28. Межі, способи здійснення субєктивних цивільних прав.

Суб’єктивні цивільні права – це вид і міра можливостей поведінки уповновженої особи, яка забезпечується виконанням обовязків іншими субєктами і можливістю застосування примусу до осіб, що порушують ваші права.

Згідно законодавства передбачені такі можливості:

1) право на власні дії; (право мати у власності речі, нерухоме майно, використовувати їх)

2) право на чужі дії; (права особи спрямовані на вимогу до інших осіб – виконати домовлені зобовязання, інше)

3) право вимагати застосування засобів примусу до неправомірно діючих осіб через суд.

Способи здійснення цивільних прав: (ст.12 ЦК)

- вільно на свій розсуд;

- нездійснення особою своїх цивільних пра не є підставою припинення таких цив. прав;

- можливість особи відмовитись від своїх майнових прав; (відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у встановленому законом порядку);

- можливість особи передати свої майнові права іншій особі за відплатним чи безоплатним договором, крім випадків встановлених законом;

- презумція добросовісності здійснення своїх цивільних прав.

Межі здійснення цивільних прав: (ст. 13 ЦК)

• в межах договору чи нпа;

• утримання від дій, які порушують права інших осіб, завдають шкоди довкіллю, культурній спадщині;

• не допускаються дії особи, що вчиняються із метою завдання шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

• додержання моральних засад суспільства;

• не допускається здійснення цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція;

51. Право спільної власності. Поняття, види та їх суб’єктивний склад.

Право спільної власності – це право кількох осіб на 1 річ. Особи є співвласниками такого майна.

Субєкти – співвласники;Обєкт – майно, речі, спадщина, тощо

Підстави виникнення права спільної власності:

- спадкування;

- набуття майна подружжям, членами с/г чи фермерського господарства;

- приватизація;

- спільне придбання речей;

- спільне виробництво речей;

- змішання речей;

Види спільної власності:

1) Спільна часткова власність – має місце, коли наявне виділення часток кожного із співвалсників; (частки – в дробах, відсотках визначаються).

На кожного співвласника поширюється право: володіння, користування, розпорядження своєю часткою. Право володіння – на всю річ в цілому; Кожен співвласник має право розпоряджатись належною часткою без згоди інших співвласників.

Інші співвласники мають право переважної купівлі речі, яку інший співвласник бажає відчужити. Щодо рухомої речі – 10 днів на відповідь про бажання/небажання купити, щодо нерухомої 1 місяць. Якщо раніше відмовився – потрібно взяти розписку. При порушенні права переважної купівлі – потрібно застосовувати позов про переведення прав і обовязків за договором на співвласника, права якого порушені. Вноситься грошова сума на рахунок суду – як підтвердження реального наміру купити обєкт спільної власності.

Право продажу стосується лише договору купівлі-продажу та договору міни.

2) Спільна сумісна власність – має місце, коли відсутнє виділення часток кожного із співвласників; Виникає за законом або ж за домовленістю сторін.

2 види: у подружжя; набуте за спільні кошти або за спільної праці членів сімї без розподілу часток.

Володіння, користування, розпорядження здійснюється за згодою усіх співвласників. Якщо 1 хтось здійснив правочин щодо такого майна – презюмується, що він учинив його за згодою усіх співвласників. (Якщо правочин у письмовій формі – потрібна письмова згода усіх співвласників, інакше договір буде недійсним)

Майно набуте подружжям – спільна сумісна власність. Не є спільною сумісною власністю:

1) майно набуте до шлюбу;

2) майно отримане під час шлюбу у спадщину або дарунок;

Право спільної сумісної власності припиняється у разі:

- поділу та виділу часток (за згодою сторін, за рішенням суду)

Право спільної власності припиняється в разі поєднання у одній особі співвласників часток.