8.2. Екологічний стан атмосферного повітря

Інтенсивний розвиток промислово-енергетичного комплексу на території Івано-­Франківської області спричинив до активного надходження та нагромадження в біосфері багатьох елементів, причому такими шляхами і в таких кількостях, які не властиві самій природі. Перш за все забруднення довкілля здійснюється внаслідок викидів шкідливих речовин в атмосферу. Івано-Франківщина, завдяки своїм природним умовам, є тери­торією, що поєднує райони з майже відсутніми викидами в атмосферу промисловими підприємствами, і райони, де ці викиди значно перевищують допустимі рівні. До числа перших і належить більша частина території Снятинського району. До другої групи входять території міст Івано-Франківська, Калуша, Надвірної, Коломиї та Бурштина. Саме в цих містах розташовані підприємства - основні забруднювачі атмосферного повітря, які мають вплив на його стан не тільки в місцях свого розташування, але й на території сусід­ніх районів, в тому числі і Снятинського.

Значною мірою на стан атмосферного повітря впливають транскордонні переноси шкідливих речовин з країн Центральної Європи, однак відсутність мережі постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень в за­гальній оцінці стану атмосферного повітря в області, а отже і в районі. В 1999 р. в області нараховувалось 331 підприємство, що здійснюють викиди в атмосферу через 8160 дже­рел. Аналіз викидів шкідливих речовин в атмосферу показує, що, порівняно з 1991 р., у 1999 р. промисловістю області в атмосферу викинуто шкідливих речовин майже в 2.5 рази менше (271 тис.тонн). Загальна кількість викидів в атмосферу в цілому по області зале­жить від викидів Бурштинської ТЕС, які складали протягом цих років 75-80%. Найбільшою складовою часткою атмосферного повітря є сірчистий ангідрид (SO2). При надходженні в атмосферу він окислюється до сульфату, який затримується в повітрі протягом 3-5 діб і може переноситись на віддаль 1000-3000 км від джерел викиду. Зростаюче антропогенне забруднення атмосфери оксидами сірки і азоту та пов'язана з цим проблема "кислотних" дощів є однією з найважливіших. Кислотним вважається дощ, сніг і інші види опадів, рН яких менше 5.7. Під впливом кислотних дощів відбувається підкислення ґрунтів і природ­них вод, зростає рухомість і вилуговування з ґрунту важких металів (Al, Cd, Pb), які потра­пляють в водойми і акумулюються в тканинах риб. Вплив кислотних дощів на рослини про­являється у вигляді некрозу листової тканини, вилуговування з листя поживних речовин, руйнування хлорофілу, зниження продуктивності і їх загибелі.

Значними забруднювачами атмосфери в області є ВАТ "Оріана" - викиди хлору, хлористого водню, хлорорганічних сполук, та AT "Нафтохімік Прикарпаття" - викиди вугле­воднів та синтетичних жирних кислот. Джерелом забруднення атмосфери є автотранс­порт, кількість якого щороку зростає, переважно за рахунок завезення з-за кордону імпорт­них автомобілів застарілих моделей. На початок 1999 року в області нараховано понад 103 тис.авто індивідуального користування та 137 тис.авто державних організацій. Проб­лема забруднення атмосфери викидами автотранспорту в Снятинському районі дуже ак­туальна за рахунок проходження через територію району автотраси республіканського значення, по якій щодня проїжджають тисячі автомашин. 3 відпрацьованими газами дви­гунів внутрішнього згоряння в атмосферу викидається понад 170 шкідливих для живої природи речовин. 3 них 160 — похідні вуглеводні, які є наслідком неповного згоряння пали­ва. Найбільш токсичні, окрім оксидів вуглецю та азоту, альдегіди, сажа і бенз(о)пірен. Вики­ди автотранспорту є одним з джерел надходження в навколишнє середовище важких ме­талів. Приблизно 20% викидів автотранспорту осідає безпосередньо біля автомагістралей, у смузі шириною до 10 м. В результаті розповсюдження більш дрібних частинок формує­ться друга зона забруднення шириною від 30 до 100 м. За проведеними розрахунками, за останні роки питомі викиди на 1 км2 території області зменшилися з 46.5 до 22.4 тон. Од­нак при збереженні сучасного технічного стану виробництв і невиконанні передбачених повітроохоронних заходів, зберігається потенційна можливість зростання питомих викидів до рівня 1988-1989 років при роботі підприємств області на повному навантаженні. Така сама ситуація спостерігається і в Снятинському районі. Головними забруднювачами атмо­сфери є Джурівський хімічний завод, асфальтний завод, цегельний завод, меблевий ком­бінат, птахофабрики (рис. 8.1).