- •4. Функції держави. Обгрунтуйте зміст внутрішніх функцій держави. Який характер та особливості їх реалізації в Україні?
- •6. Апарат держави.Органи законодавчої,виконавчої,судової влади.Контролюючі і наглядові органи. Механізм держави.
- •8. Згальна характеристика права.Проаналізуйте основні ознаки права і дайте визначення його понять.
- •9. Поняття функцій права. Який їх зв'язок з функціями держави. Обгрунтуйте зміст функцій права. Чи виконує право інші функції,наприклад,економічну,соціальну,культурну?
- •10. Поняття й ознаки системи права України як явища обєктивного характеру. Дайте стислу х-ку структурних елементів системи права. Що таке структура правової норми?
- •12.Поняття джерел права: їх різновиди та стисла характеристика. Нормативно- правові акти (нпа) в системі інших джерел права:його особливості та характерні ознаки.
- •13.Класифікація і службова характеристика підзаконних нпа. Які способі викладу елементів правової норми с статтях нпа ви знаетє?Дайте стислу характеристику.
- •15. Що являє собою правопорушення як форма суспільних відносин?Які його специфічні ознаки?Чому правопорушенням не можуть бути думки, почуття, наміри?
- •16.Дайте визначення складу правопорушення. Вина та її форми. Дайте характеристику проступків. Чим вони відрізняються від злочинів.
- •18. Загальна характеристика та структура Конституції України. Порядок прийняття ку і внесення до неї змін.
- •20. Поняття і принципи громадянства України. Категорії осіб, що є громадянами України. Підстави і порядок набуття та припинення громадянства України.
- •21. Основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина України
- •22. Конституційне закріплення права на освіту та система освіти в Україні. Гарантії на освіту в Законі України «Про вищу освіту».
- •23. Вибори. Види виборів в Україні. Референдум в Україні: поняття, правове регулювання.
- •24. Поняття і сутність законодавчої влади. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні, її склад, повноваження. Правовий статус народного депутата України.
- •25. Президент України – глава держави, його правовий статус. Повноваження Президента України. Акти Президента України. Процедура усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
- •26. КабМін України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, порядок його формування, склад, повноваження.
- •27. Поняття, особливості та види адміністративно-правових відносин.
- •28. Поняття, основні риси та види органів державної виконавчої влади.
- •29. Поняття, особливості, принципи і нормативна основа адміністративної відповідальності.
- •30. Адміністративні правопорушення та їх ознаки.
- •31. Обставини, які виключають адміністративну відповідальність. Наведіть приклади.
- •32. Поняття та види адміністративних стягнень. Основні та додаткові стягнення.
- •33. Накладення адм. Стягнення.
- •34. Які органи уповноважені розглядати справи про адм..Правопорушення? Які основні справи розглядає кожний орган?
- •35. Які заходи примусу мають право застосовувати правоохоронні органи?
- •36. Порядок розгляду адміністративної справи
- •37. Адміністративне порушення. Термін адміністративного затримання.Доставлення правопорушника.
- •38. Дайте стислу характеристику особам, що беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
- •Глава 21 Кодекс України про адміністративні правопорушення
- •39.Предемет цивільно-правого регулювання, принципи та функції цивільного права.
- •40.Джерела цивільного права та їх стисла характеристика.
- •41.Цивільні правовідносини. Особливості цивільних правовідносин.
- •42.Учасники цивільних правовідносин. Фізичні особи. Цивільна правосуб`єктність фізичних осіб.
- •43. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою. Опіка. Піклювання.
- •44.Особисті немайнові права фізичної особи.
- •Учасники цивільних правовідносин. Юридичні особи. Ознаки, види, реєстрація, ліквідація юридичних осіб.
- •46. Об'єкти цивільних прав. Поняття представництва і його види. Довіреність, її форми і види.
- •47. Поняття права власності. Суб'єкти і об'єкти права власності. Форми власності і підстави для виникнення права власності.
- •48. Поняття зобов'язань і їх види. Сторони у зобов'язаннях.
- •49. Підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду.
- •50. Загальні положення про спадкування. Види спадкоємства. Оформлення прав на спадщину.
- •51. Поняття, особливості та принципи сімейно-правових відносин. Сімя, правове регулювання сімейних відносин.
- •52. Поняття шлюбу, умови і підстави його укладення, реєстрація. Поняття шлюбного договору.
- •54. Поняття і порядок укладення колективного договору. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •55. Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи
- •56.Особенности регулирования труда несовершеннолетних.
- •57. Підстава і порядок звільнення з ініціативи власника. Звільнення за прогул.
- •58. Підстави і порядок звільнення з ініціативи працівників. Порядок оформлення звільнення і здійснення розрахунку.
- •59. Режим робочого часу і порядок його встановлення. Скорочена тривалість робочого часу.
- •60. Загальний порядок застосування дисциплінарних стягнень
- •61. Понятие гарантийных и компенсационных выплат
- •64. Организация комиссий по трудовым спорам, её компетенция
- •65. Порядок и сроки рассмотрения трудового спора в комиссии по трудовым спорам
- •66. Статус безробітного, право на одержання допомоги по безробіттю
- •67.Поняття кримінального права. Його предмет і завдання. Суб’єкт кримінально-правових відносин.
- •68. Поняття і види норм кримінального права. Система норм загальної і особливої частини Кримінального Кодексу України
- •69.Принципи чинності кримінального закону в просторі та в часі. Зворотна сила кримінального закону і його тлумачення.
- •70. Поняття злочину, його ознаки та класифікація.
- •71. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
- •72. Поняття, ознаки, підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття складу злочину, його елементи і значення
- •74. Покарання та його види. Основні та додаткові покарання
- •75. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •78. Призначення покарань. Система поглиблення та сукупності покарання.
- •79. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.
- •80. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти життя та здоров’я особи.
- •81. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти волі, честі та гідності особи.
- •82. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
18. Загальна характеристика та структура Конституції України. Порядок прийняття ку і внесення до неї змін.
Конституція України була прийнята 28 червня 1996 р. Конституція закріплює в Україні основи державної політики, спрямованої перш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Вона заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Крім політичного значення, Конституція України має надзвичайно велику юридичну цінність як правовий акт. Перш за все — це Основний Закон нашої держави, який має найвищу юридичну силу. Всі закони та інші правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Конституція є основним джерелом нашого законодавства розрахованим на тривалий період.
Властивістю Конституції України є особливий порядок її прийняття, доповнення і зміни. Так, відповідно до ст. 154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Законопроект про внесення змін до розділу І "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначає Президент України.
Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів І, III і ХІІІ цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.
Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.
Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту.
Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.
Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції.
19. Конституційна форма правління, форма державного устрою,форма політичного режиму в Україні. Принцип розподілу державної влади в Україні. Система стримувань і противаг між законодавчою,виконавчою і судовою гілками влади.
У ст. 1 Конституції України проголошено: "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".
Суверенність і незалежність держави означають, що її влада є верховною, повною, самостійною і неподільною у відносинах, які мають місце в межах кордонів держави, а також її незалежність і рівноправність у взаємовідносинах з іншими державами. Такі підвалини забезпечують повноту законодавчої, виконавчої і судової влади у державі, а також не підпорядкування та не підзвітність цієї держави іноземним державам у міжнародних відносинах.
Демократизм в Україні передбачає створення сприятливих умов для широкої та реальної участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, для забезпечення багатоманітності політичного та культурного життя тощо.
В Україні встановлено республіканську форму правління (ч. 1 ст. 5 Конституції). Республіканська форма правління полягає в такій організації державної влади, за якої органи державної влади обираються народом або формуються органами, що обрані народом. В Україні глава держави — Президент, парламент — Верховна Рада — обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Носієм суверенітету та єдиним джерелом влади визнається народ України.
Принцип поділу влади доповнюється системою "стримувань і противаг". Зазначена система допускає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для їх взаємного стримування і підтримування відносної рівноваги сил. "Стримування" і "противаги", з одного боку, сприяють співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку — створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.
Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд і Верховний Суд. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження.
У Конституції України передбачені такі інститути системи "стримувань і противаг":
1) право "вето" Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою;
2) імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста;
3) прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку;
4) участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу);
5) контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
6) парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.