2.2. Основна частина

Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів:

1. Теоретико-методологічний розділ.

2. Аналітико-дослідний розділ.

3. Проектно-рекомендаційний розділ.

Кожний розділ починається з нової сторінки.

Теоретико-методологічний розділ

Заголовок цього розділу повинен буди сформульований як основа теми дослідження. Наприклад: «Теоретичні основи оцінки ефективності управління підприємством». Або: «Теоретичні та методологічні основи оцінки ефективності управління підприємством».

Теоретико-методологічний розділ має декілька підрозділів (2-4), в яких відображаються певні напрями висвітлення проблеми. В рамках розділу обґрунтовується теоретична та методологічна основа проблеми, що розглядається, її сутність, визначається роль і місце досліджуваних явищ та процесів. Розділ повинен містити розгляд і оцінку різних теоретичних концепцій, поглядів, методичних підходів щодо рішення даної проблеми. Тут має бути чіткий опис предмета (об’єкта) дослідження, відмічені недоліки і слабкі його сторони. У цьому розділі роботи студент аналізує існуючий понятійний апарат у досліджуваній області, представляє своє трактування певних понять (авторське визначення) або дає критичну їх оцінку. Автор повинен показати основні тенденції розвитку теорії і практики в конкретній області і ступінь їх віддзеркалення у вітчизняній і зарубіжній науковій та навчальній літературі.

Для цього вивчається наукова, науково-методична література, аналізуються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, характеризується їх подібність та відмінність, обґрунтовуються власні погляди на проблему. Залежно від теми магістерської роботи та об’єкта дослідження можуть бути наведені порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників і т.д.

Розділ також повинен містити обґрунтування вибору методології дослідження з даної проблеми. При цьому рекомендується дати оцінку передбачуваних методів дослідження з погляду можливості і доцільності їх використання, переваг і можливих труднощів для вирішення поставленої проблеми стосовно певного предмета, галузі і цілей дослідження.

Матеріал цього розділу може мати елементи наукової новизни. Вони відображаються в поданні матеріалу не у вигляді констатації фактів, а у вигляді взаємопов’язаних висловлювань, частин, в яких одне випливало б з іншого. Тобто, щоб історія не подавалась сама по собі, а була основою для подальшого розвитку подій, сучасних тенденцій; визначення предмета або явища представляло б собою аналіз різних підходів з визначенням недоліків, переваг або визначенням груп і різниці між ними; щоб проводилась класифікація за виділеними ознаками.

Структура Розділу 1 може складатися з таких підрозділів:

1. Характеристика процесу (об’єкту дослідження)

2. Умови і результати використання існуючих методів (об’єкта дослідження)

3. Формування задач (об’єкта дослідження)

Основою роботи над першим розділом є робота над літературними джерелами і, обов’язково, авторефератами дисертацій з обраної тематики (сайт Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського). При підборі літератури необхідно звертатися до каталогів і бібліографічних довідників. При цьому необхідно проглядати не тільки розділи, які збігаються з вибраною темою, але і близькі до неї.

У роботі з літературою рекомендується дотримуватися певної послідовності. Так, починати необхідно з літератури, що розкриває діалектичну, загальноекономічну сутність питання, щоб отримати загальне теоретичне представлення проблеми. Після цього слід вивчити нормативні документи (закони, інструкції, положення і так далі). Потім підбирають і вивчають нормативні документи з вибраної теми наукових досліджень, спеціальні монографії, журнальні статті, підручники, навчальні посібники та інші джерела.

Студент самостійно підбирає літературні джерела і систематизує їх у списку літератури, який узгоджується з керівником. У процесі написання магістерської роботи список уточнюється і доповнюється.

При роботі з літературою студент повинен уважно читати та обробляти ті частини книжок та статей, які стосуються теми дослідження, виписувати найбільш важливу інформацію, відмічати думку авторів з невирішених проблем. Він повинен або аргументовано підтримати точку зору автора, або довести непереконливість його пропозицій, висловити свою думку з існуючої проблеми, внести пропозиції, спрямовані на її рішення.

Зміст прочитаного висловлюється своїми словами. Окремі положення записуються дослівно як цитати, після яких указується в дужках номер і сторінка літературного джерела.

При використанні літературних та інших джерел необхідно давати посилання на джерела, які слід поміщати в квадратних дужках, відзначаючи порядковим номером згідно зі списком використаних джерел. Наприклад: «у дослідженнях [5-7]», «у дослідженні… [4, с. 81]».

Відомості про джерела, які включені до списку використаних матеріалів, необхідно приводити згідно з вимогами державного стандарту. Приклад оформлення наведений у додатку М.

Аналітико-дослідний розділ

Заголовок другого розділу формулюють із зазначенням його змісту, тобто це аналіз конкретних проблемних ситуацій, процесів, системи показників діяльності і оцінки результатів проведених досліджень. Наприклад: «Аналіз сучасних умов управління підприємствами та результати дослідження факторів, що впливають на ефективність процесу управління».

У цьому розділі на прикладі конкретної компанії, підприємства, фірми, галузі або сфери діяльності має бути досліджена практична сторона питання, розкриті і проаналізовані дії основних механізмів. Так, розділ містить аналіз конкурентного середовища, характеристику підприємства, на основі якого проводиться дослідження, діагностику діяльності підприємства, ґрунтовний аналіз відповідної проблеми на основі фактичного матеріалу, аналіз методичного інструментарію, який застосовується на підприємстві.

При написанні даного розділу і проведенні аналізу мають бути використані сучасні статистичні дані, що характеризують динаміку розвитку досліджуваного об’єкта, матеріали звітності компанії і так далі. Розділ повинен містити результати всіх видів проведених досліджень як на основі вторинної інформації (обов’язкова вказівка на джерела інформації), так і польових досліджень, проведених студентом самостійно.

У магістерській роботі з менеджмент в аналітико-дослідному розділі слід більш уваги приділяти таким питанням, як:

• аналіз ефективності роботи апарату управління підприємства;

• аналіз організації роботи підприємства;

• аналіз системи планування;

• аналіз системи контролю на підприємстві;

• аналіз рівня раціональності організаційної структури управління підприємством;

• аналіз використання основних та обігових коштів;

• аналіз організації матеріально-технічного забезпечення;

• аналіз кадрового складу підприємства;

• аналіз управління персоналом;

• дослідження мотивації персоналу;

• аналіз потенціалу підприємства з різних його напрямів;

• аналіз фінансової стійкості підприємства;

• аналіз фінансової діяльності підприємства;

• аналіз системи обліку на підприємстві;

• аналіз документообігу на підприємстві;

• стратегічний аналіз;

• аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства;

• аналіз міжнародної діяльності підприємства;

• діагностика різних сторін діяльності підприємства тощо.

Крім характеристики об’єкту та предмету дослідження з практичного боку, поглибленого аналізу обраного напрямку, в аналітико-дослідному розділі магістерської роботи повинно відображати результати дослідження, проведеного студентом самостійно.

Розділ 2 може мати такі підрозділи:

2.1. Характеристика сучасного стану …(об’єкту дослідження).

2.2. Аналіз …(об’єкту дослідження).

2.3. Дослідження факторів, що впливають на …(об’єкт дослідження).

При підготовці розділу необхідно використовувати різні методи аналізу, зокрема з використанням спеціальних комп’ютерних програм щодо обробки інформації. Матеріали розділу повинні дозволити оцінити коректність, повноту і обґрунтованість висновків і рекомендацій з проблеми, що розглядається в магістерській роботі.

Другий розділ потребує фактичного матеріалу, що збирається на підприємстві, де студент проходить практику. Джерелом інформації є планові та фактичні показники діяльності підприємства, статистична, бухгалтерська, управлінська звітність, результати спостережень, опитувань, які студент отримав на підприємстві або за самостійного дослідження. Увесь отриманий матеріал студент повинен опрацювати, зробити групування та обробку даних. Усі аналітичні матеріали, які приводяться в розділі, повинні супроводжуватися тлумаченнями та висновками.

Проектно-рекомендаційний розділ

Заголовок розділу відображає ті пропозиції, що розкриваються в ньому, наприклад, «Удосконалення оцінки ефективності управління підприємством».

Розділ передбачає розробку конкретних пропозицій, рекомендацій, моделей, методичних підходів, методичного інструментарію, а також інформаційного забезпечення реалізації пропозицій.

Наприклад, побудова моделі дає змогу встановити кількісні і логічні залежності між різними елементами досліджуваних явищ. Під моделлю в економічній науці розуміється аналог, макет деякого економічного процесу, системи або явища. Процес моделювання можна умовно поділити на три етапи:

1. Аналіз властивих явищу або процесу, що вивчається, теоретичних закономірностей і емпіричних даних про його структуру й особливості.

2. Визначення методів, за допомоги яких можна вирішити завдання.

3. Аналіз отриманих результатів.

В економіко-математичному моделюванні часто виникає ситуація, коли економічна система, що вивчається, має дуже складну структуру, не розроблені математичні методи, схеми, які охоплюють всі основні особливості і зв’язки цієї системи. Такою економічною системою, наприклад, є управління підприємством в цілому. Виникає необхідність спрощення об’єкту, що вивчається, виключення з аналізу деяких його другорядних особливостей з тим, щоб підвести цю спрощену систему під клас вже відомих структур, що піддаються математичному опису і аналізу. При цьому ступінь спрощення має бути таким, щоб всі суттєві для даного економічного об’єкту риси відповідно до мети дослідження були включені до моделі.

На першому етапі моделювання важливим моментом є чітке формулювання кінцевої мети побудови моделі, а також визначення критерію, за яким порівнюватимуться різні варіанти рішення. В аналізі такими критеріями можуть бути: найбільший прибуток, найменші витрати виробництва, максимальна ефективність, прибутковість та ін. У завданнях математичного програмування такий критерій відображається цільовою функцією.

На другому етапі моделювання процесів управління відбувається вибір найбільш раціонального математичного методу для вирішення завдання. Наприклад, для вирішення завдань лінійного програмування це симплексний метод, метод потенціалів тощо. Найкращою моделлю є модель, яка дозволяє отримати раціональніше рішення і найбільш точні економічні оцінки, тому складність і схожість моделі на реальне явище або процес не є основним фактором вибору моделі. Треба пам’ятати, що зайва деталізація ускладнює побудову моделі, часто не дає яких-небудь переваг в аналізі економічних взаємозв’язків і не збагачує висновки. Зайве укрупнення моделі призводить до втрати суттєвої економічної інформації та іноді навіть до неадекватного віддзеркалення реальних умов.

На третьому етапі моделювання проводять всебічний аналіз результату, отриманого при вивченні економічного явища або процесу. Остаточним критерієм достовірності і якості моделі є практика, відповідність отриманих результатів і висновків реальним умовам виробництва, економічна змістовність отриманих оцінок. Якщо отримані результати не відповідають реальним виробничим умовам, то необхідний економічний аналіз причин невідповідності. Такими причинами можуть бути недостатня достовірність інформації, а також невідповідність використовуваних математичних засобів і схем особливостям та суті економічного об’єкту, що вивчається. Після того як причина визначена, до моделі мають бути внесені відповідні корективи і рішення задачі повторюється.

Таким чином, економіко-математичне моделювання роботи підприємства має базуватися на аналізі його діяльності і, у свою чергу, збагачувати цей аналіз результатами і висновками, отриманими після вирішення відповідних завдань.

Методики можуть бути засновані на системах показників або на окремих показниках, які розробив студент, на запропонованих моделях, сучасних методах вирішення проблем та інше.

У цьому розділі детально характеризується програмне забезпечення, що використовується для обробки інформації. Якщо в роботі задіяне стандартне програмне забезпечення, то розкриваються особливості та умови його застосування, включаючи підготовку вхідних даних, обробку інформації, та вихідні дані.

За розробки авторського програмного забезпечення в підрозділі третього розділу відображається загальна концепція, інформаційне та методичне забезпечення, інструкція щодо користування; завдання, яке буде вирішуватися за допомоги розробленої програми; потрібна база даних, формули розрахунків, блок-схема алгоритму розв’язання завдання, результат у формі таблиць, графіків, діаграм тощо, аналітичний опис результату.