- •16. Порядок припинення юридичних осіб.
- •31. Поняття, форма та зміст довіреності
- •54. Сервітут, емфітевзис. Суперфіцій.
- •77. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •9. Цивільна дієздатність та її види
- •40. Загальна характеристика спадкування за заповітом
- •63. Загальна характеристика патентного права
- •86. Поняття способів забезпечення виконання зобов’язання
- •5. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •32. Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •1) Захист цивільних прав та інтересів судом.
- •2)Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами арк або органами місцевого самоврядування.
- •3)Захист цивільних прав нотаріусом (шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі)
- •4)Самозахист цивільних прав.
- •55. Поняття, принципи та система права інтелектуальної власності
- •78. Система цивільно-правових договорів.
- •4. Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками
- •30. Поняття представництва та його види
- •76. Система зобов’язань
- •53. Захист прав власності від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
- •3. Цивільне законодавство. Аналогія права та закону у цивільному праві.
- •28. Межі, способи здійснення субєктивних цивільних прав.
- •51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •74. Особливості охорони нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності.
- •1) Наукові відкриття,
- •2) Компонування інтегральних мікросхем,
- •3) Раціоналізаторські пропозиції,
- •4) Сорти рослин
- •5) Породи тварин.
- •6) Інформація
- •1. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.
- •2. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •3. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
- •1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
- •1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
- •2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
- •1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
- •2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
- •3. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.
- •1. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
- •2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
- •1. Право застави припиняється у разі:
- •2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
- •22 Цінні папери як об'єкти цивільного права. Поняття, види.
- •1. Визначення цінного паперу
- •2. Основні вимоги до цінних паперів
- •3. Класифікація цінних паперів
- •43 Здійснення спадкових прав
- •66Правова охорона корисноі моделі
- •1.1 Правове забезпечення охорони винаходу (корисної моделі)
- •1.2. Умови надання правової охорони
- •2. Умови патентоспроможності
- •2. Умови патентоспроможності
- •7. Види цивільних правовідносин
- •36. Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права
- •59. Загальна характеристика інституту авторського права і суміжних прав
- •82. Поняття та принципи виконання зобов`язань
- •15. Порядок виникнення юридичних осіб
- •29. Принципи виконання цивільного обовязку
- •52.Витребування майна з чужого незаконого володіння.
- •75. Поняття та склад забовязання. Субєкти забовязання.
- •12. Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •26. Форма правочинів та наслідки їх недотримання
- •72. Право на охорону найменування місце походження товару (географічне позначення)
- •3. Цивільне законодавство. Аналогія права та закону у цивільному праві.
- •28. Межі, способи здійснення субєктивних цивільних прав.
- •51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •74. Особливості охорони нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності.
- •1) Наукові відкриття,
- •2) Компонування інтегральних мікросхем,
- •3) Раціоналізаторські пропозиції,
- •4) Сорти рослин
- •5) Породи тварин.
- •6) Інформація
4. Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками
Наука ЦП- це система теоретичних поглядів, понять, ідей, теорій концепцій у сфері цив-правових відносин. Наука ЦП потрібно розглядати як одну із елементів структури юридичної науки в цілому.
Предметом науки ЦП є норми цивільного права, їх зміст, сутність, проблема застосування. Предмет науки ЦП ширший за обсягом від предмета ЦП.
Систему науки ЦП складають такі блоки:
1)історія вітчизняної цивілістики;
2)поняття ЦП, його місце у правовій системі, закономірності розвитку цив-пр. норм, їх зміст, проблеми їх застосування.
3)порівняльний аналіз цив-прав. розвитку в зарубіжних державах, вивчення зарубіжного законодавства.
Метод-спосіб дослідження явища. Загальнонаукові (діалектичний, котрий дозволяє аналізувати той чи іншийсуспільний феномен у його розвитку) і спеціальні методи:
Системний метод полягає у тому що конкретне явище розглядається як система. Виявлення елементів і розгляд їх зв’язків, загальних рис і відмінностей.
Конкретно-соціологічний метод грунтується на узагальненні і аналізі практики застосування цивільного законодавства; вивченні рівня правосвідомості у сфері дії приватного права; проведенні соціологічних досліджень відносно бажаного напряму вдосконалення цивільно-правоних норм; складанні експертних оцінок змісту і ефективності цивільно-правових актів тощо.
Догматичний метод полягає у тлумаченні структури і змісту цивільно-правових норм з метою встановлення їх "букви" і "суті", взаємозв'язку між ними тощо.
Метод nорівняльного аналізу полягає у вивченні і порівнянні різних систем приватного (цивільного) права, цивільно-правових доктрин, інститутів тощо. В процесі такого порівняльного аналізу визначаються переваги і недоліки
різних правових систем, встановлюються перспективи і характер
їхнього розвитку.
Історичний метод слугує встановленню особливостей розвитку приватного права і його традицій у цілому, окремих інститутів і категорій цивільного права тощо, що дає можливість оцінити тенденції і перспективи розвитку цієї галузі.
Метод комплексного аналізу-аніаліз питань за допомогою інших наук (наприклад економіки)
Наука ЦП пов’язана зі всіма юридичними науками-з тдп, іппв, ідпзк. Повязана з адміністративним, конституційним (визначає основні засади, принципи ЦП), цив-процесуальним (процес визнання особи недієздатною, померлою і т. д., ЦПП ґрунтується на ЦП). Часто ЦП і трудове, сімейне, земельне, господарське регулюють одні і ті ж відносини, тоді використовують спеціалізовані норми для цих відносин.
30. Поняття представництва та його види
Представництво – це правовідношення, в якому одна сторона(представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Види представництва:
Залежно від підстав виникнення:
1) добровільне (договірне) представниuтво - те, шо грунтується на волевиявленні представника. Виникає на підставі договору: довіреність (одностронній правочин) і доручення (двохсторонній договір)
2) обов'язове або ("представниuтво за законом") – представництво на підставі безпосереднього припису закону (батьки, опікуни, піклувальники).
З них найбільш поширеним є представництво на підставі договору.
Різновидом добровільного представництва є комерuійне представництво
Згідно з і Ст. 243 ЦК комерційним представником є особа , яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво має бути підтверджене письмовим договором між представником і особою, яку представляє або довіреністю.