6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря

Аналіз літературних даних [30, 35, 40, 46, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64 та ін.] показує, що із всіх компонентів довкілля найбільша концентрація мікроелементів притаманна ґрунтам. Вони збагачуються за рахунок випадання важких металів з атмосферного повітря (рис. 6.2).

Від ґрунтів через рослини до тварин і людей вміст мікроелементів в цілому зменшується, але в різних районах це може бути і навпаки. Тому для того, щоб оцінити значення поступлення поживних речовин з повітря для загальних умов сільського господарства, необхідно поставити відповідні експерименти на модельних ділянках, які б ґрунтувалися на масових аналізах повітря, дощових і снігових опадів , а також ґрунтів.

6.3. Загальна характеристика ґрунтів

Ґрунтовий покрив Снятинського району найбільш детально вивчений спеціалістами інституту "Укрземпроект", за даними яких і приведена нижче їх характеристика.

В розподілі різних типів ґрунтів (рис. 6.3) спостерігається чотири зони:

Прут-Дністровське межиріччя;

Прут-Черемошське межиріччя;

Високі тераси лівобережжя Прута;

Низькі тераси рік Прута і Черемоша.

На Прут-Дністровському межиріччі широко розповсюджені чорноземи, опідзолені, місцями оглеєні, карбонатні, мало- і середньогумусні, на лесових породах. Еродованість ґрунтів коливається від 8-10 до 24 %.

На Прут-Черемошському межиріччі найбільш розвинуті дерново-підзолисті ґрунти на давньоалювіальних та делювіальних відкладах. Присутні також буроземно-підзолисті та бурі, поверхнево-оглеєні ґрунти на щебенюватих елювіально-делювіальних корінних породах, еродованість - від слабо (8-10 %) до сильнозмитих ґрунтів (30-50 %).

На високих терасах лівобережжя Прута розвинуті темно-сірі опідзолені ґрунти, оглеєні в улоговинах. Материнськими породами для них є делювіально-елювіальні леси та алювіальні суглинки. Еродованість - до 36 %.

На низьких терасах рік Прута і Черемоша розповсюджені чорноземно-лучні ґрунти, іноді лучно-дернові шаруваті та болотні ґрунти на алювіальних пісках і суглинках і алювіально-делювіальних глинисто-піщаних відкладах.

6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів

За даними аналітичних досліджень, побудовані бази даних, що характеризують за­бруднення ґрунтів хімічними елементами різного ступеня токсичності (табл.6.5) та радіонуклідами (табл. 6.6). Проби, як вже вказувалось в розділі 2 "Методика досліджень", відби-рались із нижньої частини генетичного горизонту А2 ґрунтів, де на глибинах 10, 15, 20 см спостерігається найбільша концентрація хімічних елементів - забруднювачів (див.рис. 2.3).

Проведено також опробування ґрунтів на вміст пестицидів, в результаті чого були виявлені плями забруднення біля смт.Заболотова, сс. Рожневі Поля, Стецівка, Киселів, про що буде йти мова у розділі 9.

Для аналізу просторового розподілу забруднення ґрунтів були побудовані графіки коливання вмісту хімічних елементів-забруднювачів І, II і III класів небезпечності на профілях 1-1 (сс. Троїця-Зібранівка-Стецівка-Бабин), 2-2 (сс. Новоселиця-Орелець-Русів-Киселів-Репушинці), 3-3 (сс. Горішне-Снятин-Хлівища). Із аналізу цих графіків (рис. 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10, 6.11, 6.12) видно, що аномальні значення вмісту забруднювачів можуть перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДК) в кілька разів (від 1 до 5), а іноді більше ніж в 10 раз.

Так, на профілі 1-1 хімічні елементи-забруднювачі І класу небезпечності (див.рис.6.4) утворюють аномалії As (до 5 ГДК), Рb (до 10 ГДК), Be (до 5-7 ГДК) біля сс. Келихів, Зібранівка, Стецівка, Бабин на темно-сірих опідзолених ґрунтах та чорноземах. Аномалії елементів-забруднювачів II класу токсичності (див.рис. 6.5) спостерігаються біля сс.Троїця (В - до 2 ГДК), Келихів (Co - до 2 ГДК), Стецівка (Nі - до 1.5 ГДК, Co - до 5 ГДК, Мо - до 3-4 ГДК). Забруднювачі III класу токсичності (Ва, V, W) на профілі 1-1 (див.рис. 6.6) утворюють аномалії (до 5-7 ГДК) поблизу тих же населених пунктів. Лише Ва розповсюджений всюди, а його вміст в грунтах перевищує ГДК у 2-5 разів.

На профілі 2-2 (див.рис. 6.6, 6.7, 6.8) хімічні елементи-забруднювачі утворюють аномалії з перевищеннями ГДК в 2-3, а іноді і в 10-12 разів (Zn, Pb, F, As, В, Co, Sb, Mo, W, Ва) поблизу сс. Новоселиця, Тулова, Борівці та ін.

Для вияснення цього були побудовані комп'ютерні (електронні) еколого-техногео-хімічні карти забруднення полігону всіма хімічними елементами, які були виявлені аналітичними дослідженнями - всього 21 карта (рис. 6.13, 6.14, 6.15, 6.16, 6.17, 6.18, 6.19, 6.20, 6.21, 6.22). Із аналізу цих карт можна бачити, що просторовий розподіл забруднень характеризується чергуванням аномалій різної форми (еліпс, смуга, пляма і т.д.), що простягаються, в основному, з південного сходу на північний захід. Так, аномалії As приурочені до заплавних і низьких надзаплавних терас р.Прут, де розповсюджені лучні і чорноземнолучні ґрунти.

Аномалії Cd простежуються у вигляді широких еліпсоподібних плям на темно-сірих опідзолених ґрунтах високих терас від смт.Заболотова до м.Снятина, Таку ж закономірність виявляють і плями забруднення Hg, Pb, Zn, Cu.

Інші забруднювачі, особливо це характерно для Nі і Sr (див.рис. 6.18, 6.20), мають іншу орієнтацію аномалій, прямо перпендикулярну тій, що була вказана для As, Hg, Cd, Pb, Zn, Cu, тобто з північного сходу на південний захід. Значить забруднення Nі і Sr не мають зв'язку з контурами розповсюдження різновидностей ґрунтів, а тісніше зв'язані з радіаційними плямами, про що буде сказано далі.

Радіонуклідне забруднення ґрунтів Снятинського району вивчалось неодноразово після Чорнобильської катастрофи. Карта розповсюдження Cs137 в ґрунтах (рис. 6.23) побудована нами за даними "Дозиметричної паспортизації населених пунктів

України", збірник 5, 1995 [21]. Із її аналізу видно, що основна радіаційна пляма в Снятинському районі у вигляді витягнутого еліпса простежується з північного сходу на південний захід, тобто у відповідності з пануючим напрямком вітрів, які принесли сюди радіоактивний пил у перші дні після аварії на Чорнобильській АЕС. Зв'язку з типами ґрунтів ця пляма не має і пересікає усі їх різновидності від сс. Киселів, Борівці, Шишківці Кіцманського району, де вміст Cs137 досягає максимуму (150-160 кБк/м2), через сс.Стецівка, Підвисоке, Русів, Стецева, Потічок Снятинського району, де вміст Cs137 знижується до 70-100 кБк/м2, а далі радіаційна пляма в районі сс.Орелець, Тулова пересікає р.Прут і її контур замикається на захід від с.Тростянець, де вміст Cs137 складає 40-30-20-10 кБк/м2, тобто є нормативним.

Висновки

Розподіл хімічних і радіоактивних елементів-забруднювачів в ґрунтовому покриві Снятинського району, як і всього Прут-Дністровського межиріччя виявляє певні

закономірності:

Найбільшими забруднювачами ґрунтів елементами є As, Pb, Zn, Se, Be, F (І клас токсичності), В, Co, Ni, Mo, Sb (II клас токсичності) і Ва, V, W (III клас токсичності). Вони накопичуються в ґрунтах іноді у великій кількості, перевищуючи ГДК в 5-10 разів.

Максимальна концентрація забруднювачів відбувається в нижній частині генетичного горизонту А2 ґрунтів, на глибинах 10, 20, ЗО см, де накопичується до 2-3 ГДК того чи іншого токсичного хімічного елементу.

Просторовий розподіл хімічних забруднювачів виявляє чіткий зв'язок їх аномалій з контурами різних типів грунтів і геоморфологічних елементів рельєфу. Плями забруднень простягаються з південного сходу на північний захід, тобто паралельно геоморфологічним структурам, типам ґрунтів і долинам рік Черемоша, Прута і Дністра. Це може свідчить про те, що забруднення ґрунтів тут формувалось на протязі багатьох років і було пов'язано з характерними для долин Дністра і Прута переносами повітряних мас вздовж цих долин. Тільки деякі елементи (Sr, Ni) не підпорядковуються такій закономірності.

Радіаційне забруднення від Чорнобильської катастрофи у вигляді витягнутої з північного сходу на південний захід еліпсоподібної плями наложилось під прямим кутом на забруднення важкими металами. В зонах пересікання їх аномалій з радіоактивною плямою не виключена кумулятивна (підвищена) дія забруднювачів на довкілля і людину.

Можливо, що деякі важкі метали (Sr, Ni та ін ) були привнесені на територію досліджуваного

РОЗДІЛ 7 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ПОВЕРХНЕВИХ, ҐРУНТОВИХ І ПІДЗЕМНИХ ВОД