29. Факторний аналіз норми прибутку на капітал
Норма прибутку на капітал є одним із найважливіших показників, що характеризує ефективність діяльності банківської установи.
Rk = П/серед. Обсяг капіталу
Дана формула свідчить про те що, П і середньорічний обсяг ВК є чинниками першого порядку, що впливають на зміну прибутковості капіталу, тобто для визначення впливу зміни обсягу отриманого прибутку і впливу зміни обсягу капіталу банку необхідно скористатись методом ланцюгових підстановок.
Для виявлення впливу більшої кількості чинників на прибутковість капіталу використовують метод розширення факторної моделі: і чисельник, і знаменник помножуються на один і той же чинник:
Rk = П*А/К*А
Зробивши певне перегрупування отримуємо:
Rk = П*А/К*А=(П/А)*(А/К)= Rk*Мк
При подальшому розширенні факторної моделі чисельник і знаменник помножаємо на суму отриманих доходів:
Rk = П*А*Д/К*А*Д=(Д/А)*(А/К)*(П/Д)= da*Rk*Мк
Дя визначення впливу даних чинників і за 2- і за 3-факторною моделлю на прибутковість капіталу використовують метод ланцюгових підстановок і абсолютних різниць.
30. Аналіз фінансової міцності банку по доходу і прибутку
Певні співвідношення доходів і витрат комерційного банку дозволяють визначити його фінансову міцність.
Аналіз фінансової міцності ґрунтується на розподіленні витрат банку за ознакою їх залежності від обсягів діяльності. Згідно з цим, витрати поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні. До умовно-змінних належать процентні витрати, комісійні витрати, інші банківські та небанківські операційні витрати. Умовно-постійні витрати змінюються з плином часу незалежно від обсягів діяльності банку. Залежність від періоду, протягом якого їх здійснюють та обчислюють, обумовило те, що їх називають періодичними витратами. До умовно-постійних витрат належать витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів, деякі господарські витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, амортизаційні відрахування тощо.
Розподіл витрат на умовно-змінні (виробничі) та умовно-постійні (періодичні) дозволяє виділити і залучити до аналізу категорію проміжного доходу (за деякими джерелами: маржинальний доход). Проміжний доход визначається як різниця між загальними доходами банку та умовно-змінними витратами:
ПД=Д-Взмінні,
де ПД - проміжний доход;
Д - загальні доходи банку;
Взмінні — умовно-змінні витрати.
В іншій інтерпретації проміжний доход можна розглядати як суму постійних витрат і прибутку банку.
Виходячи з того, що доходи банку скеровуються на відшкодування витрат (умовно-змінних та умовно-постійних) і утворення прибутку, можна записати:
де Вппостійні - умовно-постійні витрати,
П- прибуток банку до оподаткування.
Таким чином, згідно з наведеним вище рівнянням:
ПД=Впостійні+П.
Для комерційного банку з нульовим прибутком правомірним буде рівняння, яким визначається мінімальний проміжний доход, що забезпечує беззбитковість банку. Тобто за умови, якщо прибуток дорівнює нулю, доход, який забезпечує беззбитковість, буде дорівнювати постійним витратам:
ПДмін=Впостійні, при П=0.
Виходячи з цього, рівень фінансової міцності банку можна визначити за коефіцієнтом безпеки (КБ):
Отже, рівень фінансової міцності банку буде тим вище, чим меншою буде частка проміжного доходу, необхідна банку для відшкодування своїх умовно-постійних витрат. Інакше кажучи, рівень фінансової міцності банку перебуває у зворотній залежності від рівня умовно-постійних витрат у загальному доході банку. Це означає, що нормальний розвиток комерційного банку сприяє підвищенню його фінансової міцності, адже зростання обсягів діяльності за цих умов призведе до збільшення доходів. Що ж до умовно-постійних витрат, то вони залишаться незмінними, оскільки не залежать від обсягів діяльності комерційного банку. Тобто, рівень умовно-постійних витрат по відношенню до доходів знизиться, спричинивши підвищення рівня фінансової стійкості банку.
На завершення аналізу фінансової міцності можна визначити "межу" безпеки (МБ) комерційного банку і оцінити її динаміку в досліджуваному періоді:
МБ=Д-ПДМІН.
Якщо взяти дані про рівень доходності активів банку можна визначити обсяг активів, які дозволяють отримати такий обсяг доходів, що забезпечують беззбиткову діяльність.