 

Академія педагогічних наук україни Донецький інститут післядипломної освіти

інженерно-педагогічних працівників

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

(Навчально-методичний посібник)

Донецьк-2005

• 

ББК 74.00В

Н 72

Педагогічні технології: Навчально-методичний посібник / Укладачі: Нікуліна А.С., Шацька Р.М., Молчанов В.М., Харагірло В.Є. – Донецьк: ДІПО ІПП, 2004. – 80 с.

У навчально-методичному посібнику дається класифікація та коротка характеристика освітніх технологій на основі узагальнення досягнень педагогічної науки і практики.

Для педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, вчителів загальноосвітніх шкіл, слухачів системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Рецензенти:

Малий О.Т., к.п.н., доцент, завідувач кафедри психології та педагогіки, проректор Донецького інституту здоров’я, фізичного виховання та спорту

Л.В.Данилова, к.п.н., старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького інституту психології та підприємництва

Друкується за рішенням вченої ради ДІПО ІПП, протокол № 3 від “ 30 “ 03 2004 р.

@ Видавництво ДІПО ІПП, 2004

Зміст

	стор.
Передмова………………………………………………………………………...	4
1. Класифікація педагогічних технологій……………………………………	6
2. Характеристика педагогічних технологій…………………………………	10
2.1. Технологія колективного творчого виховання (за І.П. Івановим)………..	10
2.2. Технологія превентивного виховання………………….……………….…..	13
2.3. Педагогіка співробітництва………………………………………………….	21
2.4. Технологія особистісно орієнтованого навчання (І.С. Якиманська)……..	23
2.5. Сугестивна технологія………………….……………………………………	30
2.6. Проективна технологія………………………………………………………	33
2.7. Технологія концентрованого навчання……………………………..………	37
2.8. Фреймова технологія навчання………………………………...……………	42
2.9. Технологія укрупнення дидактичних одиниць…………..………………...	44
2.10. Технологія індивідуалізації навчання……………………..………………	46
2.11. Технологія проблемного навчання…………………………..…………….	49
2.12. Ігрові технології………………………………………..…………………...	51
2.13. Технології розвиваючого навчання……………..…………………………	56
2.13.1. Технологія розвиваючого навчання Л.В. Занкова……………………..	57
2.13.2. Технологія розвиваючого навчання Д.Б. Ельконіна-В.В. Давидова…..	60
2.13.3. Технологія розвиваючого навчання, спрямована на розвиток творчих якостей особистості (Г.С. Альтшуллер)……………………...…	64
2.14. Технологія колективного способу навчання (КСН)…………………..….	66
2.15. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф. Шаталов)…….…………………	69

Передмова

В умовах розбудови незалежної держави особливе місце, роль і значення належить освіті. Процес становлення національної школи України характеризується пошуками таких педагогічних технологій, які максимально сприяли б формуванню соціально-активної, творчої особистості, здатної для самостійної регуляції власної життєдіяльності.

Однією з основних задач сучасної освіти в Україні є підготовка молодої людини до морального і професійного самовизначення в ринковій системі суспільних відносин, до самостійного самовизначення взаємовідношення з динамічним світом професійної праці. Тому велике значення приділяється здатності педагога допомогти учневі усвідомити і розвинути свої здібності, особистісні якості, і, в першу чергу, ті якості, що необхідні для його особистісної і професійної реалізації.

Настала проблема вирішення тих протиріч, що існують у навчально-виховному процесі середніх закладів освіти: між орієнтацією на систему знань як основу підготовки і необхідністю особистісного розвитку учня; між традиційним підходом до оцінки якості знань учнями і реаліями сучасності; між потребою впровадження ефективних педагогічних технологій і недостатнім науково-методичним забезпеченням їхньої розробки і впровадження; між вимогами ринку праці й особистісного готовністю випускників до взаємодії з ним.

Одним з інноваційних напрямків підвищення якості навчально-виховного процесу в навчальних закладах освіти є технологічний підхід до навчання, головними перевагами якого є повне управління навчальним процесом, відтворення усіх навчальних дій, оперативний зворотний зв’язок і корекція навчального процесу. Саме такий підхід є гарантією досягнення запланованих результатів, виражений у діях тих, що навчаються і послідовній орієнтації педагога на чітко сформульовані цілі навчання.

Сучасний педагогічний працівник ПТНЗ та вчитель школи повинен володіти педагогічними технологіями та вміти їх впроваджувати у навчальний процес для його подальшого вдосконалення.

У перекладі з грецької мови «технологія» означає навчання про майстерність. Але оскільки майстерність предмет не матеріальний і кожний розуміє його по-своєму, то можливі різні визначення поняття “технологія”.

Сутність педагогічної технології найбільше повно розкрито у визначенні Асоціації по педагогічних комунікаціях і технологіям (США): “Педагогічна технологія – це комплексний, неперервний процес, що охоплює людей, ідеї, засоби організації діяльності з аналізу проблем і плануванню, забезпеченню, здійсненню і керівництву, розв’язання проблем, що відносяться до всіх аспектів засвоєння знань”.

І.П.Подласий пропонує визначити педагогічну технологію як сукупність знань і дій, спрямованих на досягнення мети розвитку, виховання і навчання, тобто комплекс заходів, що дозволяє одержати педагогічний продукт заданої кількості і якості відповідно до запроектованих витрат часу, сил і засобів.

Головною особливістю будь-якої технології є відтворюваність результату. Стосовно до технології навчання – це відтворюваність навчального циклу, тобто можливість його повторення будь-яким викладачем. Цикл навчання містить наступні моменти: встановлення мети навчання; попередня оцінка рівня навченості; навчання, сукупність навчальних процедур і коректування відповідно до результатів зворотного зв'язку; підсумкова оцінка результатів і постановка нових цілей. Навчальний процес у цьому випадку набуває модульний характер – складається з блоків, наповнюваних різним змістом. Зворотний зв'язок, об'єктивний контроль знань – істотна риса технологій навчання.

Методичний посібник орієнтований для педагогічних працівників загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів різних типів, слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних та керівних кадрів системи професійно-технічної освіти.