- •Запоріжжя
 - •І. Латинський алфавіт
 - •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
 - •Сполучення приголосних
 - •IV. Поділ на склади
 - •Поділ на склади відбувається:
 - •V. Наголос
 - •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
 - •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
 - •2. Numěrus (число)
 - •Особливості відмінювання іменників і відміни
 - •II. Перекладіть на рідну мову:
 - •III. Перекладіть латинською мовою:
 - •II. Modus (Спосіб)
 - •IV. Numěrus (Число)
 - •V. Persōna (Особа)
 - •III. Основи й основні форми дієслова
 - •II. Визначте за інфінітивом дієвідміну поданих дієслів:
 - •IV. Утворіть наказову форму теперішнього часу.
 - •Viі. Визначте, які слова походять від латинських дієслів:
 - •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
 - •Зразки відмінювання іменників іі відміни
 - •II. Прикметники і -іі відміни
 - •Особові займенники. Pronomĭna personalia.
 - •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
 - •Відмінювання присвійних займенників
 - •3. Займенникові прикметники. Adiectīva pronominalia.
 - •До займенникових прикметників належать:
 - •Зразок відмінювання totus, tota, totum
 - •VI. Перекладіть:
 - •VI. Термінологічний мінімум. Назви окремих таксонів у зоології.
 - •Зразок відмінювання:
 - •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
 - •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
 - •II.Узгодьте прикметники з іменниками. Перекладіть:
 - •VII. Лексичний мінімум іменників III відміни
 - •V. Перекладіть рідною мовою:
 - •I. Провідміняйте словосполучення:
 - •II.Визначте відмінок подвних іменників. Перекладіть:
 - •III. Перекладіть рідною мовою:
 - •Латинсько-український словник
 - •Латинські стійкі вирази
 - •Латинська мова навчальний посібник
 - •69600, М. Запоріжжя, мсп – 41
 
		
Міністерство освіти і науки України
Запорізький національний університет
Л.І. Ярцева
ЛАТИНСЬКА МОВА
Навчальний посібник
Затверджено
вченою радою ЗНУ
Протокол № 3 від 31.10.2006
Запоріжжя
2006
УДК 811.124 (075.8)
ББК Ш 146-923
Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 57 с.
Навчальний посібник складається з 8 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.
Призначений для студентів заочного відділення біологічного відділення.
Рецензент О.О. Павлюк
Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко
Вступ
Метою вивчення латинської мови на біологічному факультеті є читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу, знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології. Термін посідає особливе місце на всіх етапах біологічної освіти, бо виступає і як інструмент пізнання, і як словесний знак, який закріплює результат цього пізнання. Термінологічна спрямованість процесу навчання зумовлює відбір матеріалу і збільшення обсягу термінологічної інформації.
Основами латинської біологічної термінології студенти оволодівають вивчаючи граматику і певний лексичний мінімум, принципи узгодження прикметників з іменниками, засвоюють значення словотворчих елементів, засади словотворення, грецькі дублетні позначення (терміноелементи) латинських іменників і прикметників.
Практичні заняття з латинської мови становлять перед студентами наступні задачі:
опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;
навчання читанню;
розвиток навичок перекладу;
опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;
знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні у сучасних мовах;
знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу;
читання фахових текстів за допомогою довідкового матеріалу;
знайомство з правилами словотвору, засвоєння словотворчих елементів, що входять до складу спеціальних термінів, вивчення міжнародної термінології в галузі біології.
За підсумками вивчення курсу студент повинен:
володіти навичками читання і перекладу текстів за фахом;
знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівняти граматичні явища латинської, слов’янських та західноєвропейських мов;
знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснити значення тих з них, які увійшли в українську мову;
оволодіти основами латинської біологічної термінології.
Заняття 1. Фонетика
План:
Латинський алфавіт.
Голосні. Дифтонги і диграфи.
Приголосні. Сполучення приголосних.
Поділ на склади.
Наголос.
І. Латинський алфавіт
Буква  | 
		Назва  | 
		Вимова  | 
		Приклади  | 
		Українська транскрипція  | 
	
Aa  | 
		a  | 
		a  | 
		Avēna  | 
		авéна (овес)  | 
	
Bb  | 
		бе  | 
		б  | 
		bacca  | 
		бáкка (ягода)  | 
	
Cc  | 
		це  | 
		[к] [ц]  | 
		Cerăsus Capra  | 
		церазус (вишня) кáпра (коза)  | 
	
Dd  | 
		де  | 
		[д]  | 
		Diptĕra  | 
		дúптера (двокрилі)  | 
	
Ee  | 
		е  | 
		[е]  | 
		Equus  | 
		éквус (кінь)  | 
	
Ff  | 
		еф  | 
		[ф]  | 
		folium  | 
		фоліум (листок)  | 
	
Gg  | 
		ге  | 
		[ґ]  | 
		gemma  | 
		гéмма (брунька)  | 
	
Hh  | 
		га  | 
		[г]  | 
		herba  | 
		гéрба (трава)  | 
	
Ii  | 
		і  | 
		[і]  | 
		institutum  | 
		інстітýтум (інститут)  | 
	
Jj  | 
		йота  | 
		[й]  | 
		Junius  | 
		ю́́́́́́ніус (червень)  | 
	
Kk  | 
		ка  | 
		[к]  | 
		Karthágo  | 
		Картаго (Карфаген)  | 
	
Ll  | 
		ель  | 
		[л]  | 
		lapsus  | 
		ляпсус (помилка)  | 
	
Mm  | 
		ем  | 
		[м]  | 
		Malus  | 
		мáлюс (яблуня)  | 
	
Nn  | 
		ен  | 
		[н]  | 
		nidus  | 
		нíдус (гніздо)  | 
	
Oo  | 
		о  | 
		[о]  | 
		Oliva  | 
		олíва (маслинка)  | 
	
Pp  | 
		пе  | 
		[п]  | 
		Popŭlus  | 
		пóпулюс (тополя)  | 
	
ку  | 
		[к]  | 
		Quercus  | 
		квéркус (дуб)  | 
	|
Rr  | 
		ер  | 
		[р]  | 
		Rosa  | 
		роза (троянда)  | 
	
Ss  | 
		ес  | 
		[с] [з]  | 
		sepălum  | 
		сéпалюм (чашелисток)  | 
	
Tt  | 
		те  | 
		[т]  | 
		Tritĭcum  | 
		трíтікум (пшениця)  | 
	
Uu  | 
		у  | 
		[у]  | 
		unus  | 
		ýнус (один)  | 
	
Vv Ww  | 
		ве дубль-ве  | 
		[в]  | 
		ventricŭlus Wagner  | 
		вентрíкулюс (шлунок) Вагнер (Вагнер)  | 
	
Xx  | 
		ікс  | 
		[кс]  | 
		radix  | 
		радікс (корінь)  | 
	
Yy  | 
		іпсилон  | 
		[і]  | 
		Hydra  | 
		гíдра (гідра)  | 
	
Zz  | 
		зета  | 
		[зета]  | 
		zona  | 
		зóна (зона)  | 
	
ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.
Шість голосних літер а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:
шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y
шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў
Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.
аu – [ау] aurum [áурум]– золото,
eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,
ei – [ей] hei! [гей!]
Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)
аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода
оe -[ e ] poena [пена] покарання
Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма
