14.10. Охорона тваринного світу

Трохи краща ситуація в районі склалася з фауною. Зниження антропогенного впливу в останні роки сприятливо впливає на популяції тварин та птахів. Внаслідок заборони або обмеження полювання в деяких місцях проходить процес відтворення звірів і птахів. Так, за останні роки збільшилась популяція польового луня, почав зустрічатись навіть чорний лелека. Але загроза в цілому над окремими групами тварин та птахів ще залишається. Серед них олень благородний, рись, стерв'ятник, стрекет і т.д. Щоб зберегти тваринне різноманіття треба охороняти не окремі види, а характерні біотопи.

Низька щільність поголів’я основної мисливської фауни обумовлена загибеллю тварин від браконьєрства та хижаків і хвороб, нераціональною експлуатацією диких тварин, погіршенням умов їх існування.

14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери

Інформація про вплив на здоров’я людини спільної дії (за типом сумарного, синергічного, аддутивного або антагоністичного) великої кількості факторів обмежена. Значення кожного фактора може не перевищувати жодного з допустимих рівнів, але їх спільна дія часто виявляє негативний вплив на здоров’я людини. Окрім того, комплексні екологічні оцінки вимагають значних матеріальних витрат та тривалого періоду досліджень. Тому ми пропонуємо розроблені В.В.Гнатюком методичні вказівки для розрахунку показників і побудови комп’ютерних карт радіоекогігієнічного ризику. Створення комплекту радіоекогігієнічних карт проводиться в декілька етапів:

а) врахування факторів навколишнього середовища і стану здоров’я населення на досліджуваній території;

б) формування комп’ютерних баз даних для досліджуваних показників;

в) розрахунок показників екогігієнічного ризику;

г) побудова комп’ютерних радіоекогігієнічних карт;

д) за результатами екогігієнічного картографування розробляються рекомендації по захисту населення.

В якості показників було обрано значення потужності експозиційної дози, бета-забруднення, вміст цезію та стронцію в грунтах та рівні захворюваності населення. Огляд цих показників був здійснений в розділі 11. Конкретно для розрахунків було обрано рівні захворюваності за 1991 рік, що відповідає року досліджень радіонуклідного забруднення.

Формування комп’ютерної бази даних здійснювалось з використанням стандартних програмних комплексів. Початкова обробка також проводилась за допомогою цих програм.

Після цього, за допомогою програми, складеній на мові ВАSIC, було обчислено коефіцієнти кореляції для 32 захворювань в залежності від ПЕД, бета-забруднення, цезієвого і стронцієвого забруднення. Результати обчислень приведені в таблицях та представлені у вигляді просторової діаграми. Аналізуючи результати, можна відмітити в цілому наявність слабкого і середнього зв’язку. В ряді випадків спостерігається зворотній слабкий зв’язок. Але, якщо врахувати положення, згідно якого на стан захворюваності екологічно негативні фактори мають вплив в середньому в 20 відсотках, можна зробити висновок, що серед обраних захворювань 44.5 відсотки мають підвищену залежність від радіоекологічної обстановки. Причому, найбільшу залежність захворювання виявляють від вмісту цезію-137 в грунті та ПЕД (15 та 13 відсотків відповідно).

Для подальших досліджень серед всіх захворювань було обрано злоякісні новоутвори (за їх особливу небезпечність) та залізодефіцітну анемію у дітей (за стрімкий ріст захворюваності в останні роки).

На території району в кожному населеному пункті визначалось радіонуклідне забруднення та рівні захворюваності. Для побудови відповідних карт було визначено географічні координати точок відбору проб. Після цього було побудовано низку комп’ютерних карт захворюваності, які потім були перенесені в ГІС “Map Info”.

Отже, згідно наших досліджень, можна відмітити підвищений рівень захворюваності для злоякісних новоутворів в смт.Заболотів, сс.Устя, Потічок, Підвисоке, Русів, м.Снятин, де значення рівня перевищує 1000 чол./100 тис.чол. В сс.Стецева і Стецівка цей рівень ще вищий – до 1400 чол./100 тис.чол. З часом ці зони все більше розширюються, охоплюючи все більше населених пунктів, а в межах початкових границь рівень захворюваності збільшується в 1.3 рази.

Ситуація із залізодефіцитною анемію розвивається ще гостріше. Якщо в 1985 році рівень захворюваності більше 2000 чол./100тис.чол. спостерігався в ряді сіл півдня та півночі (сс.Попельники, Княже, Підвисоке, Стецева), то вже в 1988 році зона захворюваності змістилась на схід, а рівні зросли в 2.5-3 рази.

Цю тенденцію можна було спостерігати і в наступні роки.

Наступним етапом робіт було обчислення статистичних показників і виявлення типу залежності між вищезгаданими показниками. Розрахунки і побудова графіків здійснювались за допомогою програми Table Curve 2D. Порівнювання відбувалось в межах загальних та логарифмічних функцій. Був застосований 95-відсотковий довірчий інтервал. Найвищій коєфіцієнт парної кореляції виявився між рівнем захворюваності злоякісних новоутворів і цезієвим забрудненням. Він дорівнює 0.28251 для прямої лінійної залежності.

Черговим етапом було обчислення множинної регресії для тих же показників.

В результаті було отримано ряд значень регресійної статистики для злоякісних новоутворів та залізодефіцитної анемії у дітей. Було встановлено, що множинний коефіцієнт регресії становить 0.5354 для злоякісних новоутворів і 0.4788 для залізодефіцітної анемії у дітей, що в 2.5 рази перевищує середнє, прийняте в таких випадках, значення в 20 відсотків. Також було побудовано графіки залишків, згідно яких можна відзначити, що певну достовірність мають залежності від вмісту цезію та бета-забруднення.

В загальному можна зробити висновок про те, що в результаті застосування даної методики можна було:

а) простежити зростання рівнів захворюваностей та поширення хвороб на більшу кількість населених пунктів;

б) виявити переважно прямий середньої сили зв’язок між захворюваннями і радіонуклідним забрудненням;

в) встановити лінійну та логарифмічну залежність захворювань від забруднень;

г) оцінити сумарний вплив різних типів радіонуклідного забруднення і обчислити множинну регресію.