IV. Взаємні диктанти

Фаза підготовки	Педагог заготовлює достатню кількість різних текстів диктантів на один і той же матеріал. Тексти диктантів наклеюються на тверду основу (для кращого зберігання та довготривалого використання). Тексти диктантів вручаються учням. Учні розсаджуються попарно для колективної роботи.
Фаза взаємодії	Один напарник читає зі свого тексту, другий пише. Партнери міняються ролями, працюючи так, як в п.5.
Фаза взаємоконтролю	Кожний перевіряє зошит партнера, не дивлячись в текст. Обидва відкладають текст і повторно (але вже разом) перевіряють спочатку один, а потім другий диктант.

Аналогічна послідовність навчання в парах змінного складу відбувається і при виконанні різних вправ, розв’язанні задач, роботі з запитаннями.

На завершення необхідно ще раз підкреслити, що система технологічних прийомів роботи в парах змінного складу (див. схему) подана в закінченому (але не в повному) вигляді. Доповнити і розвинути цю технологію – Ваша задача. В цьому допоможуть статті та книги, назви яких наведені нижче.

Література

1. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения / Учительская газета, 1987, 29.08 и 8.09.

2. Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. – М., 1989.

3. Дьяченко В.К. Сотрудничество в обучении. – М.: Просвещение, 1991.

4. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. – К.: Вища школа, 1990.

5. Освітні технології: Навч.-метод.посіб. /За заг. ред.О.М.Пєхоти.К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

6. Чошанов М. Что такое педагогическая технология //Школьные технологии. – 1996. - № 3. – С.8-12.

2.15. Технологія інтенсифікації навчання на основі

схемних і знакових моделей навчального матеріалу

(В.Ф. Шаталов)

Віктор Федорович Шаталов – народний вчитель СРСР, педагог-новатор, працював в загальноосвітніх школах м. Донецька, розробив і впровадив педагогічну систему, результатом якої є високий рівень знань (без негативних оцінок).

Основні принципи технології В.Ф. Шаталова:

• багатократне повторення;

• обов’язковий поетапний контроль;

• високий рівень труднощів;

• вивчення матеріалу крупними блоками;

• учіння без примусу;

• динамічний стереотип діяльності;

• безконфліктність навчальної ситуації;

• гласність успіхів кожного;

• відкриті перспективи для виправлення;

• всі діти талановиті;

• особистісно-орієнтований підхід;

• гуманізація відносин;

• поєднання навчання і виховання;

• застосування опор, опорних сигналів.

Особливості технології в.Ф. Шаталова

Технологічна схема навчального процесу по Шаталову подана на рис.1.

Блок теорії

Блок практики

Рис. 1. Технологічна схема системи Шаталова

*ЗВН – знання, вміння, навички;

СНД – способи навчальної діяльності

Головною заслугою В.Ф.Шаталова є розробка системи навчальної діяльності школярів, яка забезпечує повну активність всіх учнів на уроці. Це досягається створенням певного динамічного стереотипу діяльності учнів.

Обов’язковий поетапний контроль кожного учня реалізується в різноманітних формах письмової та усної перевірки і оцінки домашньої і класної роботи. Постійний зовнішній контроль за ходом засвоєння узгоджується з самоконтролем і самооцінкою.

Матеріал подається по принципу крупноблочного введення теоретичних знань, про який вже давно говорять багато психологів і дидактів (Н.А.Менчинська, Л.В.Занков, В.В.Давидов, П.М.Ерднієв та ін.).

Ефективність одночасного розгляду схожих понять, а не ізольовано-послідовного вивчення кожного з них, ведуча роль “другого виду спілкування” – руху від абстрактного до конкретного – доведена на великому експериментальному матеріалі.

Один із основних принципів технології Шаталова – засвоєння знань на основі багатократного повторення. Первинне і навіть повторне сприйняття нових теоретичних знань навіть при дуже кваліфікованому їх поєднанні ще не гарантує повного оволодіння ними і тим більше переводу основного їх змісту в довготривалу пам’ять, без чого неможливо вільне оперування цими знаннями, їх застосування на практиці, творча діяльність.

Як показали дослідження закономірності мислення і пам’яті, настанова на запам’ятовування, багаторазове відтворення, систематизація сприяють поглибленому розумінню нового матеріалу.

Технологія В.Ф.Шаталова дозволяє зекономити багато часу на вивчення теорії, це являється ще одним дидактичним принципом: високі темпи навчання і економія часу. Найближчий наслідок цього – збільшення часу на практичні заняття, вправи, творчі елементи навчання. Більш віддалені – зниження перевантаження, скорочення термінів навчання.

Всю технологію Шаталова пронизує принцип гуманізму як основи формування високоморальної особистості. Він розкривається в таких положеннях як гласність успіхів кожного учня, відкриті перспективи для виправлення оцінки, безконфліктність навчальної ситуації.

Кожна оцінка, яку отримує учень, вноситься на відкритий для огляду лист обліку знань. Він являє собою послужний список учня, а оцінки набувають значення зашифрованої характеристики. Публікація такої характеристики відіграє величезну виховну роль. Дуже важливою обставиною в цій характеристиці є те, що кожний учень всякчас може виправити оцінку на вищу. В цьому полягає принцип відкритих перспектив. Кожна оцінка, вважає В.Ф.Шаталов, перш за все стимул, який обов’язково повинен викликати позитивну реакцію учня. Негативні оцінки викликають негативні емоції, конфлікт з вчителем, з предметом. В.Ф. Шаталов виключає ці конфліктні ситуації.

Основу стереотипу навчальної діяльності представляють опорні конспекти.

Проте слід попередити розповсюджене заблудення, начебто в досвіді В.Ф. Шаталова головне – опорні конспекти. В дійсності ж опорні конспекти – один із засобів системи, хоча і виділяється своєю багатофункціональністю і високою ефективністю. Опорний конспект (новіший термін – опорні сигнали) – за складанням, за певними принципами, засіб навчання, який передає в наочній лаконічній формі основні змістовні вежі навчального матеріалу однієї чи декількох тем. Вдалим буде такий опорний конспект, у якому кожен із його елементів реалізує як мінімум переважно більшість принципів створення опорних конспектів.

Етапи та принципи складання опорних конспектів будуть подані нижче в тексті.

Що стосується прийомів використання опорних конспектів, то слід підкреслити, що для надійного засвоєння матеріалу потрібно не менше 7 методичних форм організації сприйняття, осмислення і первинного застосування навчального матеріалу, а саме:

1) Перше, детальне викладення нового матеріалу.

2) Друге, стиснене викладення нового матеріалу;

3) Пробне опитування по опорному плакату.

4) Копіювання опорного конспекту (ОК) з опорного плакату чи розбирання змісту по копії ОК.

5) Вдома розфарбовування учнями опорного конспекту.

6) Читання матеріалу з підручника.

7) Запам’ятовування опорного конспекту.

8) На наступному уроці: письмове відтворення ОК напам’ять.

9) Усне опитування біля дошки по опорному плакату.