Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры АБД 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
421.89 Кб
Скачать

15. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу кредитного портфелю.

У структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції. Позикові операції є одним із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції є найбільш ризикованим видом операцій комерційного банку. Кредитні операції банку формують його кредитний портфель.

Саме аналіз кредитних операцій з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів банку.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель, комерційного банну, – це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу і прибутку включаючи прострочені, пролонговані, сумнівні та безнадійні позики.

Метою аналізу кредитних операцій банку є оцінка якості кредитного портфелю і визначення напрямків підвищення ефективності кредитних операцій банку.

Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення таких завдань:

– визначення ступеня та типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створених резервів;

– оцінка адекватності кредитного ризику сумі очікуваного прибутку;

– визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ризику;

– визначення напрямків підвищення ефективності кредитної діяльності банку;

Під час аналізу кред портфелю банку викор. наступні форми фінансової та статистичної звітності:

  1. Баланс банку

  2. Форма №2 – звіт про фінансовий результат

  3. Форма №301 – звіт про кредитний портфель

  4. Форма №310 – звіт про суми і проценті ставки за кредитами

  5. Форма №316, Форма №320-323 – звіт про залишки заборгованості за кред. наданим клієнтам по галузям економіки, 320 – по видам екон. діяльності, за секторами екон., за цільовим призначенням, за формами власності.

  6. Форма №604 – розрахунок резерву за можливими втратами за показниками комерційних банків

  7. Форма №613 – звіт про великі кред. надані банком

  8. Форма №615 – звіт про надані кред. банком інвесторам.

16. Аналіз кредитного портфелю банку. Аналіз диверсифікації кредитних вкладень

Аналіз КП банку починається з вивчення динаміки його зміни протягом аналізованого періоду і з вивчення його частки в загальному обсязі активів банку. Якщо частка КП занадто висока (більше 50%) то це є свідченням досить низького рівня диверсифікованості активних операцій банку. Якщо частка незначна то банк не в повній мірі використовує свої можливості щодо розміщення ресурсів в прибуткові операції. В подальшому вивчається структура КП за різними класифікаційними ознаками:

  • за галузями економіки;

  • за термінами надання;

  • за суб’єктами;

  • за термінами погашення;

  • за видами валют;

  • за рівнем ризиковості.

Важливим методом зниження кредитного ризику є забезпечення диверсифікації кредитного портфеля банку. Розрізняють географічну, портфельну і галузеву диверсифікації.

Для забезпечення галузевої диверсифікації потрібно дотримуватись наступних вимог:

  1. Не надавати кредити багатьом підприємствам, що належать до однієї галузі, оскільки виникнення проблем в цій галузі може призвести до банкрутства підприємства;

  2. Не надавати кредити багатьом підприємствам, що належать до різних галузей, але пов’язані між собою технологічним циклом;

За суб’єктами передбачається така портфельна диверсифікація – надання кредитів великій кількості позичальників знижує кількість втрат так як вірогідність банкрутства одночасно багатьох позичальників набагато менше ніж банкрутство одного чи декількох.

Для забезпечення портфельної диверсифікації НБУ встановлює такі нормативи:

Н7 – норматив максимального кредитного ризику на одного контрагента (сума балансових та позабалансових зобов’язань контрагента / регулятивний капітал) – не більше 25%

Н8 – норматив великих кредитних ризиків ( сума всіх великих кредитів / регулятивний капітал) – не більше 800%

Якщо значення перевищує 800%, але не більше ніж на 50%, то вимоги до Н2 подвоюються, а якщо більше ніж на 50%, то вимог до Н2 потроюються.

Регіональну диверсифікацію можуть забезпечити банки, які мають розгалужену систему філій і відділень в Україні та за її межами.