3.7. Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:
– у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт);
– в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;
– у хронологічному порядку.
Рекомендована кількість назв – до 100. До цього списку включаються всі публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані. Неприпустимим є переклад російських видань українською мовою. Література іноземними мовами наводиться в кінці списку.
Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 ««Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації».
Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації [7].
Опис складається з елементів, які поділяються на обов’язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов’язкові чи обов’язкові та факультативні елементи. Обов’язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.
Проміжки між знаками та елементами опису є обов’язкові і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.
3.8. Виконання схем алгоритмів і програм
Схеми алгоритмів і програм складаються із символів, які мають задане значення (табл. 3.1); короткого пояснювальною тексту та об’єднуючих ліній.
Таблиця 3.1
Умовні позначення
Найменування символу |
Символ |
Функція |
1 |
2 |
3 |
Дані |
|
Зображує дані, носій яких не визначений
|
Процес |
|
Зображує функцію обробки даних будь-якого виду (виконання визначеної операції або групи операцій, що приводить до зміни значення, форми або розміщення інформації чи до визначення, за яким з кількох напрямів потоку слід прямувати) |
Процес, який визначений попередньо |
|
Зображує процес, який складається з однієї або кількох операцій або кроків І програми, що визначені в іншому місці (в підпрограмі, модулі) |
Продовження таблиці 3.1
1 |
2 |
3 |
||
Підготовка |
|
Зображує модифікацію команди чи групи команд з метою впливу на певну наступну функцію (установка перемикача, модифікація індексного регістра або ініціалізація (приведення областей пам’яті в стан, вихідний для наступної обробки або розміщення даних програми) |
||
Рішення |
|
Зображує рішення або функцію типу перемикача, що має один вхід і ряд альтернативних виходів, один і тільки один з яких може бути активним після обчислення умов, що визначені всередині цього символу. Відповідні результати обчислення можуть бути записані поряд з лініями, що зображують ці виходи |
||
Паралельні дії |
|
Зображує синхронізацію двох або більше паралельних операцій |
||
Межа циклу |
|
Зображує початок і кінець циклу. Умови для ініціалізації прирощення, завершення і т. ін. розміщуються всередині символу, на початку або в кінці в залежності від розміщення операції, що перевіряє умову (рисунок 5.5) |
||
Лінія |
|
Зображує потік даних або управління |
||
Пунктирна лінія |
|
Зображує альтернативний зв’язок між двома або більшою кількістю символів. Крім того, використовується для обведення анотованої частини схеми (рисунок 5.6) |
||
З’єднувач |
|
Зображує вихід у частину схеми та вхід з другої частини тієї самої схеми та використовується для обриву лінії та продовження її в другому місці. Відповідні символи-з’єднувачі мають містити одне і те ж унікальне позначення |
|
|
Термінатор |
|
Зображує вихід у зовнішнє середовище та вхід із зовнішнього середовища (початок або кінець схеми програми, зовнішні використання і джерело або пункт призначення даних) |
|
|
Коментар |
|
Використовують для пояснювальних записів з метою роз’яснення чи приміток. Пунктирні лінії в символі зв’язані з відповідним символом або можуть охоплювати групу символів. Текст коментарів або приміток має бути розміщений біля обмежувальної фігури |
|
|
Закінчення таблиці 3.1
1 |
2 |
3 |
|
Пропуск три крапки |
…
|
Використовують у схемах для зображення пропуску символу або групи символів, у яких не визначені ні тип, ні число символів. Символ використовують тільки в символах лінії або між ними. Він використовується, головним чином, у схемах, які зображують загальні рішення з невідомим числом повторень |
|