- •16. Порядок припинення юридичних осіб.
- •31. Поняття, форма та зміст довіреності
- •54. Сервітут, емфітевзис. Суперфіцій.
- •77. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •9. Цивільна дієздатність та її види
- •40. Загальна характеристика спадкування за заповітом
- •63. Загальна характеристика патентного права
- •86. Поняття способів забезпечення виконання зобов’язання
- •5. Поняття та особливості цивільних правовідносин
- •32. Способи захисту суб’єктивних цивільних прав.
- •1) Захист цивільних прав та інтересів судом.
- •2)Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами арк або органами місцевого самоврядування.
- •3)Захист цивільних прав нотаріусом (шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі)
- •4)Самозахист цивільних прав.
- •55. Поняття, принципи та система права інтелектуальної власності
- •78. Система цивільно-правових договорів.
- •4. Наука цивільного права, її методи, система. Зв'язок з іншими науками
- •30. Поняття представництва та його види
- •76. Система зобов’язань
- •53. Захист прав власності від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння.
- •3. Цивільне законодавство. Аналогія права та закону у цивільному праві.
- •28. Межі, способи здійснення субєктивних цивільних прав.
- •51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •74. Особливості охорони нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності.
- •1) Наукові відкриття,
- •2) Компонування інтегральних мікросхем,
- •3) Раціоналізаторські пропозиції,
- •4) Сорти рослин
- •5) Породи тварин.
- •6) Інформація
- •1. Винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.
- •2. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.
- •3. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
- •1. Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
- •1. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
- •2. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
- •1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
- •2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом — у володіння третій особі.
- •1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •1. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
- •3. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.
- •1. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.
- •2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
- •1. Право застави припиняється у разі:
- •2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
- •22 Цінні папери як об'єкти цивільного права. Поняття, види.
- •1. Визначення цінного паперу
- •2. Основні вимоги до цінних паперів
- •3. Класифікація цінних паперів
- •43 Здійснення спадкових прав
- •66Правова охорона корисноі моделі
- •1.1 Правове забезпечення охорони винаходу (корисної моделі)
- •1.2. Умови надання правової охорони
- •2. Умови патентоспроможності
- •2. Умови патентоспроможності
- •7. Види цивільних правовідносин
- •36. Поняття і значення спадкування. Основні поняття спадкового права
- •59. Загальна характеристика інституту авторського права і суміжних прав
- •82. Поняття та принципи виконання зобов`язань
- •15. Порядок виникнення юридичних осіб
- •29. Принципи виконання цивільного обовязку
- •52.Витребування майна з чужого незаконого володіння.
- •75. Поняття та склад забовязання. Субєкти забовязання.
- •12. Місце проживання фізичної особи. Умови, порядок, наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •26. Форма правочинів та наслідки їх недотримання
- •72. Право на охорону найменування місце походження товару (географічне позначення)
- •3. Цивільне законодавство. Аналогія права та закону у цивільному праві.
- •28. Межі, способи здійснення субєктивних цивільних прав.
- •51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
- •74. Особливості охорони нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності.
- •1) Наукові відкриття,
- •2) Компонування інтегральних мікросхем,
- •3) Раціоналізаторські пропозиції,
- •4) Сорти рослин
- •5) Породи тварин.
- •6) Інформація
51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.
Право спільної власності – це право кількох осіб на 1 річ. Особи є співвласниками такого майна.
Субєкти – співвласники;Обєкт – майно, речі, спадщина, тощо
Підстави виникнення права спільної власності:
- спадкування;
- набуття майна подружжям, членами с/г чи фермерського господарства;
- приватизація;
- спільне придбання речей;
- спільне виробництво речей;
- змішання речей;
Види спільної власності:
1) Спільна часткова власність – має місце, коли наявне виділення часток кожного із співвалсників; (частки – в дробах, відсотках визначаються).
На кожного співвласника поширюється право: володіння, користування, розпорядження своєю часткою. Право володіння – на всю річ в цілому; Кожен співвласник має право розпоряджатись належною часткою без згоди інших співвласників.
Інші співвласники мають право переважної купівлі речі, яку інший співвласник бажає відчужити. Щодо рухомої речі – 10 днів на відповідь про бажання/небажання купити, щодо нерухомої 1 місяць. Якщо раніше відмовився – потрібно взяти розписку. При порушенні права переважної купівлі – потрібно застосовувати позов про переведення прав і обовязків за договором на співвласника, права якого порушені. Вноситься грошова сума на рахунок суду – як підтвердження реального наміру купити обєкт спільної власності.
Право продажу стосується лише договору купівлі-продажу та договору міни.
2) Спільна сумісна власність – має місце, коли відсутнє виділення часток кожного із співвласників; Виникає за законом або ж за домовленістю сторін.
2 види: у подружжя; набуте за спільні кошти або за спільної праці членів сімї без розподілу часток.
Володіння, користування, розпорядження здійснюється за згодою усіх співвласників. Якщо 1 хтось здійснив правочин щодо такого майна – презюмується, що він учинив його за згодою усіх співвласників. (Якщо правочин у письмовій формі – потрібна письмова згода усіх співвласників, інакше договір буде недійсним)
Майно набуте подружжям – спільна сумісна власність. Не є спільною сумісною власністю:
1) майно набуте до шлюбу;
2) майно отримане під час шлюбу у спадщину або дарунок;
Право спільної сумісної власності припиняється у разі:
- поділу та виділу часток (за згодою сторін, за рішенням суду)
Право спільної власності припиняється в разі поєднання у одній особі співвласників часток.
74. Особливості охорони нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності.
Крім традиційних об'єктів, що охороняються авторським правом і суміжними правами, а також правом промислової власності, правовій охороні підлягають чимало результатів інтелектуальної діяльності, як, наприклад, сорти рослин, топографії інтегральних мікросхем, комерційна таємниця (секрети виробництва, зокрема ноу-хау) тощо, їх відносять до нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності, оскільки вони є, як правило, результатами творчої діяльності людини.
До них відносять:
1) Наукові відкриття,
Суть: нв – це встановлення невідомих раніше, але обєктивно існуючих закономірностей, властивостей, явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Строк охорони: безстроково
Чим засвідчується: дипломом
Особливості: автор може дати відкриттю своє імя або якусь назву