Оптимізаційні моделі

використовуються для дослідження поведінки окремих економічних суб'єктів

Рівноважні моделі

використовуються для дослідження взаємовідносин між економічним суб’єктами.

.

ОСНОВНИЙ МЕТОД – граничний аналіз, розроблений теорією маржиналізму. Засновниками цієї теорії вважаються економісти австрійської школи Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх фон Візер (1851-1926), Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914), а також англієць Уільям Стенлі Джевонс (1835-1882).

Головні категорії маржиналізму:

гранична корисність;

гранична продуктивність;

граничні витрати

граничний дохід та ін.

Економічні суб’єкти в процесі прийняття раціональних рішень зіставляють граничні витрати та граничний дохід.

Тема 2. Теорія поведінки споживача.

Уподобання споживача

Уподобання – система цінностей людини щодо благ, інших людей, оточення.

Вибір – прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань та наявних ресурсів.

Припущення щодо системи уподобань:

1. Аксіома порівнянності: людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір або вказати на їх еквівалентність з її точки зору.

2. Аксіома транзитивності: якщо набір благ Х привабливіший за набір благ Y, який, в свою чергу, привабливіший за набір Z, то набір Х буде привабливішим порівняно з набором Z.

3. Аксіома монотонності: збільшення блага з додатною корисністю у наборі благ робить цей набір привабливішим, а збільшення анти блага – менш привабливим.

У

!

точнення: якщо збільшення певного блага, яке надається у розпорядження людини є привабливим для неї, то таке благо вважається благом з додатною корисністю. Якщо збільшення певного блага небажане для людини (наприклад, вмісту вуглекислого газу в повітрі), то таке благо вважається благом з від’ємною корисністю.

Застереження:

1. уподобання стосуються певного моменту часу;

2. уподобання стосуються конкретної особи;

3. існує суттєва різниця між уподобанням та вибором;

4. аргумент та критерій порівнянності альтернатив – особисті уподобання;

5. треба завжди мати на увазі, що на будь-яку людську діяльність об’єктивно впливає суб’єктивний вибір;

6. аналіз уподобань базується на принципі раціональної поведінки: блага надаються у розпорядження індивіда без обов’язкового споживання одразу;

7. уподобання досліджуються «за інших однакових умов»;

8. індивідуальні уподобання – транзитивні, колективні – не транзитивні.

Виходячи з положень теорії суспільного вибору: рішення приймаються на підставі політичної волі, влади та ін.

Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність. Кардиналістський підхід.

Термін «корисність» був започаткований у творчості Ієремії Бентама, засновника морально-філософської доктрини «утилітаризм».

Корисність – властивість блага задовольняти потреби людини. В мікроекономіці: корисність – це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага або сукупності благ.

• Благо з прямою корисністю безпосередньо впливає на умови життя людини;

• Благо має непряму корисність, якщо воно використовується для виготовлення благ, які мають пряму корисність.

• Сукупність прямої та непрямої корисності є повною корисністю блага.

Корисність кожен оцінює на підставі суб’єктивної оцінки шкали уподобань. Існує два підходи до формалізації вибору споживача: кардиналістський (кількісний) та ординалістський (порядковий).