15. Оволодіння навичками роботи фасувальника.

Фасованi товари в упаковках (споживчiй тарi) - товари в споживчiй тарi, за винятком обгорток та iнших матерiалiв, що запакованi разом з товаром;

Фасування - розмiщення товару в споживчу тару або пакувальний матерiал з попереднiм або одночасним дозуванням товару;

Фасувальна практика суб'єкта пiдприємницької дiяльностi - фактичний стан дотримання встановлених норм та правил фасування, який характеризує забезпечення стабiльностi їх дотримання суб'єктом пiдприємницької дiяльностi пiд час фасування товару (наявнiсть працiвника, вiдповiдального за контроль кiлькостi товару в упаковках, ведення позмiнної документацiї для реєстрацiї результатiв контролю, метрологiчне забезпечення фасування, наявнiсть та вiдповiднiсть нормативних документiв тощо);

Партiя фасованого товару в упаковках (далi - партiя) - певна кiлькiсть упаковок, якi мiстять ту саму номiнальну кiлькiсть товару в упаковцi, мають той самий спосiб фасування, той самий вид споживчої тари, фасованi в одному i тому самому мiсцi за певний промiжок часу.

Певну кiлькiсть упаковок з фасованим товаром не вважають за партiю, якщо на ярликовi або на споживчiй тарi кожної упаковки зазначена фактична кiлькiсть товару.

Людина, яка працює фасувальником повинна досягти 18 років. Фасувальник виконує роботу з фасування і дозування товарів. Бере участь у прийманні та розподілі товарів між відділами торгового підприємства. Ефективно використовує та утримує в належному порядку і чистоті обладнання, ваговимірювальні прилади та фасувальні машини. Виконує правила внутрішнього трудового розпорядку закладу.

Повинен знати права, обов'язки та відповідальність фасувальника; правила охорони праці; правила внутрішнього трудового розпорядку закладу.

16. Оволодіння навичками роботи продавця. Матеріальна відповідальність.

Продавець повинен знати:

- асортимент, якісні характеристики товарів певної групи та виробників товарів, зберігання, технічні можливості, ознаки браку;

- умови експлуатації, гарантійні терміни служби, перелік додаткових послуг, що надаються покупцеві;

- перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню);

- правила підготовки товарів до продажу;

- способи показу і пакування товарів;

- принципи розміщення, викладки товарів і оформлення прилавкових вітрин;

- правила розшифрування артикулів, штрихового коду товару;

- прийоми підбору, примірки, відмірювання, відрізу, комплектування товарів;

- шкали розмірів і правила їх визначення;

- правила зберігання порядок використання товарно-касових книг;

- правила експлуатації відповідних видів торгово-технологічного обладнання;

- правила використання та призначення в торгово-технологічному процесі виробничого інвентарю, приладів;

- порядок розрахунку з покупцями;

- правила поводження з тарою;

- порядок обміну товарів;

- правила продажу непродовольчих товарів;

- правила торговельного обслуговування населення;

- правила і норми охорони праці, протипожежного захисту, виробничої санітарії та особистої гігієни.

В КЗпПУ передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. За законодавством України, працівники несуть матеріальну відповідальність лише в межах прямої дійсної шкоди, якщо керівництво підприємства створило працівнику належні умови, необхідні для збереження дорученого їм майна. В іншому випадку суд може звільнити працівника від відповідальності, або розмір відповідальності буде значно зменшено.

Повна матеріальна відповідальність:

1) між працівником і підприємством укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки злочину;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; Під нетверезим станом на практиці розуміють токсичне і наркотичне сп'яніння.

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям ценностей в т.ч. при їх виготовленні;

6) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків (наприклад, використання автомобіля в особистих цілях, внаслідок чого було завдано шкоди майну);

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за наказом керівника підприємства, а керівниками та їх заступниками - за рішенням вищого органу (загальних зборів акціонерів, власника приватного підприємства тощо). Даний наказ або рішення повинно бути прийняте не пізніше 2 тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернене до виконання не раніше 7 днів від часу повідомлення про це працівникові. Покриття шкоди, що перевищує середній заробіток працівника, здійснюється в судовому порядку.

Обмежена матеріальна відповідальність

1. Обмежена матеріальна відповідальність - це відповідальність працівників і посадових осіб підприємства, за нанесений ними збиток підприємству. Відповідальність є обмеженою, оскільки заподіяний збиток відшкодовується в розмірі нанесених збитків, але не вище середньомісячного заробітку.

2. Даний вид відповідальності поширюється на всіх працівників і посадових осіб підприємства, що мають доступ до матеріальних цінностей у процесі виробництва, збереження, використання і т.д.

3. Обмежена матеріальна відповідальність установлюється на підприємстві шляхом видання керівником відповідного розпорядження. У ньому вказується перелік посад, які займають особи на яких покладається обмежена матеріальна відповідальність. Можливе вказання даного переліку посад у колективному договорі, положенні про підприємство.

Обмежена матеріальна відповідальність покладається на:

І) виробничих працівників за псування чи знищення через недбалість:

1) матеріалів;

2) напівфабрикатів;

3) виробів (готової продукції), у тому числі при їхньому виготовленні;

4) інструментів;

5) вимірювальних приладів;

6) спеціального одягу;

ІІ) на керівників підприємств, установ, організацій і їхніх заступників, а також керівників структурних підрозділів і їхніх заступників, якщо збиток підприємству, установі, організації заподіяний

1) зайвими грошовими виплатами;

2) неправильною постановкою обліку і збереження матеріальних чи грошових цінностей;

3) неприйняттям необхідних заходів до запобігання простоїв;

4) випуском недоброякісної продукції;

5) знищенням і псуванням матеріальних і грошових цінностей.