- •Академія педагогічних наук україни Донецький інститут післядипломної освіти
- •Донецьк-2005
- •1. Класифікація педагогічних технологій
- •2. Характеристика педагогічних технологій
- •Гра “Президентський марафон”
- •Гра “Правова подорож Україною”
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •2.6. Проективна технологія
- •Література
- •2.8. Фреймова технологія навчання
- •Література
- •2.9. Технологія укрупнення дидактичних одиниць
- •Література
- •Концепції індивідуального навчання:
- •Акцент цілей:
- •Література
- •2.11. Технологія проблемного навчання
- •Література
- •2.12. Ігрові технології
- •Ігрові педагогічні технології
- •Література
- •2.13.1. Технологія розвиваючого навчання л.В. Занкова
- •Література
- •2.13.2. Технологія розвиваючого навчання д.Б. Ельконіна – в.В. Давидова
- •Література
- •2.13.3. Технологія розвиваючого навчання, спрямована на розвиток творчих якостей особистості
- •Література
- •2.14. Технологія колективного способу навчання (ксн) в парах змінного складу
- •II. Робота з текстами підручника
- •III. Робота з картками
- •IV. Взаємні диктанти
- •Література
- •Особливості технології в.Ф. Шаталова
- •Блок теорії
- •Етапи створення опорних конспектів
- •Принципи складання опорних конспектів
- •Технологія уроку групового контролю
- •Література
- •Тираж _100____ прим. Замовлення № _190__
- •Свідоцтво: серія дк № 636 від 17.10.01 р.,
II. Робота з текстами підручника
Ця методика розроблена для вивчення текстів у парах змінного складу.
Одночасно в класі вивчається багато різних тем. Практично кожний учень має свою конкретну тему, яку він опрацьовує по черзі з різними товаришами. Оптимальна кількість тем в групі – дев’ять – одинадцять. Тому, якщо в класі тридцять – сорок учнів, то отже, три-чотири одночасно “ведуть”, спеціалізуються по одній і тій же темі.
З самого початку перед кожним учнем ставиться конкретна мета: досконало оволодіти матеріалом даної теми, оволодіти так, щоб вміти її розповісти в розверненому чи стислому вигляді. Відповісти на всі запитання, домогтися такого його знання, щоб зміг навчити кожного всьому, що міститься в темі. Як же це досягається?
Один учень в парі в впівголоса читає кілька абзаців свого тексту.
Обидва учні аналізують цей абзац:
а) про що йде мова в абзаці;
б) який заголовок можна дати цьому абзацу;
в) як ще по-іншому можна його назвати (при необхідності і протиріччях абзац читається ще раз).
Пара розпадається і обидва учні отримують нових партнерів.
В новоутворених парах партнери обмінюються зошитами.
Один з партнерів запитує: “Слухати чи розповідати”?
Якщо партнер відповів “слухати”, то
Перший партнер кладе свій відкритий підручник посередині і розповідає те, що опрацював з попереднім партнером (якщо щось забув, то тут же прочитує необхідне в книзі).
Потім перший запитує: “Є запитання?”. Якщо немає, то:
Другий партнер читає уголос наступний абзац тексту першого партнера (“господаря тексту”).
Він же (другий партнер) пропонує варіант заголовку.
Обидва партнери обговорюють заголовок і якщо “господар тексту” з ним згоден, то другий партнер записує цей заголовок у зошит “господаря тексту”.
Обидва переходять до аналогічної роботи з текстом другого партнера (п.п. 7-11) зі змінюванням ролей.
Обидва партнери розходяться для аналогічної роботи з новими партнерами з вивченим і новим фрагментами текстів.
Як підсумок цієї роботи у кожного учня з’являється простий план його власного тексту і знання матеріалу не тільки своєї теми, але й текстів партнерів.
III. Робота з картками
Фаза підготовки |
|
|
Фаза взаємонавчання |
5а. Обмінюються картками і “вчитель” допомагає “учневі” (партнеру, що допустив помилку) добитися вірного виконання завдання. 6. Обидва отримують картки зі змішаними завданнями. |
|
Фаза взаємоконтролю |
7. Перевіряє результати роботи з картками той, хто добре засвоїв матеріал. |
|
|
|