Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікро теми 1-7.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
624.64 Кб
Скачать

Тема 7 Витрати виробництва

До найважливіших параметрів фірми як мікроекономічної моделі належать також витрати виробництва, доход і прибуток.

Витрати виробництва

  • це вартість всіх видів ресурсів необхідних для здійснення виробничо-господарської діяльності фірми (підприємства).

Феномен обмеженості всіх видів ресурсів вимагає при виробництві певних благ відмови від використання тих самих ресурсів для виробництва інших лаг. Таким чином всі витрати можна розглядати як альтернативні.

Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку

Загальна виручка підприємства

Економічні витрати

Економічний прибуток

Явні витрати

сировина

матеріали

напівфабрикати, що купуються

електроенергія

зарплата

витрати на утримання обладнання

орендна плата

інші явні витрати

Неявні витрати

процент на власний капітал

зарплата підприємця

інші неявні витрати

нормальний прибуток

Бухгалтерські витрати

Бухгалтерський прибуток

Нормальний прибуток – це прибуток який власники могли б отримати, вклавши свої ресурси в інші напрями діяльності.

Нормальний прибуток необхідний для того щоб залучити та утримати ресурси в межах даного виробництва.

Бухгалтерська оцінка діяльності фірми

Бухгалтерський підхід базується на аналізі фінансового балансу фірми. Цей ретроспективний погляд на фінанси фірми з точки зору оцінки активу і пасиву дозволяє оцінювати ефективність діяльності фірми лише за минулий час.

У свої розрахунки бухгалтери включають фактичні витрати у вигляді грошових витрат. Грошові витрати відіграють важливу роль у бухгалтерській діяльності, тому що вони пов’язані з прямими виплатами фірмою іншим фізичним та юридичним особам, з якими вона має економічні відносини.

Економічна оцінка діяльності фірми

Економічна оцінка базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме: на майбутніх витратах та заходах щодо їх зниження; на зростанні рентабельності шляхом найкращого і найефективнішого використання наявних ресурсів.

Економічні витрати

-це безпосередні витрати фірми на ресурси разом із недоотриманими доходом від найкращого альтернативного способу використання цих ресурсів.

У короткостроковому періоді сукупні витрати підприємства поділяються на постійні та змінні. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними.

Постійні витрати (FС)

-це витрати, величина яких не залежить від випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли продукція зовсім не випускається.

Основні види постійних витрат

  • Плата за кредит.

  • Амортизаційні відрахування.

  • Орендна плата.

  • Витрати на капітальний ремонт.

  • Страхові внески.

  • Адміністративні витрати.

Середні постійні витрати (АFС)

-це кількість постійних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

A FC = FC/Q,

Наскільки із збільшенням випуску продукції доход зростає, настільки середні постійні витрати зменшуються (як відносна величина на одиницю випуску).

-

Змінні витрати (VС)

це витрати виробництва, які залежать випуску продукції і змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.

О сновні види змінних витрат:

  • витрати на сировину.

  • витрати на паливно-мастильні матеріали.

  • витрати на енергоресурси.

  • оплата праці.

При досягненні оптимального випуску продукції (в т.Q* на рис.7.3) спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно із зростанням виробництва.

Аналіз зміни витрат в короткостроковому періоді вимагає введення поняття сукупних, середніх та граничних витрат.

-

Середні змінні витрати (АVС)

це кількість змінних витрат виробництва, що

припадає на одиницю випуску продукції

AVC = VC/Q,

де AVC – середні змінні витрати,

VC – змінні витрати,

Q – випуск продукції.

Середні змінні витрати виробництва сягають мінімального значення у випадку досягання оптимального випуску продукції (Q*) (рис.7.4)