1. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора Х і досягає у т.А найбільшого значення, потім збільшення припиняється.

2. Середній продукт збільшується, досягає найбільшого значення у т.В, потім спадає.

3. Граничний продукт збільшується, досягаючи найбільшого значення у т.С., потім спадає.

4. К

   Рс.6.4и Сукупний, середній та граничний продукти змінного фактора виробництва та їх взаємозв’язки

   оли МР=0, сукупний продукт досягає свого максимуму, коли МР<0, сукупний продукт скорочується.Криві АР і МР перетинаються в т.В., де середня продуктивність змінного фактора є максимальною.

Таблиця 6.2

Характеристика графіка виробничої функції у короткостроковому періоді

Фаза	Сукупний продукт, ТР	Середній продукт, АР	Граничний продукт, МР	Кінцева точка фази
І	збільшується	збільшується	збільшується до max	МР=max
II	збільшується	збільшується до max	знижується МP≥AP	AP=max MP=AP
III	збільшується до max	знижується	знижується до 0	TP=max MP=0
IV	знижується	знижується	знижується	–

На І фазі необхідно збільшувати масштаби виробництва, залучаючи більшу кількість змінного фактора виробництва;

На ІІ фазі є рація продовжувати залучати ресурси, нарощувати виробництво продукції за максимальних значень середньої та граничної продуктивності змінного фактора виробництва. Проте обсяг продукції ще не є максимальним;

На ІІІ фазі обсяг продукції буде найбільшим при дуже низькій середній та граничній продуктивності ресурсу;

На IV фазі слід припинити залучати ресурси. Граничний продукт має від’ємне значення.

• з

  Закон спадної віддачі змінного фактора виробництва:

  алучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості певного фактора за незмінних обсягів інших факторів призводить до того, що віддача (продуктивність) кожної наступної одиниці змінного ресурсу спадає.

• закон діє у короткостроковому періоді, коли принаймні один із факторів являється незмінним;

• закон спадної віддачі залежить від технології виробництва: зміна технологій може призвести до зростання всієї кривої випуску продукції (див. рис. 6.6)

Ефект масштабу

Для усвідомлення особливостей процесу виробництва фірми у довгостроковому періоді необхідно проаналізувати залежність приросту обсягу випуску продукції від збільшення використання всіх інших факторів.

Зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва- обсяг виробництва збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення витрат ресурсів.

Н априклад, коли обсяг випуску продукції збільшується більш ніж у два рази при подвоєнні виробничих факторів. З рис.6.6 видно, що для виготовлення 100 одиниць продукції необхідно мати витрати 50K і 50L на кожну фірму; при подвоєнні кількості ресурсів, що використовуються (100К і 100L), обсяг випуску продукції зростає в 3 рази і складає 300 одиниць продукції.

• Зростаючий ефект масштабу базується на тому, що збільшення масштабу виробництва здебільшого не потребує пропорційного збільшення всіх ресурсів. Наприклад, при збільшенні присадибної ділянки вдвічі периметр огорожі не збільшується у два рази.

Q₀ = f(K,L) Q₁ = f(kK,kL)  Q₁>kQ₀

Якщо діє додатний ефект масштабу виробництва, то виробляти продукцію вигідніше на одній великій фірмі, ніж на декількох малих.

Економія, що обумовлена масштабом виробництва полягає в тому, що в результаті розподілу праці і економії ресурсів підвищується продуктивність факторів виробництва. Але через деякий час фірма може вичерпати можливості економії за рахунок зростання масштабу виробництва. У такому разі економічні умови діяльності фірми стають нормою виробництва у суспільстві. Тому збільшення вдвічі витрат на виробництво певного блага шляхом створення ще однієї такої фірми лише збільшить виробництво продукції вдвічі.

Сталий ефект від зміни масштабу виробництва- приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва

Q₁ = kQ₀

Спадний ефект від зміни масштабу виробництва зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат виробництва

В ід’ємний ефект масштабу виробництва існує, як правило, за умови, що економія, яка обумовлювалась його зростанням, нівелюється додатковими витратами на управління, координацію проміжних ланок, обмін інформацією і т.ін.

• Можливість досягнення того чи іншого ефекту зростання виробництва залежить від виробничої функції;

• Визначення ефекту зростання масштабів виробництва потребує емпіричного дослідження виробництва в окремих галузях економіки;