- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •Предмет мікроекономіки
- •Обмеженість ресурсів та безмежність потреб
- •Основні економічні ресурси
- •Проблема вибору
- •Три основні питання економіки:
- •Суб’єкти мікроекономіки
- •Методи мікроекономічного аналізу
- •Етапи моделювання
- •Оптимізаційні моделі
- •Рівноважні моделі
- •Тема 2. Теорія поведінки споживача.
- •Уподобання споживача
- •Застереження:
- •Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Кардиналістський підхід.
- •Кардиналістська теорія поведінки споживача
- •Рівновага споживача: кардиналістський підхід.
- •Ординалістська теорія поведінки споживача.
- •Тема 3. Аналіз поведінки споживача.
- •Лінія Енгеля
- •Реакція споживача на зміну цін товарів
- •Ефект заміни та ефект доходу.
- •Тема 4-5. Попит, пропозиція та їх взаємодія.
- •Попит і закон попиту. Еластичність попиту
- •Функція попиту
- •Обсяг (величина) попиту
- •Закон попиту
- •Еластичність попиту
- •Закон пропозиції
- •Еластичність пропозиції
- •Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною
- •Фактори, що впливають на пропозицію:
- •Взаємодія попиту та пропозиції:ринкова рівновага.
- •Тема 6. Теорія граничних продуктів і мікроекономічна модель підприємства.
- •Мікроекономічна модель фірми Основні припущення теорії фірми:
- •Основною метою діяльності підприємства є максимізація прибутку.
- •Технологія
- •Виробнича функція та її властивості
- •Виробнича функція
- •Виробнича сітка
- •Ізокванта
- •Карта ізоквант
- •Гранична норма технологічної заміни (mrts)
- •Рс.6.4и Сукупний, середній та граничний продукти змінного фактора виробництва та їх взаємозв’язки
- •Закон спадної віддачі змінного фактора виробництва:
- •Ефект масштабу
- •Тема 7 Витрати виробництва
- •Витрати виробництва
- •Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
- •Бухгалтерська оцінка діяльності фірми
- •Економічна оцінка діяльності фірми
- •Сукупні витрати
- •Рівновага виробника
- •Правило найменших витрат
- •Ізокоста
Тема 3. Аналіз поведінки споживача.
Графічний аналіз споживчого вибору між двома благами за допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна значно наблизити до реальності, якщо розглядати вибір між окремим благом і всіма іншими благами. Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній – кількість блага Х. Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:
I = PXQX + ΣPYіQі,
Гранична норма заміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається у грошовій формі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет на інші блага задля споживання додаткової одиниці Х, залишаючись на кривій байдужості.
Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть призвести до зміни кількості блага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача.
к
Лінія «дохід-споживання»
рива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу (рис.3.1).
З алежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача до блага Х:
як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного). Споживання повноцінних благ при збільшенні доходу зростає, що зумовлює додатній нахил лінії «дохід-споживання».
як до блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінного). Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід-споживання».
п
Лінія Енгеля
оказує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х (рис.3.2)
Реакція споживача на зміну цін товарів
, крива що з’єдну усі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, яка змінює свій нахил під впливом зміни цін, до кривих байдужості. Вона показує як реагує споживач на зміну ціни одного із благ.
Р
Лінія «ціна-споживання»
для благ замінників лінія «ціна-споживання»
має від’ємний нахил (рис.3.3);
для доповнюючих благ лінія «ціна-споживання»
має додатній нахил (рис 3.4)
Лінія «ціна-споживання»
може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього блага (рис.3.4)
Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на ефект заміни і ефект доходу.