок деформації матеріалу стіни при коливаннях температури влаштовують деформаційні шви. Вони можуть бути осадовими й температурними. Осадочні шви влаштову­ють у разі різної поверховості частин або коли залягаючи в основі гру­нти мають різні фізико-механічні властивості. У цьому випадку шов розрізає будинок на відсіки, які можуть самостійно працювати під на­вантаженням, тобто шов розрізає і стіни, і фундаменти. Температурні шви немовби перерізають стіну від верху до фундаменту, розчленову­ючи її на окремі відсіки, що можуть мати розміри від 50 до 200 м за­лежно від матеріалу стіни і району будівництва.

Відсіки стін у деформаційному шві сполучаються у вигляді паза (штриби) і гребеня з прокладкою між ними двох шарів толю й утеп­ленням шва просмоленим чи клоччям гернитовьім шнуром. Нерідко використовують пристрій спеціальних компенсаторів із гнучких мета­левих пластинок, між якими вміщують утеплювач.

Важливими конструктивними елементами стін будинків, що збагачують їх архітектурно-композиційні рішення, є балкони, лоджії й еркери. Вони служать немовби зв'язуючим елементом для людини між приміщеннями і навколишнім середовищем. влаштування їх створює додаткові зручності, особливо в житлових будинках.

Балкон складається з несущої конструкції, найчастіше у вигляді плити, підлоги і огорожі. Несучу конструкцію в сучасному масовому будівництві виконують із залізобетонних плит, затиснених з однієї сторони в стіні і прикріплених зварюванням до сталевих анкерів, заби­тих у стіни, а також панелі перекриття.

Лоджії являють собою убудовану в габарити будівлі терасу, від­криту з фасадної сторони й огороджену з трьох інших сторін капіталь­ними стінами. З огляду на те, що лоджії дозволяють захищати примі­щення від інсоляції, їх влаштовують здебільшого в південних районах.

Еркери являють собою обгороджену зовнішніми стінами части­на кімнати, що виступає за зовнішню площину фасадної стіни і освіт­люється одним або кількома вікнами. Влаштовують еркери переважно для багатоповерхових будівель, починаючи з першого поверху. У цьо­му разі стіни, що огороджують еркер, спираються на власний фунда­мент. У зв'язку з тим, що еркери дозволяють збільшити освітленість і інсоляцію приміщень, їх бажано робити в північних районах і районах з помірним кліматом. Слід відзначити, що еркери значно збагачують композицію будинку.

5.6. Окремі опори. Прогони

Внутрішніми опорами для конструкції перекриттів або покрит­тів будівель із малорозмірних елементів є окремі стовпи (вимуровані з цегли або каменю), залізобетонні, металеві й азбоцементні стояки. Пе­реріз таких вертикальних опор із цегли вибирають залежно від вели­чини передаваного навантаження, відстаней між опорами, кількості поверхів у будівлі, її призначення та загального конструктивного ви­рішення.

У кожному поверсі на рівні конструкцій перекриттів (прогонів) на кладку стовпа під їхні кінці укладають залізобето нні плити.

При значних навантаженнях замість кам' яних стовпів застосо­вують залізобето нні колони, які разом з прогонами утворюють каркас будівлі. Колони можуть бути прямокутного і круглого перерізу. Обпи­рання прого нів на колони здійснюється приварюванням стальних за­кладних деталей, що є в тілі колони і прогону. Прогони можуть бути залізобетонні, металеві й дерев' яні. У будівлях каркасного типу залізо­бетонні елементи уніфіковані.